Справа № 357/10144/21 Головуючий у 1-й інст. - Цуранов А.Ю.
Апеляційне провадження 22-ц/824/8690/2022 Доповідач - Рубан С.М.
03 листопада 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2022 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , з якої просило стягнути вартість безобліково використаної електроенергії із врахуванням інфляційних втрат та 3 % річних станом на дату подання позову в розмірі 14 777 грн 14 к. та судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказують на те, що 17 травня 2021 року при проведенні технічної перевірки дотримання споживачем Правил роздрібного ринку енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312: самовільна заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії, що є порушенням існуючої схеми обліку, за підсумками перевірки складено акт № К046154.
В подальшому прийнято рішення про нарахування необлікованої електричної енергії в розмірі 14 751 грн 68 к. Відповідач добровільно не сплачує вказану суму.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2022 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безобліково використаної електроенергії з врахуванням 3% річних в розмірі 12 402 грн 24 к. та судовий збір в сумі 1 905 грн 21 к.
В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а також фактичним обставинам справи, тому просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вказує на те, що основним доказом на думку суду у справі є Акт про порушення № К046154 від 17 травня 2021 року в якому не вказано який саме підпункт порушено, що унеможливлює встановлення вчиненого порушення. Зокрема таке правопорушення як «самовільний демонтаж розрахункового засобу обліку електричної енергії та встановлення нового» в п. 8.4.2. ПРРЕЕ відсутнє. Водночас Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що електроенергія через новий лічильник не обліковувалось.
Зауважує, що судом не враховано доводи відповідача щодо посилань на пункт 8.4.5. ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 1 пункту 8.4.2 цієї глави, положення цієї глави не застосовуються у випадку порушення оператором системи термінів проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки, періодична повірка яких має здійснюватися за рахунок оператора системи.
При цьому вказує, що у період з 17 грудня 2021 року з моменту набуття відповідачем права власності на будинок, позивачем не здійснювалось повірку лічильника, тому вважає, що вона звільнена від обов'язку нести відповідальність передбачену главою 8.4 ПРРЕЕ. Крім того вказує, що остання повірка лічильника у будинку була у 1996 році.
В акті №266300 від 17 травня 2021 року про встановлення/заміну/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку, який додала ОСОБА_1 до відзиву, вказано про стан лічильників у будинку- цілісність не ушкоджений. Пломби не ушкоджені. Індикатори впливу не ушкоджені. Споживання електроенергії 000001 встановленого (нового) лічильника. Останнє вказує на те, що при складанні акту про порушення лічильники були не ушкоджені, згідно показів лічильника використання електроенергії не було, а тим більше необлікованої електричної енергії.
Від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Вказують, що акт про порушення № К 046154 від 17 травня 2021 року складено у повній відповідності до вимог чинного законодавства за обставин, які потребували його оформлення. Тому він є належним та допустимим доказом безоблікового споживання електричної енергії в розумінні ст.ст. 77,78 ЦПК України. В ньому чітко вказано, які пункти чинних ПРРЕЕ та Кодексу комерційного обліку електричної енергії порушено відповідачем. Зокрема вказано, що відповідачем самовільно демонтовано розрахунковий засіб обліку електричної енергії типу СО-5 № 105175 та встановлено на фасаді будинку лічильник типу СО-2М № 19613547.
Вказане порушення підпадає під дію підпункту 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, яким кваліфіковано вчинене порушення, як інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки.
Вважають, безпідставними посилання відповідача на п. 8.4.5 ПРРЕЕ щодо порушення позивачем термінів проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки та відповідно неправомірного нарахування у зв'язку з цим вартості необлікованої електроенергії внаслідок споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки. Безпідставними вони є на підставі того, що п. 8.4.5 ПРРЕЕ забороняє такі нарахування лише у разі виявлення порушень, що підпадають під дію підпункту 1 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, щодо порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії.
Акт № 266300 від 17 травня 2021 року підтверджує факт заміни старого розрахункового лічильника СО-5 № 105175 та встановлення відповідачу нового лічильника. Даним актом сторони погодили відсутність пошкодження пломб на новому лічильнику, тому жодного відношення до предмету спору даний доказ не має.
Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав, що оцінивши надані у справі докази в їх сукупності, встановлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню за період з 17 грудня 2020 року по 17 травня 2021 року.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Стаття 26 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.
Відповідно до п.1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 червня 1999 року, вони регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками.
Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
За змістом ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Судом встановлено, що 04 квітня 2021 року між ПАТ «ДТЕК Київобленерго» та ОСОБА_2 укладено Договір про користування електричною енергією №669070 (а.с. 17).
З матеріалів справи вбачається та перевірено апеляційний судом, що ОСОБА_1 з 17 грудня 2020 року є власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19-20).
17 травня 2021 року під час рейдової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 уповноваженими представниками ПрАТ «Київобленерго» за участі ОСОБА_1 , виявлено факт порушення пп. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідають порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: споживач самовільно демонтував розрахунковий засіб обліку електричної енергії типу СО-5 № 105105 та встановив на фасаді будинку лічильник типу СО-2М № 19613547 показник 0763, спожита електрична енергія не обліковується зареєстрованим приладом обліку електричної енергії типу СО-5 № 105175. Порушення продемонстровано споживачу.
У відповідності до ПРРЕЕ складено акт про порушення № К 046154, який був підписаний відповідачем із зауваженнями: «При заміні проводки електрик не повідомив мене, що лічильник не працює, а лічильник на фасаді не внесено в базу даних» (а.с. 31-32).
Вказаний акт містить відомості про додатки до нього: фото та сейф пакет з лічильниками та пломбою (а.с. 33-34).
Згідно з протоколом засідання комісії по розгляду акта про виявлене порушення, у відповідності до п. 8.4.11, формула 5 Правил роздрібного ринку електричною енергією прийнято рішення про нарахування споживачу необлікованої енергії за період 181 день з 17 листопада 2020 року по 17 травня 2021 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.
Відповідно до копії розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку, визначеного главою 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, до сплати нараховано 14 751 грн 68 к. (а.с. 37).
В матеріалах справи міститься публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 2.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії (п. 2.1.7. ПРРЕЕ).
Таким чином, з огляду на відсутність письмової заяви споживача про припинення розподілу/передачі електричної енергії на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також факт споживання електричної енергії, що не заперечувалось відповідачем, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за вказаною адресою є укладеним.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою значиться за ОСОБА_2 . При цьому суд першої інстанції вірно вважав, що новим власником не було повідомлено позивача про зміну власника відразу після такої зміни.
Пунктом 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а статтею 322 ЦК України передбачено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, що оскільки ОСОБА_1 після виникнення права власності на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , не виконано зобов'язань щодо укладення договору про користування електричною енергією, враховуючи надання позивачем послуг за даною адресою, при цьому з власної ініціативи позивач не може змінити відомості в особовому рахунку відносно споживача у зв'язку з відсутністю первинних документів, тому у відомостях щодо споживача за вказаною адресою рахується попередній користувач (споживач) послуг з електропостачання.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вона почала користуватись електричною енергією у вказаному будинку лише наприкінці березня 2021 року є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно п.5.8.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 311 (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) заміна або зміна місця установлення справного, непошкодженого та повіреного засобу вимірювальної техніки (далі - ЗКО), що встановлений відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій і відповідає вимогам цього Кодексу, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 та проєктним рішенням (незалежно від того, хто є власником ЗКО), здійснюється постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії за рахунок власника ЗКО, в інших випадках - за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною згодою сторони, приєднаної до мережі та оператора мережі, що має бути документально підтверджено.
Відповідно до п.5.8.6. Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 311 (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) при заміні ЗКО або зміні місця його встановлення ініціатором та оператором системи має бути складений відповідний акт або внесені відповідні зміни до технічних рішень із зазначенням причин заміни або зміни місця встановлення. Водночас ініціатор має забезпечити внесення необхідних змін до основних даних щодо точок комерційного облікув реєстрі ТКО та, за потреби, до договору та проектної документації, а демонтований ЗКО повинен бути повернений його власнику.
Судом встановлено, що власником будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 здійснено демонтаж, замінено лічильник на новий та змінено місце встановлення лічильника.
Враховуючи пункти 5.8.1. та п.5.8.6.Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 311 доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів пошкодження приладу обліку не впливають на висновок суду про те, що відповідачем здійснено заміну ЗКО без погодження з постачальником.
Згідно з п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 312, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Звертаючись із даним позовом до суду позивач вказує, що відповідачем здійснено порушення, що відповідає підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Із змісту акта від 17 травня 2021 року вбачається, що комісією виявлено факт порушення пп. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4, 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19, 6.4.2 ККО, що відповідають порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: споживач самовільно демонтував розрахунковий засіб обліку електричної енергії типу СО-5 № 105105 та встановив на фасаді будинку лічильник типу СО-2М № 19613547 показник 0763, спожита електрична енергія не обліковується зареєстрованим приладом обліку електричної енергії типу СО-5 № 105175.
Отже, в даному випадку враховуючи те, що комісією хоч встановлено, що відповідач здійснила самовільно демонтаж, заміну та зміну місця встановлення засобу вимірювальної техніки без згоди постачальника електричної енергії, що свідчить про порушення, відсутні підстави для застосування підпункту 3 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ухвалюючи рішення у даній справі суд першої інстанції посилається на підпункт 7 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, зазначивши його підпунктом 4 пункту 8.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, тобто самостійно застосував норму, яка на думку суду підпадає під вчинене ОСОБА_1 правопорушення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті від 17 травня 2021 року хоч і зазначено, що порушення відповідає п. 8.4.2, однак вказаний пункт має дев'ять підпунктів, що є різними за своєю суттю. При цьому, суд обмежений правом для визначення норми, яка має бути застосована для порушення, що вчинила ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи те, що суд першої інстанції не вірно застосував норми процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи та наявним в ній доказам, керуючись ст.376 ЦПК України апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375,376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді