Справа № 756/4625/22 Суддя першої інстанції: Шевчук А.В.
02 листопада 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року, -
27 червня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 05.01.2022 серії ВМ №00005887 та №00005949 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04 липня 2022 року заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків такої.
Ухвалою суду від 08 вересня 2022 року позов повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що місцевим судом не враховано, що оскаржувані постанови позивач не отримував, а про їх існування стало відомо лише 20 червня 2022 року з листа Оболонського відділу державної виконавчої служби в місті Києві.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а ухвалу суду - скасувати, з таких підстав.
Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позов подано з пропуском установленого законом строку звернення до суду, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження дати отримання відомостей про існування оскаржуваних постанов.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодексом адміністративного судочинства України, частиною 1 статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 указаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, згідно з частиною 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Наслідки пропущення строків звернення до суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на те, що в межах цієї справи оскаржуються рішення суб'єкта владних повноважень по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, строк звернення до суд з цим позовом становить десять днів з дня вручення таких рішень (постанов).
Отже, десятиденний термін для позивача починає відраховуватись саме з дня вручення йому таких рішень (постанов).
Виходячи з того, що в матеріалах справи відсутні жодні докази вручення ОСОБА_1 оскаржуваних постанов, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.
Таким чином, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, не повною мірою дослідивши всі обставини справи при постановленні судового рішення.
За змістом частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду про повернення позову як така, що постановлена з порушенням вище наведених норм процесуального права, - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька