Справа №369/5340/22 Головуючий в суді І інстанції - Лисенко В.В.
Провадження №33/824/3032/2022 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
26 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О.,за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Іваницького С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Іваницького Станіслава Степановича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2022 року, -
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2022 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 21.06.2022, близько 16 години 05 хвилин в Київській області, с. Чайки, вул. Печерська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: електричним скутером YADEA, у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився із згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу DRAGER, проба позитивна та становить 1,64%. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням захисником ОСОБА_1 - адвокатом Іваницьким С.С. подано апеляційну скаргу, у якій він просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2022року скасувати та закрити провадження у справі.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що постанова була винесена з порушенням норм КУпАП та підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі ст.247 КУпАП.
Захисник вказує, що ОСОБА_1 керував електроскутером з потужністю двигуна 800Вт, тому він не підлягає державній реєстрації, оскільки а розуміння ПДР не є механічним транспортним засобом. Водночас, зміст протоколу не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, так як в ньому не вказані відомості щодо потужності електродвигуна.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП є водії транспортних засобів.
Жодних доказів того, що ОСОБА_1 має посвідчення водія відповідної категорії (А,А1), та є суб'єктом даного правопорушення, працівниками поліції до суду не надано. Двоколісні транспортні засоби потужністю до 3-4 кВт відносяться до категорії А1- потужністю більше як 4 кВт відносяться до категорії А, а тому такі транспортні засоби не є транспортними засобами для цілей визначених в Правилах дорожнього руху.
Крім того, апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що додається відеозапис правопорушення, однак вказане відео в матеріалах справи відсутнє.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_1 та його захисника Іваницького С.С. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.2.9.а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовими положеннями ст.266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Проведення огляду на стан сп'янiння в закладах охорони здоров'я i оформлення його результатів визначено «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі - Інструкція).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами.
Так, у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №101353 від 21.06.2022 року, ОСОБА_1 21.06.2022, близько 16 години 05 хвилин в Київській області, селі Чайки, вулиця Печерська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме: електричним скутером YADEA, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився із згоди водія, у встановленому законом порядку, із застосуванням приладу DRAGER, результат тесту - 1,64%.
Із роздруківки результатів проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу - алкотесту 6820 «Drager» вбачається, що проба огляду позитивна та дорівнює 1,64 ‰.
Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд був проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 .Огляд проводився за допомогою Драгер, результат якого 1.64%. Дана процедура проводилася із залученням двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , тобто у відповідності до вимог ст.266 КУпАП.
Будь-яких заперечень з приводу результатів огляду ОСОБА_1 не висловлював, про що свідчить відсутність фіксації в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначено ОСОБА_1 в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення - згоден.
Крім того, в суді першої інстанції ОСОБА_1 надав пояснення, де вказав, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення частково визнає та пояснив, що перебуваючи на роботі вживав алкогольні напої у зв'язку із святкування свого дня народження та в подальшому вийшов з роботи і усвідомлюючи, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння залишив свій автомобіль та поїхав на електричному скутері YADEA, вважаючи що він не підлягає категорії механічних транспортних засобів.
Ствердження захисника в тій частині, що електроскутер не віднесений до транспортного засобу в розумінні КУпАП та Правил дорожнього руху України, є хибним і необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008, при розгляді адміністративних справ, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, ст.121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 13-06.
Згідно з ст.121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
За наведеної норми закону, для відповідальності по ст. 130 КУпАП перелік наведених в ній транспортних засобів не розповсюджується.
А отже, необхідно враховувати положення п.1.10 ПДР України, згідно якої, транспортний засіб - це пристрій призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Вказаний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
У ПДР України відсутні визначення "електосамокат", "електроскутер" або скутер (електомопед), разом з тим, аналізуючи визначення "транспортний засіб", можна дійти висновку, що "електроскутер" відповідає поняттю транспортний засіб.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 використовував електроскутер, як транспортний засіб, останній, повинен був керувати транспортним засобом, рухаючись дорогами загального користування з додержанням вимог ПДР України.
Отже, у зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що викладені у постанові висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованими.
Таким чином, доводи зазначені в апеляційній скарзі, а також висловлені ОСОБА_1 та його адвокатом Іваницьким С.С. в суді апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9а ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Попри доводи апеляційної скарги, зазначені вимоги закону судом першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення були дотримані у повній мірі.
Посилання в апеляційній скарзі на обмеження працівниками поліції пересування ОСОБА_1 та введення останнього в оману щодо підписання протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки вони повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Із огляду на вищезазначене постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Іваницького Станіслава Степановича залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль