Справа № 289/1583/22
Номер провадження 2/289/427/22
03.11.2022 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Галькевич Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу: за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що 07 серпня 2004 року зареєстровано шлюб між нею та відповідачем.
Від даного шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На час звернення до суду шлюбні стосунки між сторонами фактично припинені, спільний побут та господарство сторони не ведуть, як сім'я не проживають. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. У зв'язку із чим, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Діти постійно проживають разом із матір'ю та перебувають на повному її утриманні. Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу достатню на утримання дітей.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів у повому розмірі підтримала, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив. Своїм правом на надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, заяв та клопотань до суду не подавав.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 07 серпня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , за актовим записом №53. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_6 надано прізвище - ОСОБА_7 .
Сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .
На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони припинили сімейно-шлюбні відносини і примирення між ними стало неможливим.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.
За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Таким чином, сім'я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім'ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.
Щодо стягнення аліментів на утримання дітей, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно положень статей 141, 180-182 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 05.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відомості про те, що відповідач непрацездатний, фізично не здоровий або має на своєму утриманні інших осіб, у суду відсутні.
Враховуючи спільний обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття, визначений ст. 180 СК України, всі перелічені в сукупності обставини дають підстави для покладення на відповідача обов'язку сплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини на двох дітей щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Враховуючи, що відсутні заперечення відповідача з даного приводу, суд вважає за необхідне визначити місцем проживання дітей разом із матір'ю.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача та держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 992,40 грн. відповідно.
Керуючись ст. 4, 23, 81, 82, 141,247, 259, 265, 273, 280,289 ЦПК України, ст. 24, 110, 112, 113, 180, 183 Сімейного Кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області 07 серпня 2004 року, за актовим записом № 53.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.09.2022 року та до повноліття дітей.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати із матір'ю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 992,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в сумі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. В. Мельник