03 листопада 2022 року
м. Київ
справа №460/14556/21
адміністративне провадження № К/990/13306/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 (колегія суддів: Шавель Р.М., Бруновська Н.В., Хобор Р.В.) у справі №460/14556/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 позов задоволено повністю
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30.07.2021 №262740002154 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001) у розмірі 90% суми щомісячного заробітку на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 15.07.2021 №21-698зп без обмеження її максимального розміру, з дня звернення - 23.07.2021.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2022 апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу.
При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
08.04.2022 копію ухвали надіслано відповідачу через систему «Електронний суд».
28.04.2022 на виконання вимог ухвали суду від 07.04.2022 скаржником скеровано на адресу апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обгрунтування поданої заяви посилається на те, що первинно апеляційна скарга подана у встановлені законом строки. 05 січня 2022 року на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшла ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, а 31 січня 2022 року також на електронну адресу пенсійного органу поступила ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
Зазначає, що підпунктом 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відповідно до підпункту 17 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі.
Вказує, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходило належно оформлених паперових копій ухвал апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, наведені в клопотанні причини пропуску строку визнані неповажними.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що ухвала апеляційного суду від 05.01.2022 про залишення апеляційної скарги без руху та від 31.01.2022 про її повернення не надходила до Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області у паперовій формі, як визначено нормами КАС України.
Зазначає, що підпунктом 15.1 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Відповідно до підпункту 17 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі.
На адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходило належно оформлених паперових копій ухвал апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху та про повернення апеляційної скарги.
Вважає, що судом не дотримано вимог норм підпункту 17 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, тому пенсійний орган має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Також посилається на практику Верховного Суду, висвітлену у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20.
Ухвалою Верховного Cуду від 21.06.2022 відкрито касаційне провадження.
Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просив відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 295 КАС України передбачено строки на апеляційне оскарження.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З матеріали справи вбачається, що рішення суду першої інстанції від 10.12.2021 ухвалено у порядку письмового провадження.
10.12.2021 копію рішення направлено до ГУПФУ в Рівненській області через систему «Електронний суд».
Суд апеляційної інстанції також встановив, що відповідачем вже подавалася апеляційна скарга на оскаржуване рішення. Однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2022 вказану скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Оскільки відповідачем не виконано вимоги ухвали від 05.01.2022, суд апеляційної інстанції ухвалою від 31.01.2022 апеляційну скаргу повернув.
Повторно апеляційна скарга надіслана відповідачем 03.03.2022, тобто з пропуском строку звернення до суду з апеляційною скаргою на судове рішення. Як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилається на неотримання в паперовому варіанті ухвал суду апеляційної інстанції від 05.01.2022 та від 30.01.2022.
Водночас колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року в справі № 819/1224/15-а.
Стосовно ненадіслання судом апеляційної інстанції копій ухвал в паперовому варіанті засобами поштового зв'язку, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Згідно із частиною четвертою статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу.
Частиною п'ятою статті 18 КАС України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Положенням частини шостої статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Відповідно до частини сьомої статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із частинами сьомою, восьмою, десятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У зв'язку з вказаним колегія суддів дійшла висновку, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Подібна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №9901/335/20, від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 та у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18.
Згідно із підпунктом 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку - суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Відповідно до підпункту 15.17 пункту 15 абзацу 2 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - «ЄСІТС»).
Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII (далі - Закон №2147-VIII) підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.
У газеті "Голос України" від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв'язку.
Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 18 КАС України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
За правилами частини п'ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції надіслане відповідачу через систему «Електронний суд» 10.12.2021.
Також копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.01.2022 в електронному вигляді направлено відповідачу до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" info@rv.pfu.gov.ua та доставлена останньому 05.01.2022, що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а рішення суду першої інстанції та копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.01.2022 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України були направлені та доставлені відповідачу до його електронного кабінету в зазначені дні, то відлік строку на усунення недоліків починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду апеляційної інстанції був відсутній обов'язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі №440/931/21.
Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного суду від 10.02.2021 у справі №9901/335/20, постанову Верховного Суду від 28.01.2021 у справі 260/1888/20 та ухвалу Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №361/2109/17, оскільки у вказаних справах відправлення документів було здійснено на електронну адресу, а не в електронний кабінет, зареєстрований в системі «Електронний суд» та до початку функціонування підсистеми ЄСІТС.
За приписами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді Л.Л. Мороз
А.І. Рибачук