Справа №761/18661/22 Головуючий в суді І інстанції - Савицький О.А.
Провадження № 33/824/2971/2022 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія:ч.3 ст.172-20 КУпАП
19 жовтня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., за участю захисника Аніщенко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за мобілізацією - старшого оператора обчислювача Розрахунково-аналітичного центру ЗС України, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 7 (сім) діб.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за те, що він 12 вересня 2022 року військовослужбовець військової служби за мобілізацією в умовах воєнного стану перебував на території військової частини в стані алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність, згідно з ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якійвін просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня2022 рокузмінити в частині призначення адміністративного стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті тривалістю 7 (діб) на штраф у розмірі 215 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3655 гривень.
Вважає, що постанова районного суду є незаконною та необґрунтованою.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що з протоколом про адміністративне правопорушення згоден, свою вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому. Суд першої інстанції при прийнятті рішення вказав: «приймаючи до уваги характер правопорушення та повторність його вчинення» притягнув до адміністративної відповідальності у вигляді утримання на гауптвахті на строк 7 (сім) діб. Однак, повторності правопорушення не було, що підтверджується протоколом КИ №833 від 12 вересня 2022 року. При винесенні постанови, судом не було враховано особу правопорушника, а саме те, що: ОСОБА_1 раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався, завжди виконував свої службові обов'язки, накази командира, вину у вчиненому визнав.
На думку апелянта, у зв'язку з вищевказаним, призначення штрафу у межах санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП буде необхідним та достатнім для виправлення правопорушника та попередження ним у майбутньому нових правопорушень.
ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подав, однак забезпечив явку свого захисника - адвоката Аніщенко К.М.Захисник не заперечували проти проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 .
Із огляду на зазначене, апеляційний суд враховує вимоги п.п.4, 6 ст.294 КУпАП щодо строків апеляційного перегляду та необов'язкової присутності при розгляді справи належним чином повідомленої особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, думку захисника Аніщенко К.М. яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Частиною 1 статті 172-20 КУпАП передбачено, що розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння - тягнуть за собою накладення штрафу від сімдесяти до ста сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п'яти діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 172-20 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
За правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, встановлена санкція або накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Дані вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Вказаний висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про військове адміністративне правопорушення серії КИ №839; рапорті ОСОБА_2 від 12.09.2022; висновок медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 (тест № 2058 від 12.09.2022) проба позитивна 2,04 %.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дії ОСОБА_1 , які полягають в тому, що він, будучи військовослужбовцем, зобов'язаний був виконувати покладені на нього обов'язки військової служби протягом всього робочого дня на території військової частини або в іншому місці роботи (занять), в особливий період, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алконт-М» № 00258 відповідно до якого виявлено вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 в кількості 2,04%., що є порушенням, та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовано обставини справи, не враховано особу правопорушника є голослівними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи.
Дійсно, які вірно вказує в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні дані щодо повторності вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-20 КУпАП і тому суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд помилково послався на це при обґрунтуванні виду та розміру призначеного стягнення. Разом з тим, вказана обставина жодним чином не свідчить про необхідність призначення ОСОБА_1 більш м'якого адміністративного стягнення, зважаючи на характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення. Адже ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем, в той час коли в Україні введено воєнний стан, перебував за місцем несення військової служби в стані алкогольного сп'яніння -2,04‰, що відповідає сп'янінню середнього ступеню.
Крім того, як самим ОСОБА_1 , так і його захисником Аніщенко К.М., не надано до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів, зокрема характеристик, листів з місця проходження військовослужбовцем служби, тощо, які давали б підстави зробити висновок, що призначення ОСОБА_1 більш м'якого стягнення зможе сприяти у його вихованні та запобіганні вчиненню ним чи іншими особами нових адміністративних правопорушень.
Таким чином, зазначені вище вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладене на нього стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті на строк 7 (сім) діб дотримані у повній мірі.
Доказів на спростування висновків районного суду апелянтом у апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході апеляційного розгляду не здобуто.
Із огляду на вищезазначене, постанова районного суду відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль