03 листопада 2022 року
м. Київ
справа №400/12182/21
адміністративне провадження №К/990/29300/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №400/12182/21 за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправними та скасування рішення від 13 вересня 2021 року №86, наказу від 19 жовтня 2021 року № 1243-к; поновлення на посаді з 22 жовтня 2021 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2021 року,
26 жовтня 2022 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Скаржник зазначає підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо:
пункту 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-ІХ - в частині застосування до спірних правовідносин правил складання і визначення результатів іспиту на загальні здібності, передбачених «Порядком проходження прокурорами атестації», затвердженим наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 у взаємозв'язку з пунктом 7 розділу І, пунктом 2 розділу V цього Порядку;
пункту 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-ІХ в контексті правової оцінки і тлумачення правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв'язку з проходженням атестації позивачем, а саме наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та в подальшому пізнішою датою прийнятого рішення іншою кадровою комісією про неуспішне проходження прокурором атестації ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
пункту 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України Закону №113-ІХ - в контексті правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації у випадку наявності особливостей оцінювання результату іспиту позивача;
пункту 7 розділу І Порядку № 221 (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також застосування п. 7 розділу І Порядку № 221 про можливість призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
Зазначає, про необхідність висновку Верховного Суду зумовленою наявністю обставин, установлених судами саме у цій справі, а саме помилковістю правової оцінки судами попередніх інстанцій особливостей оцінювання результатів іспиту та атестації позивача.
Також, автор касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, що є підставою для відкриття касаційного провадження передбаченою пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України,
1.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №400/12182/21.
2.Витребувати з Миколаївського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №400/12182/21.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
О.В. Калашнікова,
Судді Верховного Суду