Справа № 120/5729/21-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський Олександр Ванадійович
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
01 листопада 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Лядова" сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 16.08.2021 у справі №120/5729/21-а Вінницьким окружним адміністративним судом 05.11.2021 видано виконавчий лист. На підставі заяви представника позивача від 10.11.2021 про примусове виконання рішення відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України 25.11.2021 відкрито виконавче провадження, в межах якого 24.01.2022 накладено штраф. У відповіді ДПС України від 17.05.2022 на лист дочірнього підприємства "Лядова" сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" ДПС України повідомила, що розгляд питання про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 120/5729/21-а можливе лише після припинення або скасування воєнного стану.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року заяву задоволено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені заяви відмовити.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Нормами статті 382 КАС України не врегульовано питання строку розгляду та вирішення заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду.
За змістом ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд..
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Так, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною 1статті 382 КАС України. Тобто, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17 та в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.
У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Відтак, суд може встановити судовий контроль за виконанням рішення суду не лише під час прийняття рішення у справі.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що 25.11.2021 на підставі виконавчого листа від 05.11.2021 №120/5729/21-а та заяви про примусове виконання рішення від 10.11.2021 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №67624476.
24.01.2022 державним виконавцем за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника, ДПС України, штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Проте, як встановлено судом та не заперечується представником ДПС України, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 120/5729/21-а в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену дочірнім підприємством "Лядова" сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" податкову накладну від 06.04.2021 №12 датою її подання на реєстрацію не виконано, не зважаючи на набрання ним законної сили ще 05.10.2021.
У відповіді ДПС України від 17.05.2022 на лист дочірнього підприємства "Лядова" сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" з посиланням на введення в Україні воєнного стану вказано, що виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 120/5729/21-а можливе лише після припинення або скасування воєнного стану.
Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, суд враховує, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/202 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. При цьому Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України 22.05.2022 №2263-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року продовжено строком на 90 днів. Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України 15.08.2022 № 2500-IX строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року продовжено строком на 90 днів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Суд зауважує, що рішення суду у вказаній справі набрало законної сили за чотири місяці до введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та відповідач не був позбавлений можливості виконати таке рішення суду до введення воєнного стану в Україні.
Суд враховує пояснення представника ДПС України, що виконання зазначеної категорії судових рішень здійснюється відповідно до вимог законодавства та у порядку, визначеному розпорядчими документами ДПС, у зв'язку з чим виконання таких рішень потребує певного часу та є утрудненим їх своєчасне виконання.
Разом з тим, зважаючи на позицію відповідача відносно того, що в умовах дії воєнного стану електронні сервіси ДПС працюють з певними обмеженнями, зокрема в частині реєстрації у ЄРПН - податкових накладних та розрахунків коригування до них, суд зауважує, що вказана позиція не підтверджена належними та допустимими доказами в розмінні КАС України.
Відповідач у поясненнях також вказує, що ДПС України вживаються невідкладні заходи щодо виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.08.2021 у справі № 120/5729/21-а, проте виконання останнього потребує додаткового часу. Водночас не надає жодних доказів вжиття таких заходів, тобто вчинення дій з метою виконання судового рішення. Формальний підхід до виконання судового рішення не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.
Відтак, судом не встановлено обставин, що свідчили б про наявність поважних причин, які перешкоджали виконанню рішення суду, та відповідачем суду не надано жодних доказів поважності причин невиконання вказаного рішення суду в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену дочірнім підприємством "Лядова" сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" податкову накладну від 06.04.2021 №12 датою її подання на реєстрацію у встановлений органом державної виконавчої служби строк чи вжиття ДПС України усіх належних заходів, спрямованих на виконання судового рішення, відповідачем.
З огляду на викладене, суд вважає, що тривале невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, є підставою для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. При цьому суд враховує, що оскільки положенням ч. 1 ст. 382 КАС України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту протягом тридцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Водночас суд звертає увагу на те, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суд своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.