03 листопада 2022 року справа №200/12601/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі № 200/12601/21 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
-визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та скасувати рішення від 10.08.2021 №057350004660;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи в ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» з 07.11.2010 по 04.12.2020, з 22.02.2021 по 02.08.2021 на ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП Добропіллявугілля-видобуток» із застосуванням роз'яснень;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 03.08.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що пенсійним органом протиправно відмовлено в призначенні пенсії та не зараховано певні періоди його роботи до пільгового стажу через несплату роботодавцем страхових внесків, оскільки працівник не може нести негативних наслідків через недотримання роботодавцем своїх обов'язків.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 10.08.2021 №057350004660, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 03.08.2021 із зарахуванням до пільгового та страхового стажу період роботи в ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» з 07.11.2010 по 04.10.2020, а також до пільгового стажу період з 22.02.2021 по 02.08.2021, та до страхового стажу період з 01.07.2021 по 02.08.2021 на ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП «Добропіллявугілля-видобуток».
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач - ГУ ПФУ в Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідач правильно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки під час розгляду документів позивача встановлено, що факт пільгової роботи, суми заробітної плати за спірний період роботи позивача потребують перевірки органами Пенсійного фонду Російської Федерації.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач не перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області, що унеможливлює повторний розгляд заяви позивача.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 03 серпня 2021 року через веб-портал звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
За принципом екстериторіальності вказана заява від 03.08.2021 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.
За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення № 057350004660 від 10.08.2021, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.
У рішенні зазначено, що страховий стаж складає 24 роки 06 місяців 3 дні, пільговий- 12 років 1 місяць 05 днів. Пенсійним органом до пільгового та страхового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 в ВАТ Артіль старателєй «Шатер» з 07.11.2010 по 04.12.2020 відповідно довідки від 19.02.2021 № 788, оскільки факт пільгової роботи, суми заробітної плати, відповідно до довідок від 19.02.2021 № 68, № 69 потребують перевірки органами Пенсійного фонду Російської Федерації.
За матеріалами пенсійної справи (форма РС-право) що період роботи позивача з 22.02.2021 по 30.06.2021 не зараховано до пільгового стажу.
Як свідчать записи в трудовій книжці позивача у період з 07.10.2010 по 04.10.2020 ОСОБА_1 працював у ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» на посадах, що визначені Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 1.
Відповідно до наказу № 195/1-к від 18.04.2016 на зазначеному підприємстві у визначено законодавством порядку була проведена атестація робочих місць.
З 22.02.2021 по теперішній час позивач працює у ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП Добропіллявугілля-видобуток».
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що спірні періоди роботи позивача підтверджені належними доказами, тому вони підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу позивача.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі.
Пріоритет міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлюється Законом України «Про міжнародні договори України».
На підставі частини першої статті 19 цього Закону під назвою «Дія міжнародних договорів України на території України» передбачає, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства , а ч.2 цієї статті встановлює правило, згідно з яким якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору .
Це твердження ґрунтується також на статті 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, учасницею якої є Україна: ...учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.
Відповідно до Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала законної сили 13.03.1992 статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за нормами законодавства держави, на території якого вони проживають.
Згідно зі статтею 6 зазначеної Угоди від 13.03.1992 призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СССР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).
Відповідно статті 5 дія Угоди поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян які встановлені або будуть встановлені законодавством держав учасниць Угоди.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, зокрема Російської Федерації.
Час роботи на території держав-учасниць держав-учасниць вказаної Угоди ( в тому числі Російської Федерації) враховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за Списками № 1 та № 2 за умови підтвердження пільгового стажу належно оформленою ( відповідно до вимог вищезазначеної постанови) уточнюючою довідкою.
Законом України від 11.07.1995 №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів В силу другої-третьої статті 4 даної Угоди, трудовий стаж, включаючи стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. При виїзді трудящого мігранта з Сторони працевлаштування, працедавцем (наймачем) видається йому довідка або інший документ, що містить відомості про тривалість роботи і заробітної плати помісячно.
Водночас, згідно абзацами 2 та 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, передбачено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбулась трудова діяльність.
Тобто, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватися на пільгових підставах, то в такому ж порядку цей стаж повинен враховуватися щодо цієї особи і в Україні.
Таким чином, стаж позивача має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність особи.
Оскільки в трудовій книжці позивача містяться записи щодо роботи позивача у період з 07.10.2020 по 04.10.2020 у ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» на посадах, що визначені Списком № 1, позивачем надано докази про проведення атестації робочих місць у ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» у спірний період його роботи, тому спірний період роботи позивача у ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» підлягає зхарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно пункту 2 частини першої статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846 (далі - Порядок №22-1)
Як визначено пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Таким чином, саме на пенсійний орган покладено обов'язок щодо направлення запиту та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, передбачені законодавством та належать до компетенції відповідача.
При цьому, якщо відповідач має обґрунтовані сумніви щодо відповідності змісту довідок та документів він вживає передбачені законом заходи щодо їх перевірки.
Однак, підставою для неврахування документів є встановлення факту подання недостовірних документів, а не наявність сумнівів щодо їх змісту.
Проведення відповідачем перевірки довідок, наданих позивачем, не може нівелювати відомості самих довідок, оформлених належним чином, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу та одержаної заробітної плати.
Між тим, матеріали справи не містять доказів, що відповідач здійснивбудь-які дії щодо складання та направлення до підприємства, на якому працював позивач актів-перевірки, що відповідач звертався з запитом до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Всупереч приписам Порядку № 22-1 щодо тримісячного строку для надання можливості надання відсутніх документів, відповідачем 10 серпня 2021 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії.
Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зарахування періоду роботи позивача у ТОВ «Артіль старателів «Шахтар» з 07.10.2010 по 04.10.2020 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, вказаний період також має бути зарахований і до страхового стажу.
Щодо зарахування до страхового та пільгового стажів позивача періоду роботи з 22.02.2021 по 02.08.2021 на ВП «Шахтоуправління Добропільське» ДП Добропіллявугілля-видобуток», суд зазначає, що у рішенні відповідача про відмову в призначенні пенсії не зазначено обґрунтування підстави, внаслідок якої вказаний період не був зарахований до пільгового стажу позивача.
Проте, записами трудової книжки ОСОБА_1 підтверджено, що у вказаний період позивач працює гірником очисного забою, тобто на посаді, що визначена Списком № 1, зайнятість на якій повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 22.02.2021 по 02.08.2021 до пільгового стажу.
Щодо територіального підрозділу, який мав розглядати заяву позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Пунктом п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі визначено, що розгляд заяви ОСОБА_1 здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Таким чином, обов'язок щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії та винесення відповідного рішення має бути покладено саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №200/12601/21 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №200/12601/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 листопада 2022 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 листопада 2022 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв