03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 461/3244/20
провадження № 61-8641св22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В., від участі у розгляді справи за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року,
У квітні 2020 року Львівська міська рада звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року позовні вимоги Львівської міської ради залишено без задоволення.
Скасовано вжиті на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об'єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення під інд. 19-1, 19-2, 19-3 на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - 56791446101), загальною площею 52,2 кв. м.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Львівська міська рада та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» (далі - ОСББ «Дорошенка 25»), яке не брало участі у справі, звернулися до суду з апеляційними скаргами на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційні скарги Львівської міської ради та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. У решті рішення суду залишено без змін.
У вересні 2022 року ОСББ «Дорошенка 25» подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року.
22 вересня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 21 жовтня 2022 року.
25 жовтня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСББ «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, в якому ОСОБА_1 , серед іншого, висловив недовіру складу суду, вважаючи, що Верховний Суд порушив принципи послідовності судових рішень у справі, правової визначеності та неупередженості, верховенства права. Зазначає, що йому стало відомо про те, що членом ОСББ «Дорошенка 25» (особисто чи через дружину ОСОБА_2 ) є суддя Верховного Суду Кравчук В. М. Крім того, офіс нотаріуса Красовської А. В. розташований у тому ж самому будинку, що і спірне нежитлове приміщення. Така обставина, на його думку, викликає сумніви в об'єктивності суддів Верховного Суду.
Вказує, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О., Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., від 18 серпня 2022 року (у цій самій справі) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду міста Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, і наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано, а судом не встановлено.
Натомість, ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, тобто колегією суддів порушено принцип правової визначеності та послідовності рішень суду, які є складовими верховенства права.
Вважає, що оскільки касаційна скарга Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року була розподілена на суддю-доповідача Карпенко С.О., тому, відповідно, касаційні скарги ОСББ «Дорошенка 25» та Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повинні були бути передані для розгляду судді Карпенко С. О., а не судді Лідовцю Р. А.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 заявляє про недовіру колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовцю Р. А., Воробйовій І. А., Черняк Ю. В.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. визнано необґрунтованим, оскільки обставини, на які посилається заявник як на підстави для відводу суддів, не є такими у розумінні статті 36 ЦПК України та не дають підстав вважати обґрунтованими сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів.
Вирішення питання про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. передано у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 02 листопада 2022 року заяву про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. передано судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюку В. В.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині одинадцятій статті 40 ЦПК України зазначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Оцінивши доводи заяви, вважаю, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. відсутні, оскільки доводи заявники не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді.
Виходячи зі змісту заяви про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. Шмигун І. В. фактично висловлює незадоволення процесуальними діями суддів.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
За загальним правилом ухвалені суддею судові рішення не можуть свідчити про упередженість чи необ'єктивність судді, а є реалізацією суддею своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.
З урахуванням наведеного докази, які б могли свідчити про упереджене ставлення суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. до Шмигуна І. В., заявником не надані і у матеріалах касаційного провадження відсутні.
Оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 як на підставу для відводу суддів, не дають підстав для сумніву у неупередженості, об'єктивності чи безсторонності судді, вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Лідовця Р. А., Воробйової І. А., Черняк Ю. В. у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк