ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2022 року м. Київ № 640/18934/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1
доІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується при перерахунку пенсій, відомостей про додаткові види грошового забезпечення у наступних розмірах: надбавки за особливості проходження служби (94,25% замість 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови КМУ №704), премії (у розмірі 130% замість 35% посадового окладу, на підставі П.5.П.2 Постанови КМУ №704);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для перерахунку га виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі ст. 8, 10, 43 та 63 ЗУ №2262 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби (94,25% замість 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови КМУ №704), премії (у розмірі 130% замість 35% посадового окладу, на підставі п.5,11.2 Постанови КМУ №704).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, судом встановлено, що предметом спору позивачем визначено протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, яка виявилася у невнесенні до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданої 06.12.2021 року №16619, відомостей про додаткові види грошового забезпечення у наступних розмірах: надбавки за особливості проходження служби (94,25% замість 65% від посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років на підставі Постанови КМУ №704), премії (у розмірі 130% замість 35% посадового окладу).
Отже, шестимісячний термін оскарження бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 у червні 2022 року.
В свою чергу, до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся лише 01.11.2022 року, тобто, з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.
Отже, вищевикладене свідчить про те, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся поза межами шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску позивачем не подано.
Відтак, позивачеві слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати інші, ніж викладені у заяві підстави для його поновлення, та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до адміністративного суду із вказаними позовними вимогами з дотриманням процесуального строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Маруліна