П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4788/22
Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
Дата і місце ухвалення 26.08.2022р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 р. по справі №420/4788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №1 періодів роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на посаді гірника очисного вибою з повним робочим днем під землею з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 із застосуванням приписів статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків його заробітної плати, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати її призначення з 05.04.2021 року та виплатити недоотриману пенсію з урахування вже виплачених сум пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 р. позов частково задоволено. Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період його роботи з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на посаді гірника очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи позивача період його роботи з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на посаді гірника очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею. Зобов'язано відповідача здійснити з 05.04.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не правильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував, що для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 01.09.2014 р. по 30.04.2015 р. та з 01.06.2015р. по 31.03.2017 р. у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» останній мав надати пенсійному органу уточнюючу довідку про пільговий стаж, згідно з порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та трудових записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637. Також зазначив, що суд першої інстанції зобов'язуючи пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підмінив повноваження державного органу.
З огляду на зазначене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просив залишити судове рішення без змін.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.04.2021 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 року по справі №420/4788/22, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списом №1.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.02.2022 року позивачу стало відомо, що відповідач не зарахував до його пільгового стажу періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року на посаді гірника очисного вибою 5-го розряду.
Вважаючи такі дії протиправними позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що пільговий трудовий стаж роботи позивача у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» підтверджено записами трудової книжки, а отже невиконання страхувальником покладеного на нього обов'язку зі сплати страхових внесків не може позбавляти позивача права на зарахування відповідного періоду роботи до пільгового трудового стажу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно цієї ж статті страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 цього Закону страховий стаж - Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
У відповідності до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно із частиною одинадцятою статті 9 Закону України №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач у спірний період, а саме, з 01.09.2014 р. по 30.04.2015 р. та з 01.06.2015р. по 31.03.2017 р. працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», у зв'язку з чим підлягав загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а спірний період роботи підлягав зарахуванню до страхового стажу позивача.
Однак, у вказаний період підприємство, на якому працював позивач не сплачувало за позивача страхові внески до Пенсійного фонду України.
В свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відтак, фактично внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» обов'язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений права на зарахування до його пільгового стажу весь період роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Водночас, судова колегія зазначає, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні чи перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неперерахування Відокремленим підрозділом «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за позивача страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до пільгового стажу позивача, оскільки відповідно до ст. 62 Закону №1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.
З наявної у справі копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 30.12.2011 року по 31.03.2017 року позивач працював у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» на посаді гірника очисного вибою 5-го розряду з повним робочим днем під землею.
Записи у трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.
Таким чином, посилання апелянта на неможливість включення до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.09.2014 року по 30.04.2015 року та з 01.06.2015 року по 31.03.2017 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Червоний партизан» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» за відсутності уточнюючої довідки про пільговий стаж є безпідставними.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2022 р. без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Судді: А.Г. Федусик
О.А. Шевчук