2 листопада 2022 року місто Київ
справа № 761/24136/15-ц
провадження №22-ц/824/11183/2022
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Желепи О.В., Поливач Л.Д., за участю секретаря судового засідання - Онопрієнко К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцевим Артемом Юрійовичим,
на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 9 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Рибака М.А.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива»,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», в який просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Бондаренка О.С. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц.
Скарга обґрунтована тим, що на виконання в Печерському районному відділі державної виконавчої служби місто Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва, про виплату ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» на користь ОСОБА_1 суми коштів за договором банківського вкладу, процентів та трьох процентів річних.
Скаржник зазначив, що державний виконавець після відновлення виконавчого провадження 24 квітня 2020 року жодних ефективних виконавчих дій не вчиняв. При цьому рішеннями судів неодноразово визнавалась протиправною бездіяльність державного виконавця в даному виконавчому провадженні.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 9 грудня 2020 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу державної виконавчої служби, заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) , ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива».
Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валевського О.О. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц.
Зобов'язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в десятиденний строк повідомити суд та заявника ОСОБА_1 про виконання даної ухвали суду.
Стягнуто з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2800 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» Караченцев А.Ю. подав апеляційну скаргу , в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого судового рішення, просить скасувати ухвалу суду повністю та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги. В апеляційній скарзі зазначає, зокрема про те, що на вимогу державного виконавця листом від 13 липня 2020 року до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банком подано додаткову інформацію щодо включення даних ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ Фінансова ініціатива» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з додатком № 1, про що повідомлено Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Враховуючи, що Національним банком України з 21 травня 2019 року відкликано банківську ліцензію клієнтів ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, рахунки закрито, що унеможливлює зарахування коштів ОСОБА_1 на виконання виконавчого листа в сумі 8970,35 доларів США на поточний рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива».
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що зазначення в резолютивній частині ухвали прізвища іншого державного виконавця того самого органу державної виконавчої служби жодним чином не впливає на суть оскаржуваної ухвали, оскільки виконавче провадження № 50498043 неодноразово передавалось від одних до інших виконавців з метою уникнення відповідальності за тривалу протиправну бездіяльність в цьому виконавчому провадженні. Зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановленого судом факту бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні та є безпідставними.
В судове засідання не з'явилися представник ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», а також представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), які були повідомлені про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення судового повідомлення на електронну пошту, причини своєї неявки заінтересовані особи не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність.
ОСОБА_1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував і просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що на виконанні у Печерському районному відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у м.Киві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ПАТ «Комерціний банк «Фінансова Ініціатива» на користь ОСОБА_1 суми коштів за договором банківського вкладу, відсотків за вкладом та трьох процентів річних.
13 червня 2019 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Валевським ОО. Було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки було встановлено, що рішенням Правління Національного банку України від 21 травня 2019 року було відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк» «Фінансова Ініціатива» та розпочато процедуру ліквідації банку.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 13 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом від 14 березня 2016 року.
Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валевського О.О. від 24 квітня 2020 року виконавче провадження №50498043 відновлено.
5 липня 2020 року стягувач звернувся із запитом про хід виконання провадження №50498043, який було залишено без реагування.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що державним виконавцем не було надано суду жодних доказів на підтвердження того, що ним, після відновлення виконавчого провадження в квітні 2020 року вживались будь-які виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки такі відповідають встановленим обставинам.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, , встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з п.9 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3,8, ч.ч. 1, 2 статті 55, ч.ч. 1,2 ст.129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належн національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(II)2019).
Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист, невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Згідно зі ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавця, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Із пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» вбачається, що суб'єктом оскарження може бути державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, які представляють орган державної виконавчої служби, оскільки державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Предметом скарги є бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо вчинення всіх необхідних дій та передбачених законом виконавчих та інших дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Установлено, що 17 березня 2016 року державним виконавцем Ченківським О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі №761/24136/15-ц, про зобов'язання ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» вчинити певні дії на користь ОСОБА_1 щодо виплати грошових коштів за договором банківського вкладу від 20 листопада 2014 року № 51-в-17/367026.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2015 року було звернуто до примусового виконання більше ніж за три роки до введення тимчасової адміністрації у банку (22 травня 2019 року).
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 6 липня 2017 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О., заінтересовані особи: ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» задоволено. Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043.
Зобов'язано державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. невідкладно та в повному обсязі вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № 50498043 на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва в цивільній справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 9 серпня 2017 року визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043. Постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. від 18 липня 2017 року про закінчення виконавчого провадження № 50498043 з виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2015 року у справі № 761/24136/15-ц скасовано.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 2 серпня 2018 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві Валевський О.О., ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. щодо вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043. Зобов'язано державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служи міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського О.О. невідкладно та в повному обсязі вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № 50498043 на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва в цивільній справі № 761/24136/15-ц за виконавчим листом від 14 березня 2016 року у виконавчому провадженні № 50498043.
Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року ( справа № 761/24136/15-ц) визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 13 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі № 761/24136/15-ц. Зобов'язано Печерський районний відділ державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві вчинити всі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № 50498043, спрямовані на виконання рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі № 761/24136/15-ц.
У зв'язку з прийняттям 15 квітня 2020 року Верховним Судом постанови, постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валевського О.О. від 24 квітня 2020 року виконавче провадження № 50498043 з виконання рішення суду у справі № 761/24136/15-ц відновлено.
За інформацією, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, 24 квітня 2020 року державний виконавець Валевський О.О. направив до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» для виконання та до відома постанову від 24 квітня 2020 року, винесену при примусовому виконанні виконавчий лист № 761/24136/15-ц від 14 березня 2016 року, що видав Шевченківський районний суд м.Києва.
9 червня 2020 року державний виконавець Валевський О.О. направив до ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» вимогу про надіслання на адресу відділу виконавчий лист Шевченківського районного суду м.Києва № 761/24136/15-ц від 14 березня 2016 року протягом трьох робочих днів з дня отримання даної вимоги.
24 червня 2020 року до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для державного виконавця Валевського О.О. (ВП 50498043) надійшло повідомлення від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцева А.Ю. про те, що оригінал виконавчого листа № 761/24136/15-ц від 14 березня 2016 року було надіслано банком до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) з супровідним листом від 3 червня 2020 року, вих.. № 344.
Будь-яких інших дій, що спрямовані на виконання рішення суду, державним виконавцем до моменту звернення ОСОБА_1 до суду з цією скаргою вчинено не було.
Встановивши зазначені обставини, суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 та визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Валевського О.О. щодо вчинення усіх необхідних та передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50498043, спрямованих на примусове виконання рішення суду в цивільній справі № 761/24136/15-ц.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що рішення суду може бути виконане за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки Національним Банком прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії у ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива», відповідно банк не має права здійснювати ведення рахунків фізичних осіб, зокрема, не може зарахувати на рахунок ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» на виконання виконавчого листа суму коштів у розмірі 8970,35 доларів США, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування ухвали суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як уже зазначалося раніше, постановою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року (справа № 761/24136/15-ц) визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця від 13 червня 2019 року про закінчення виконавчого провадження № 50498043 за виконавчим листом, виданим 14 березня 2016 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі № 761/24136/15-ц. Предметом спору у справі № 761/24136/15-ц застосування положень пункту 4 частині першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію банку-боржника.
Верховний Суд, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 (справа № 761/24136/15-ц) , виходив із того, що заявник, як особа, яка захищає своє право на захист прав споживача фінансових послуг, з урахуванням значного проміжку часу, що пройшов від ухвалення остаточного рішення у справі, звернення його до примусового виконання і до винесення 13 червня 2019 року постанови державного виконавця про закінчення без виконання виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», фактично втратила можливість задовольнити свої вимоги за рахунок банку у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» та не повинна нести додатковий тягар із повторного доведення своїх законних вимог відповідно до іншого механізму реалізації таких прав, встановленого державою. Верховний Суд зазначив, що наявність норми п.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено закінчення виконавчого провадження у разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника, не може суперечити принципу верховенства права, меті й завданням цивільного судочинства, які спрямовані на захист порушеного права та виконання остаточного судового рішення.
Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, слід дійти висновку, що подання боржником - ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації про включення даних ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ «Фінансова ініціатива» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням конкретних обставин, не може вважатися вчиненням державним виконавцем усіх необхідних і передбачених законом виконавчих дій, спрямованих на виконання рішення суду.
За таких обставин, наведений довід апеляційної скарги є безпідставним, цей довід не впливає на висновки суду першої інстанції про доведеність факту бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні № 50498043 після прийняття 24 квітня 2020 року рішення про відновлення виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі в якості заінтересованої особи Фонд гарантування вкладів, як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, також не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування постановленої ухвали, оскільки з урахуванням предмету скарги правові підстави для залучення Фонду відсутні.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються, - підстави для її скасування відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надано договір № 0720/20 про надання правничої (правової) допомоги від 3 лютого 2020 року, додаткову угоду № 17 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 3 лютого 2021 року, детальний опис (акт) надання правової допомоги № 017-0720/20 від 9 лютого 2021 року та квитанцію № 0720/20-17 до прибуткового касового ордеру від 9 лютого 2021 року ( т.2 а.с.19-21).
Адвокатом Маринушкіним А.Г. ОСОБА_1 надані наступні послуги: складання відзиву на апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції вартістю 70 грн., інструктаж клієнта у разі само представництва в суді апеляційної інстанції вартістю 700 грн.
Зважаючи на доведеність наданих адвокатом послуг, та їх обґрунтованість, колегія суддів вважає, що з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1400 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива», подану уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» Караченцевим Артемом Юрійовиче, залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 9 грудня 2020 року залишити без змін.
Стягнути з Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1400 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 3 листопада 2022 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: О.В. Желепа
Л.Д. Поливач