20 жовтня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12020110200001010 від 20.02.2020 за апеляційною скаргою прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2022 року відносно,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коростишів Житомирської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2022 року кримінальне провадження №12020110200001010 від 10.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, прокурор ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2022 року скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ухвала постановлена з недотриманням вимог ст. 370 КПК України, а тому підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Також прокурор вказує, що кримінальний процесуальний закон не пов'язує закінчення досудового розслідування саме із зверненням прокурора до суду з обвинувальним актом, тобто його фактичним направленням.
Позиції учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та обвинуваченого, які не підтримали та заперечили щодо задоволення апеляційної скарги, їх пояснення, відповіді на запитання суду, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Зокрема законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції встановлено, що всупереч вимогам чинного КПК України, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020110200001010 від 10.02.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, було направлено до суду поза межами строку, визначеного ст. 219 КПК України, тому кримінальне провадження підлягає закриттю.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується і вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.
Згідно вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом сімдесяти двох годин.
Згідно ч. 5 ст. 294 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 04 серпня 2021 року обвинуваченого ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Тобто, згідно положень п. 1 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020110200001010 повинно було бути завершено до 08 серпня 2021 року.
Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні був складений і затверджений 04 серпня 2021 року, а направлений прокурором до Києво-Святошинського районного суду Київської області лише 10 серпня 2021 року, тобто після закінчення строку досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки, викладені в оскаржуваній ухвалі щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутись до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 290 КПК досудове розслідування вважається завершеним після повідомлення стороні захисту про його завершення та відкриття матеріалів.
Дії слідчого і прокурора, передбачені ч. 1 ст. 291 та ст. 293 КПК (складення обвинувального акта, його затвердження, вручення стороні захисту та направлення до суду), є формою завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні і не є підставою для зупинення процесуальних строків після ознайомлення сторонами з матеріалами кримінального провадження.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №556/1381/18, від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, ухвали Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №712/6375/18, від 15 березня 2021 року у справі № 676/6116/18, від 05 квітня 2021 року у справі № 676/804/20).
Так у справі «Іванов проти України» зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи прокурора про те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не порушений, не заслуговують на увагу та вважаються такими, що не відповідають дійсності.
Посилання прокурора в поданій апеляційній скарзі на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість вимог та доводів у поданій апеляційній скарзі, у зв'язку з чим залишає її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 серпня 2022 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України з підстав, передбаченихп. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 03 (трьох) місяців шляхом подання касаційної скарги.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3