ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2022 року м. Київ № 640/18771/22
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аблов Є.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про скасування постанов
Представник ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у ВП № 52651283 та постанову про відкриття виконавчого провадження № 54861080.
Згідно з частиною 2 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається цим Кодексом.
Параграф 1 глави 11 Розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості позовного провадження в окремих категоріях справ.
Зокрема, у відповідності до частини 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В той же час, частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Зважаючи на вказані вище приписи, відповідним судом для розгляду даної категорії справи законом визначено саме суд, який видав виконавчий документ, а тому до спірних правовідносин в частині вирішення питання щодо підсудності не можуть бути застосовані загальні правил територіальної підсудності, зазначені у статтях 25, 26 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представником позивача в позовній заяві заначено, що постанова стягнення виконавчого збору від 03.10.2017р. виділена в окреме провадження №54861080 в рамках виконавчого провадження № 52651283, яке було відкрито з виконання виковчого листа №490/6381/15-ц, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу.
Представником позивача до матеріалів позовної заяви не долучено копію вищезазначеного виконавчого листа, але згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень Центральним районним судом м. Миколаєва 02.10.2015 ухвалене заочне рішення у справі №490/6381/15-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ "ОТП Факторинг".
Вказані обставини унеможливлюють розгляд даної адміністративної справи Окружним адміністративним судом міста Києва, оскільки виконавчий лист №490/6381/15-ц, виданий Центральним районним судом м. Миколаєва 02.10.2015, а не Окружним адміністративним судом міста Києва.
ОСОБА_1 є стороною виконавчих проваджень №52651283 з примусового виконання цього виконавчого листа, зокрема, боржником, та останнім оскаржується постанова посадової особи органу державної виконавчої служби про стягнення виконавчого збору, тобто, незважаючи на те, що дана адміністративна справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, але саме тим окружним адміністративним судом, який видав виконавчий документ.
Більш того, суд зазначає, що на дану категорію справ не розповсюджується положення статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначена виключна підсудність справ Окружному адміністративному суду міста Києва.
Також, суд також звертає увагу й на те, що статтею 29 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, пунктом 2 частини 1, передбачений порядок передачі адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
При цьому, суд зазначає про неможливість застосування у даному випадку правил територіальної юрисдикції, оскільки спір виник з приводу рішень та дій (бездіяльності) державного виконавця та, на переконання суду, положення статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" є пріоритетними для застосування.
Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №826/9930/17 та від 11 липня 2018 року в справі № 813/2871/17, у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №826/1312/17, від 03 липня 2019 року у справі №826/1313/17.
З аналізу наведених вище норм та встановлених обставин слідує, що адміністративна справа № 640/18771/22 не належить до юрисдикції (підсудності) Окружного адміністративного суду міста Києва, а підсудна іншому адміністративному суду, а саме - Центральному районному суду м. Миколаєва, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для її передачі за належною юрисдикцією.
Керуючись ст.ст. 29, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 52651283 та постанови про відкриття виконавчого провадження № 54861080 передати на розгляд Центральному районному суду м. Миколаєва (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Аблов