03 листопада 2022 року
м. Київ
справа №560/6981/21
адміністративне провадження № К/990/27857/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 560/6981/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії,
У 2021 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення відповідача стосовно розрахунку пенсії позивача та виплати суми боргу, а саме: Розпорядження від 02.12.2019 №152339 про призначення пенсії за віком з 08.11.2018, Розпорядження №851 від 15.09.2020 щодо доплати йому компенсації, Розрахунок компенсації втрати частини грошових доходів згідно Постанови ВСУ від 20.08.2020 у справі №560/1119/19, Рішення від 10.11.2020 №968060152339 про розрахунок пенсії позивачу з 01.06.2015, та Протоколу/Розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 26.11.2020, стосовно виключення з масових перерахунків;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно не здійснення осучаснення пенсії позивача, індексації/автоматичного перерахунку пенсії за період боргу на момент нарахування 11.12.2020, розрахунку суми боргу, що підлягає виплаті позивачу за період з 01.06.2015 по 11.12.2020, з урахуванням індексації та розрахунку компенсації втрати частини доходів на борг щомісячної пенсії за період з 01.06.2015 по 11.12.2020 відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV, стосовно не включення позивача у коло осіб відповідно до яких відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсій;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача з урахуванням осучаснення пенсії позивача відповідно до Закону України №2148 від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" з урахуванням індексації/автоматичного перерахунку пенсії за період боргу на день нарахування;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок суми боргу, що підлягає виплаті позивачу за період з 01.06.2015 по 11.12.2020, з урахуванням розрахунку індексації та компенсації втрати частини доходів на борг щомісячної пенсії за період з 01.06.2015 по 11.12.2020 відповідно до статті 46 Закону №1058-ІV;
- зобов'язати відповідача сплатити позивачу протягом 10 днів суму боргу з урахуванням осучаснення, індексації та компенсації втрати частини доходів на всі несвоєчасно не виплачені суми позивачу на момент здійснення виплати 11.12.2020 року за винятком сплачених сум;
- зобов'язати відповідача включити позивача в коло осіб, стосовно яких відповідач зобов'язаний проводити автоматичні масові перерахунки пенсії;
- стягнути з відповідача кошти в сумі 100000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю, в результаті яких відповідач відмовив у поновленні пенсії позивачу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022, позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо розрахунку пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік;
- зобов'язано відповідача здійснити з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
13.10.2022 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Отже касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2022 у справі № 560/6981/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності, дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа