ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
03 листопада 2022 року м. Київ № 640/18711/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у тому, що ним не включено в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенси у розмірі 218937,78 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив 12.04.2022 у справі №640/25968/21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, включити в список на зарахування пенсій (допомог) на поточні (карткові) рахунки одержувачів в АТ «ОЩАДБАНК» Філія - Головне управління по м. Кінву та Київській області на наступний виплатний період на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 суму пенси у розмірі 218937,78 гривень, нараховану на виконання рішення, яке Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив 12.04.2022 у справі №640/25968/21.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із змісту позовної заяви судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 року у справі №640/25968/21 зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року.
В свою чергу, листом ГУ ПФУ в м. Києві від 16.09.2022 року №2600-0202-8/117035 позивача повідомлено, що на виконання цього рішення суду нараховано суму пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.08.2022 року в сумі 218937, 78 грн.
Проте, позивач зазначає, що вказану суму останньому не виплачено, що зумовило звернення його представника до пенсійного органу.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.10.2022 року №2600-0202-8/127035 представника позивача підтверджено здійснення перерахунку пенсії позивача в межах резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 року у справі №640/25968/21, разом з тим, повідомлено, що оскільки виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів державного бюджету, виплату заборгованості можливо здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, суд виходить з наступного.
З комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №640/25968/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 68% грошового забезпечення на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 24.06.2021 року №558.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 68% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Служби зовнішньої розвідки України від 24.06.2021 року №558, з урахуванням 100 відсотків суми підвищення з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019 року.
Згідно із змістом резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 року :
« 1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 05.03.2019 року 75% суми підвищення пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок і виплату пенсії із урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 з 05.03.2019 року, виходячи зі 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13.09.2021 року №11/1893.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.06.2021 року №558, з урахуванням виплачених сум.
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420,40 грн.».
Зокрема, додатковим рішенням суду від 16.05.2022 року визначено спосіб виконання пункту 5 резолютивної частини рішення суду від 12.04.2022 року шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 24.06.2021 року №558, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01.04.2019 року.
Отже рішенням суду у справі №640/25968/21 охоплюється спосіб його виконання шляхом як «перерахунку» так і «виплати» пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі також - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю.
Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Так, одним із способів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачено статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже процесуальним кодексом передбачено такий вид судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення чи констатації його невиконання.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення від 12.04.2022 року у справі № 640/25968/21 порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15.
Отже, спір, про вирішення якого просить суд позивач, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, оскільки позивачем по суті заявлено позовну вимогу щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2022 року по справі №640/25968/21, яке набрало законної сили 22.09.2022 року, то, відповідно, позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Разом з тим, позовні вимоги позивача підлягають розгляду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення суду у справі №640/25968/21).
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №640/18711/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.
3. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.О. Маруліна