Справа № 355/1524/21 Головуючий 1 інстанція- Новик В.П.
Провадження № 33/824/2815/2022 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
01 листопада 2022 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Савченка С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
мешкає: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року з урахуванням постанови цього ж судді від 02 вересня 2022 рокупро виправлення описки ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Відповідно до вказаної постанови 15 жовтня 2021 року близько 18 години 40 хвилин ОСОБА_1 на вул.Центральній у с.Сезенків Броварського району Київської області передав керування автомобілем «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_2 на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер Alcotest 6810», результат огляду 2 %. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «г» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 рокуОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову в частині накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік змінити, посилаючись на незаконність постанови в цій частині. Скарга мотивована тим, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами тільки на водіїв, а він не керував автомобілем і відповідно не мав статусу водія, що унеможливлює застосуавння до нього
- 2 -
позбавлення права керування транспортними засобами.
Також, ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги з огляду на те, що копію постанови від 12 серпня 2022 року та копію постанови про виправленнчя описки від 02 вересня 2022 року він отримав лише 05 вересня 2022 року в приміщенні суду.
Наведені апелянтом причини пропуску строку подання апеляційної скарги визнаються судом поважними, а тому на підставі ст.294 КУпАП суд поновлює ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник адвокат Куненко С.В.апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримали, просили задоволити та скасувати постанову суду як незаконну.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанову в оскаржуваній частині слід скасувати з наступних підстав.
Частина 1 ст.130 КупАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водночас санкція ч.1 ст.130 КупАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що суб'єктом правопорушення, вказаного у ч.1 ст.130 КУпАП може бути як водій, який керував транспортним засобом у стані сп'яніння, або відмовився від огляду на стан сп'яніння, так і інша особа, якою за змістом даної норми є лише особа, яка передала керування транспортним засобом іншому громадянину, який перебував у стані сп'яніння.
Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України під водієм розуміється особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки призначаючи покарання, суд не врахував, що з огляду на встановлені обставини справи ОСОБА_1 не є водієм, а є особою, яка передала керування транспортним засобом іншій особі, яка перебувала в стані сп'яніння, а відтак до нього згідно санкції ч.1 ст.130 КУпАП може бути застосовано лише покарання у вигляді штрафу.
- 3 -
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року в оскаржуваній частині щодо накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік скасуванню.
При цьому апеляційний суд не приймає нового рішення з огляду на скасування постанови виключно в частині призначеного покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу апеляційної скарги на постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року з урахуванням постанови судді Баришівського районного суду Київської області від 02 вересня 2022 року про виправлення описки.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року з урахуванням постанови судді Баришівського районного суду Київської області від 02 вересня 2022 року про виправлення описки в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік скасувати.
В іншій частині постанову судді Баришівського районного суду Київської області від 12 серпня 2022 року з урахуванням постанови судді Баришівського районного суду Київської області від 02 вересня 2022 року про виправлення описки, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду С.І.Савченко