02 листопада 2022року м. Київ
Справа № 756/12284/14-ц
Провадження: № 22-ц/824/10617/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Вербової І. М., Нежури В. А.
секретар Івасенко І. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Шеремет Марії Олегівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс»
на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року, постановлену під головуванням судді Майбоженко А.М.,
за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2014 року з них, заявників,солідарно на користь АТ «Дельта Банк»стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн та судові витрати у розмірі 4074,40 грн.В період з дня ухвалення заочного рішення та до 03.05.2018 року ОСОБА_1 добровільно сплатив банку грошові кошти у загальному розмірі 99 480,89 грн.Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 року вищевказане заочне рішення скасоване та ухвалено нове, яким позовні вимоги банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, та відсоткиу розмірі 113 254,73 грн. Солідарно з ОСОБА_1 стягнутоіз ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн та відсотки у розмірі 18 237,47 грн. 27.08.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1806/К.Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2020 року замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Мегаінвест Сервіс». 06.09.2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за ціною 497 638 грн, який був посвідчений 06.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Тверською І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 390. Загальна сума коштів, сплачених боржниками склала 597 118,89 грн, з яких 99 480,89 грн добровільно сплачені боржником та 497 638 грн отримані стягувачем із продажу від свого імені майна боржників. Вважали, що таким чином свої зобов'язання ними, заявниками, виконано в повному обсязі ще до пред'явлення виконавчих документів до виконання.Проте, 16.07.2020 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» подало до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А.А. заяву про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої 30.07.2020 року було відкрито виконавче провадження № 62694146 щодо примусового виконання виконавчих листів, виданих Оболонським районним судом м. Києва за №2/756/4831/14, виданого 15.07.2020 року, та 2/756/4831/14, виданого 16.07.2020 року. 30.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А. А. відмовлено у задоволенні заяви про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та роз'яснено, що боржники можуть звернутися до суду з заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. В подальшому, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26.10.2021 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс», як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30.09.2011 року, та ОСОБА_4 визнано недійсним, а також скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 48558911 від 06.09.2019 року 13:28:32, номер запису права власності 331121144 від 06.09.2019 року 12:29:11, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В. щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості 1908762380000. У зв'язку з цим, з урахуванням уточнення вимог, просили суд визнати виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню лише частково, а саме, на суму добровільно сплачених ним коштів у розмірі 99 480,89 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню частково на суму 99 480,89 грн. виконавчий лист №2/756/4831/14, виданий Оболонським районним судом м. Києва 15.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ТОВ «Мегаінвест Сервіс», заборгованості за кредитом у розмірі 457 255,78 грн.
Стягнуто з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Шеремет М. О. в інтересах ТОВ «Мегаінвест Сервіс» 17 серпня 2022 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про часткове визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявники передчасно звернулись до суду із вказаною заявою, не скориставшись правом на оскарження дій приватного виконавця щодо відмови у закінченні виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що заявником на користь банку було сплачено 96 975,89 грн, а не 99 480,89 грн.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Коляда А. М. в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що сумніви скаржника щодо сплати ОСОБА_1 коштів на користь банку є лише нічим не доведеним припущенням. Також зазначив, що оскарження дій приватного виконавця є правом, а не обов'язком сторони виконавчого провадження. Просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а також відшкодувати витрати на правничу допомогу, надану ОСОБА_1 у зв'язку з апеляційним переглядом справи.
В судовому засіданні адвокат Шеремет М. О. в інтересах ТОВ «Мегаінвест Сервіс» підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просила її задовольнити.
Адвокат Коляда А. М. в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи булиповідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їхвідсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Вислухавши думку учасників справи, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2014 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 49.10/18/11-КМК від 30.09.2011 року позовні вимоги задоволено та солідарно стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, заборгованість по відсоткам у розмірі 113 254,73 грн та судові витрати у розмірі 4074,40 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.09.2019 року вищевказане заочне рішення скасоване та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 457 255,78 грн, суму заборгованості за відсотками у розмірі 113 254,73 грн. Солідарно із ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 352 421,84 грн та суму заборгованості за відсотками у розмірі 18 237,47 грн. Крім того стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відшкодування судових витрат в рівних частинах по 2 037 грн з кожного.
27.08.2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Мегаінвест Сервіс» укладено договір купівлі-продажу права вимоги № 1806/К, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченком І.Л. та зареєстрований в реєстрі за № 1462.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2020 року в даній справі було задоволено заяву ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та замінено стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Мегаінвест Сервіс»
06.09.2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за ціною 497 638 грн, який був посвідчений 06.09.2019 року приватним нотаріусом КМНО Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 390.
16.07.2020 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» подало до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Чулієва А. А. заяву про відкриття виконавчого провадження, на підставі якої 30.07.2020 року було відкрито виконавче провадження № 62694146 щодо примусового виконання виконавчих листів,виданих Оболонським районним судом м. Києва за №2/756/4831/1415.07.2020 року та 2/756/4831/14, виданого 16.07.2020 року.
30.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чулієвим А. А. надано відповідь на заяву представника боржників щодо закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в якій відмовлено у задоволенні вищевказаної заяви та роз'яснено, що боржники можуть звернутися до суду з заявою про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню.
Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 26.10.2021 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс», як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30.09.2011 року, та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В. та зареєстрований в реєстрі за № 390, визнано недійсним, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 48558911 від 06.09.2019 року 13:28:32, номер запису права власності 331121144 від 06.09.2019 року 12:29:11, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В. щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкту нерухомості 1908762380000.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції вважав, що у період з 04.12.2014 року, тобто, з дня ухвалення заочного рішення та до 03.05.2018 року ОСОБА_1 добровільно сплатив банку грошові кошти у загальному розмірі 99 480,89 грн, що підтверджується квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи, та судом перевірено їх відповідність оригіналам, наявним у розпорядженні заявника. Ці кошти були сплачені ОСОБА_1 поза межами виконавчого провадження з виконання рішення суду, а тому в частині цих коштів виконавчий лист не підлягає виконанню.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже принцип справедливого правосуддя розповсюджується і на цю стадію судового провадження.
Згідно з положеннями ст.ст.1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Відповідно до ст.432 ЦПК України суд який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові, зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Крім того, за своїм змістом ч.2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так и частково, а тому підстави якими заявник обґрунтовує свою заяву можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.
Частинами 1,2 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на наявні в матеріалах справи та досліджені судом докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове визнання виконавчого листа № 2/756/4831/14 таким, що не підлягає виконанню, оскільки у період з дня ухвалення заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2014 року та до 03.05.2018 року, тобто, до відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду про стягнення заборгованості, ОСОБА_1 добровільно сплатив на користь банку грошові кошти у загальному розмірі 99 480,89 грн.
Вказані обставини підтверджуються квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи, та перевірені судом. Стягувачем вказані обставини в розумінні вимог процесуального закону не спростовані. Належних доказів на підтвердження не отримання банком вказаних коштів стягувачем надано не було.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на розбіжності сум, сплачених заявником на користь банку, оскільки при перегляді заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2014 року судами апеляційної та касаційної інстанції обставини сплати ОСОБА_1 на користь банку грошових коштів не встановлювались. Натомість, в межах розгляду заяви про визнання виконавчих листів такими, заявником було доведено сплату коштів саме у заявленому розмірі, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для зменшення такої суми.
Неприйнятними колегія суддів вважає і посилання скаржника на те, що заявники повинні були захищати свої права шляхом оскарження відмови приватного виконавця у закінченні виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки оскарження дій або бездіяльності державних чи приватних виконавців є правом, а не обов'язком учасників виконавчого провадження.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість постановленої судом першої інстанції ухвали, апеляційна скарга адвоката Шеремет М.О. в інтересах ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не містить.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга адвоката Шеремет М. О. в інтересах ТОВ «Мегаінвест Сервіс» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року залишенню без змін.
Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Коляда А.М. в інтересах ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку апеляційним переглядом справи, у розмірі 10 500 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія ураховує наступне.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог частин 1, 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України кожна із сторін процесу подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла, і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно частини 2 зазначеної статті у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду відповідні докази: договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Обґрунтовуючи розмір витрат на правову допомогу в сумі 10 500 грн адвокат Коляда А.М. в інтересах ОСОБА_5 надав суду копії додаткової угоди 19/09/22 до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.12.2020 року, що укладена між ОСОБА_1 та адвокатом Колядою А.М., від 19.09.2022 року, акту наданих послуг від 23.09.2022 року.
Згідно додаткової угоди 19/09/22 до договору про надання професійної правничої допомоги від 04.12.2020 року, сторони дійшли згоди, що за правову допомогу в Київському апеляційному суді, клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 10 500 грн.
Згідно акту наданих послуг від 23.09.2022 року, ОСОБА_1 прийняв, а адвокат Коляда А.М. надав наступні послуги: ознайомлення з апеляційною скаргою, написання відзиву на апеляційну скаргу, направлення відзиву на апеляційну скаргу іншим учасникам справи (3 години - 6 000 грн); прибуття до Київського апеляційного суду (1 година - 2 000 грн); участь у судовому засіданні 28.09.2022 року (15 хв. - 500 грн); зворотна дорога (1 година - 2 000 грн).
Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом Колядою А.М. ОСОБА_1. правової допомоги за додатковою угодою 19/09/22 у розмірі 10 500 грн.
Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Слід відмітити і те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Оскільки витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі підтверджені належними доказами, вказані докази були надані суду у строк, визначений процесуальний законом, заперечень щодо розміру понесених витрат ТОВ «Мегаінвест Сервіс» до суду не подано, з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Шеремет Марії Олегівни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 21 липня 2022 року залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (ЄДРПОУ 42237969, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4, оф. 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 (десять тисяч п'ятсот) грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.
Головуючий Т.О. Невідома
Судді І. М. Вербова
В. А. Нежура