Справа № 308/14061/22
3/308/7947/22
03 листопада 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Гецко В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина
України, працюючого аналітиком комп'ютерних систем ТОВ «Будшляхмарш»,
який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 о 15 год. 50 хв. 08.10.2022 року затримано прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», в межах прикордонної смуги (Оноківської OТГ) у напрямку 203 прикордонного знаку, який в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон, що виразилось у вчиненні активних дій спрямованих на порушення встановленого порядку та перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза межами встановлених шляхів сполучення без проходження прикордонного контролю (особа, призовного віку, не маючи документів на право перетинання державного кордону передбачених п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України затверджених Постановою КМУ від 27 січня 1995 року №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», прямував до Словацької Республіки).
Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.204-1 КУпАП.
02.11.2022 року до суду від адвоката Гецко В.В. поступило клопотання, в якому просить закрити провадження у справі звідносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. У клопотанні окрім іншого зазначає, що згідно пояснень ОСОБА_1 08 жовтня 2022 року, він вирішив здійснити пішу прогулянку, проклавши маршрут через сервіс Google maps (відстань близько ЗО км), що пролягав через селище Кам'яниця. Фіксація шляху переміщення та місце перебування ОСОБА_1 у період часу 08 жовтня 2022 року є дані геолокації його телефона та сервісу Google Maps, а також додатку adidas running, копії яких додано до клопотання. ОСОБА_1 був зупинений двома прикордонниками об 13:33, які повідомили його, що він перебуває у прикордонній зоні та повинен надати їм свої документи та пояснити мету перебування у прикордонній зоні. ОСОБА_1 надав пояснення та паспорт громадянина України показав в додатку «Дія», зазначив, що не мав на меті перетинати державний кордон і не бачив на шляху жодних попереджень щодо заборони перебування у даній місцевості. Вказує, що до протоколу не долучені які-небудь докази, що ОСОБА_1 мав намір перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза межами встановлених шляхів сполучення без проходження прикордонного контролю.
Наявність протоколу про адміністративне правопорушення, рапорт працівника прикордонної служби, який не підтверджує точного часу та місця затримання ОСОБА_1 та спроби перетину державного кордону України, вони є недостатнім для здійснення переконливих висновків, які поза всяким сумнівом, не доводять вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Таким чином, всі дописані відомості в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №011074 від 11.10.2022 року та протоколі про адміністративне затримання від 08.10.2022 року є лише припущенням.
Вказує, що висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не обґрунтовано будь-якими поясненнями (рапортом) працівниками прикордонної служби. Матеріали справи не містять доказів, щодо факту спроби перетинання кордону ОСОБА_1 та відсутні відомості, що саме місце, де було його затримано є місцем перетину державного кордону.
Прикордонниками не спростовано пояснення ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру та мав прямий умисел перетину державного кордону України.
ОСОБА_1 себе не визнає винуватим у вчинені будь-якого правопорушення. Про те, що місце де він перебував знаходилось у прикордонній смузі він не знав, яких-небудь знаків з цього приводу по дорозі не бачив. На вимогу прикордонника надати документи, він такі надав. Тому в чому полягає його спроба незаконного перетину він не розуміє. ОСОБА_1 прикордонники тричі вручали протокол про адміністративне правопорушення для підписання, підписувати протокол він відмовився, адже такий не відповідає дійсності. В його діях не вбачається жодного умислу щодо вчинення адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення від нього не надходило. Заслухавши захисника, яка повідомила, що ОСОБА_1 через травму не може бути присутній в судовому засіданні та просила провести розгляд справи за його відсутності, враховуючи скорочені строки для розгляду справи про адмінстративне правопорушення передбачене ст. 204-1 КУпАП, вимоги ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гецко В.В. в судовому засіданні підтримала усе викладене у поданому клопотанні та просила закрити провадження у даній справі відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши позицію захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі, приходжу до наступних висновків.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Таким чином, підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення є доведення об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП подано протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №011074 від 11.10.2022, протокол про адміністративне затримання від 08.10.2022, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 08.10.2022, копію паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 та копію пояснення ОСОБА_1 від 08.10.2022.
При цьому, у письмових поясненнях від 08.10.2022 ОСОБА_1 зазначав, що у вказаний день вийшов на прогулянку для проходження дистанції та коли пройшов приблизно 13 км був затриманий та доставлений у підрозділ ДПС.
Як вбачається, із протоколу про адміністративне правопорушення серія ЗхРУ № 011074 від 11.10.2022, у такому вказано, що громадянина ОСОБА_1 затримано прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», в межах прикордонної смуги (Оноківської OТГ) у напрямку 203 прикордонного знаку, який в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон.
Разом з тим у вказаному протоколі не зазначено та до такого не додані які-небудь докази, де саме було місце перебування ОСОБА_1 , на якій відстані до Державного кордону його було затримано. В протоколі про адміністративне затримання також не вказано конкретного місця затримання останнього.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, щодо факту спроби перетинання ОСОБА_1 кордону.
Наявність лише протоколу про адміністративне правопорушення, який не підтверджує точне місце затримання та спроби перетину державного кордону України є недостатнім для здійснення переконливих висновків, які поза всяким сумнівом, доводять вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з'ясувати об'єктивну та суб'єктивну сторону вказаного адміністративного правопорушення. У даній справі не доведено ні події, а ні складу правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, про вчинення якого складено протокол відносно ОСОБА_1 .
За наведеного, приходжу до висновку, що викладені в протоколі обставини того, що ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України є сумнівними.
Протокол про адміністративне правопорушення визнається джерелом доказів у справі за умови його відповідності вимогам ст. ст. 254-256 КУпАП.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину в справі.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Керуючись ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В силу положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, приходжу до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а відтак, з точки зору достатності доказів, матеріали справи не містять тієї сукупності доказів, яка б усунула обґрунтований сумнів щодо доведеності наявності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження в даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу вказаного правопорушення.
Керуючись ст. 204-1, 247, 283, 284, 287- 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило