25 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17245/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 р. (суддя: Рищенко А.Ю) в адміністративній справі №160/17245/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо припинення їй з 01 грудня 2018 р. виплати щомісячних страхових виплат, як потерпілій на виробництві; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату їй з 01 грудня 2018 р. щомісячних страхових виплат з коригуванням сум виплат, у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці"; зобов'язати відповідача виплатити їй заборгованість з щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 грудня 2018 р. по 01 травня 2021 р.
В обґрунтування позову зазначила, що припинення відповідачем нарахування та виплати їй щомісячних страхових виплат, порушує її соціальні права, гарантовані Конституцією України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 р., ухваленим за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем. Посилаючись на порушення норм матеріального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Скаргу обґрунтовує тим, що постановою №0405/3328/15 від 26 грудня 2018 р. щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 припиненні на підставі частини 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Дані виплати ОСОБА_1 поновленні з 01 березня 2021 р.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно
до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 до грудня 2018 р. отримувала щомісячні страхові виплати внаслідок ушкодження здоров'я, спричинене нещасним випадком на виробництві. Дані виплати були їй припиненні на підставі частини 3 статті 44, статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». 28 квітня 2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області із заявою про поновлення їй виплат з 01 грудня 2018 р. Листом №20.1-16/2856 від 05 травня 2021 р. управління повідомило її про відсутність підстав для поновлення виплат, оскільки вона виїхала за межі України.
Не погодившись з даними діями відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячні страхові виплати внаслідок ушкодження здоров'я, спричиненого нещасним випадком на виробництві, є соціальною гарантією особи, встановленою Конституцією України. Особа не може бути позбавлена даних гарантій, у випадку її перебування за межами України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Приписами статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду, потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Аналогічні припиненню страхових виплат правові наслідки у вигляді припинення виплати пенсії на весь час перебування (проживання) громадянина України за кордоном передбачені також у пункті 2 частини першої статті 49, статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Конституційний Суд України рішенням № 25-рп/2009 зазначені норми визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), оскільки конституційне право особи на соціальний захист, неправомірно поставлене в залежність від факту її перебування на території України. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати особі право на соціальний захист, незалежно від того, де вона проживає.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 25 листопада 2020 р. у справі №234/9296/17.
Такими чином, оскаржене рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо припинення з 01 грудня 2018 р. щомісячних страхових виплат та в частині зобов'язання поновити позивачці їх нарахування та виплату з вказаної дати, з коригуванням сум виплат, у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці", є таким, що ухвалено на підставі норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, тобто є законним.
Проте, суд першої інстанції невірно визначив період, за який позивачці слід здійснити нарахування та виплату страхових виплат. На підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, відповідачем надана довідка №07/223 від 13 жовтня 2022 р., відповідно до якої щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 поновлені з 01 березня 2021 р., що свідчить про її право на отримання заборгованості за період з грудня 2018 р. по лютий 2021 р. включно.
Приписи статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України наділяють суд апеляційної інстанції процесуальним правом змінити оскаржене судове рішення, які колегія суддів вважає за можливе застосувати за наслідками перегляду справи в апеляційному порядку.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 р. в адміністративній справі №160/17245/21 - змінити, зазначивши в абзаці 4 його резолютивної частини період виплати ОСОБА_1 заборгованості з щомісячних страхових виплат - "з 01.12.2018 по 28.02.2021".
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 р. в адміністративній справі №160/17245/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 25 жовтня 2022 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук