31 жовтня 2022 року справа №360/1300/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 р. у справі № 360/1300/22 (головуючий І інстанції суддя О.В.Ірметова) за позовом ОСОБА_1 до Головна управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.02.2022 року № 103 щодо відмови йому в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 19 листопада 2019 року за № 22/6-6706 від 19.11.2021 надіслану Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України виданої станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати йому пенсію на підставі довідки надіслану Департаментом персоналу Міністерства внутрішніх справ України за № 22/6-6706 від 19.11.2021, виданої станом на 19 листопада 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 р. у справі № 360/1300/22 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10 лютого 2022 року № 103 ( ОСОБА_1 ), яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706, та фактично сплачених сум.
Вирішено питання судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що у зв'язку із скасуванням п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 не відбулось жодних змін розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, передбачених Постановою № 988, яка є чинною. Вважає, що скасування п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 не є підставою для перерахунку пенсії в розумінні статті 63 Закону № 2262, оскільки вказана постанова визначала виключно процедуру перерахунку та виплати пенсії. Оскільки перелік умов для перерахунку пенсії військовослужбовцям є вичерпним, Головне управління не має законодавчих підстав для перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за вислугу років, про що свідчать пенсійне посвідчення від 02.10.2002 № 7276.
07 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, додаючи до заяви довідку від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706.
Рішенням від 10.02.2022 № 103 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно довідки від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706 з посиланням на те, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 були визначені пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ).
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2020 (надалі Постанова № 103), передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, по адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Таким чином зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін та до якої входили наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
Згідно з п. 5 Постанови № 103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі № 826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З урахуванням наведеного вище, суд зауважує, що позивач після скасування в судовому порядку п. 3 Постанови № 103 набув право на врахування всіх видів грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.
11 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року та якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови № 988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком № 260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку № 260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку № 260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку № 260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку № 260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку № 260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку № 260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку № 260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку № 260).
Крім того, пунктом 13 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Таким чином, починаючи з 19 листопада 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним судовим рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і Наказом МВС № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Суд застосовує, як норми прямої дії, ч. 2 ст. 3, ст. 8, ст. 19, ст. 46, ч.ч. 1 та 2 ст. 55 Основного Закону України та ст.ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки після набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 держава, в особі її органів виконавчої влади, не вчинила жодних дій на відновлення порушених прав осіб, в тому числі і позивача, які були порушенні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 103 від 21.02.2018 в частині її положень, які в подальшому визнані нечинними.
Суд зауважує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
За приписами частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За змістом частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, доводи позивача не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки у листопаді 2019 року у позивача виникло право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і Наказом МВС № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки пункт 3 Постанови № 103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним судовим рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019 - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 988 і Наказом МВС № 260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ.
Отже відповідач, у зв'язку із направленням на його адресу довідки від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706, складеної на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 по справі №360/2501/21 Департамент персоналу Міністерства внутрішніх справ про грошове забезпечення позивача станом на 19.11.2019, був зобов'язаний провести перерахунок пенсії з 01.12.2019.
Однак, як встановлено судом і підтверджується матеріалами адміністративної справи, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 10.02.2022 № 103 про відмову у перерахунку позивачеві пенсії, з якого вбачається, що довідка Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 19 листопада 2021 року № 22/6-6706 не була опрацьована відповідачем, у зв'язку з чим воно є необґрунтованим і протиправним.
Отже, саме це рішення від 10.02.2022 № 103 безпосередньо впливає на права та інтереси позивача у спірних правовідносинах.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправним та скасував рішення відповідача від 10.02.2022 № 103 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років позивачу.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновк суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 р. у справі № 360/1300/22 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 р. у справі № 360/1300/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2022 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв