26 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 640/26846/20
Провадження № 11-97апп22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Григор'євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
під час проведення підготовчих дій для касаційного розгляду Великою Палатою Верховного суду справи за позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л. В. (далі - голова ліквідаційної комісії) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії та
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати дії відповідача щодо невидачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із заявою від 01 липня 2020 року протиправними;
- зобов'язати відповідача видати довідку, згідно з якою суддівська винагорода, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, складає 238 275 грн, з яких: посадовий оклад (з урахуванням коефіцієнта 1,255) становить 132 375 грн (2118*50*1,25); доплата за вислугу років (80 %) - 105 900 грн; перебування на адміністративній посаді - 0, науковий ступінь - 0; робота, що передбачає доступ до державної таємниці - 0.
Вимоги мотивував тим, що оскаржувана відмова відповідача у видачі позивачу довідки згідно з його заявою від 01 липня 2020 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Зазначає, що 13 січня 2020 року у Вищому адміністративному суді України він отримав довідку № 27 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного утримання судді у відставці, розраховану відповідно до пунктів 6, 7 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII зі змінами (далі - Закон № 1402-VIII).
За бланкетними нормами цих пунктів суддівська винагорода призначається і виплачується судді вищого спеціалізованого суду відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI). Однак, 18 лютого 2020 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 2-р/2020, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) деякі положення розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, зокрема пункт 25 цього Закону.
Відтак, на думку позивача, за приведеними у відповідність в конституційному порядку положеннями Закону № 1402-VIII з 19 лютого 2020 року в нього виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини другої, пункту 2 частини третьої, частин четвертої та п'ятої статті 135 цього Закону (судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року).
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 01 лютого 2021 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20 травня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій послались на правовий висновок рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20.
3. Голова ліквідаційної комісії не погодилася з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулася з касаційною скаргою, у якій просила скасувати ці рішення як такі, що ухвалені у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вважає помилковими висновки цих судів про право позивача на отримання нової довідки про суддівську винагороду для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року через те, що саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені пунктом 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, а відтак суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом.
Вважає, що Закон № 1402-VIII встановлює порядок визначення посадового окладу як складової частини суддівської винагороди виключно для судів першої, апеляційної інстанції, вищих спеціалізованих судів та Верховного Суду. Відповідно до частини другої статті 31 Закону № 1402-VIII вищими спеціалізованими судами є Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд. Натомість Вищий адміністративний суд України з 15 грудня 2017 року перебуває у стані ліквідації і не є вищим спеціалізованим судом відповідно до положень Закону № 1402-VIII. Ці положення закону забороняють видачу позивачеві запитуваної ним довідки.
Додає, що суддівська винагорода суддів Вищого адміністративного суду України, які натепер працюють на посадах у Вищому адміністративному суді України, відповідно до пункту 7 Закону № 1402-VIII обчислюється у порядку, визначеному Законом № 2453-VI. Цими положеннями цього Закону керувався відповідач, коли видавав позивачу довідку від 13 січня 2020 року.
Відповідач також зазначив, що на виконання рекомендації пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року у справі № 2-р/2020 Верховна Рада України мала невідкладно привести положення законодавства України відповідно до цього Рішення, однак на момент розгляду справи правовий статус суддів спеціалізованих судів, які перебувають у стані ліквідації, законодавчо не врегульований.
Не погоджується і вважає хибним використання судами попередніх інстанцій правової позиції Верховного Суду, висловленої в рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20 (стосовно права суддів у відставці, які не проходили (не пройшли) кваліфікаційне оцінювання суддів під час перебування на посаді судді та (або) не пропрацювали на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання після ухвалення Конституційним Судом України Рішення у справі № 2?р/2020), оскільки спори у тій (зразковій) справі, та у справі, яка розглядається, не є подібними, зокрема відмінними є суб'єктний склад, предмет та підстави позову.
4. КАС ВС ухвалою від 29 червня 2021 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 16 серпня 2022 року за наслідками попереднього розгляду матеріалів касаційної скарги голови ліквідаційної комісії справу за її позовом на підставі частини п'ятої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата).
Таке рішення обґрунтував тим, що спірні правовідносини в цій справі містять виключну правову проблему та є очевидною необхідність формування єдиної правозастосовної практики за цією категорією справ.
Касаційний суд виходив з того, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, коли задовольняв позовні вимоги, взяв до уваги відомості про те, що голова Вищого адміністративного суду України наказом від 10 жовтня 2016 року № 681-к відрахував суддю Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 зі штату суду у зв'язку зі звільненням його у відставку відповідно до постанови Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1515- VIII.
5. Велика Палата ухвалою від 08 вересня 2022 року прийняла до розгляду зазначену справу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує також і питання про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що характер спірних правовідносин не вимагає участі сторін у судовому засіданні, а також те, що у справі відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, Велика Палата призначає розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи про вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їхньої справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Керуючись статтями 340, 344-346 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Соловйової Л. В. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії до касаційного розгляду Великою Палатою Верховного Суду на 10 листопада 2022 року в приміщенні Верховного Суду під адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: І. В. Григор'єва О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік
І. В. Желєзний В. М. Сімоненко
Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач
Г. Р. Крет С. П. Штелик
К. М. Пільков