ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 листопада 2022 року м. Київ № 640/23900/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання про залишення позову без розгляду у справі
за позовом Відокремленого підрозділу ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві
до Державного підприємства «СЕРВІС»
про стягнення заборгованості у розмірі 5 646 099,21 грн.,-
Головне управління ДПС у м. Києві (далі також- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «СЕРВІС» (далі також - відповідач, ДП «СЕРВІС» ), в якому просить прийняти рішення на користь ГУ ДПС у м. Києві, яким стягнути з ДП «СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 251397567) частину чистого прибутку (доходу) господарських операцій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету у сумі 5 646 099,21 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Через канцелярію суду 20.02.2020 року представником відповідача подані додаткові пояснення з додатками.
Так, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що до додаткових пояснень відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем тримісячного процесуального строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування застосування строку звернення до суду відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, як додаток до позовної заяви, стосується чотирьох різних декларацій з податку на прибуток підприємств, кожна з яких має свій строк звернення до суду.
Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд в справі №826/5841/18 постановою від 08.10.2019 року, скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 року та прийняв рішення, яким адміністративний позов залишив без розгляду за наслідком пропуску позивачем (ГУ ДФС у м. Києві) строку звернення до адміністративного суду. В поточній справі позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду відносно всіх чотирьох декларацій (за третій квартал 2018 року №9228952569 від 19.10.2018; за 2018 рік №9310666221 від 21.02.2019; за перший квартал 2019 року №9080091390; за півріччя 2019 року №9155898010 від 17.07.2019). Виходячи з цього, відповідач заявляє про пропуск позивачем строку звернення до суду за стягненням заявлених сум.
Крім того, оскільки така сума боргу не була встановлена позивачем в порядку, передбаченому ПК України, не є грошовим зобов'язанням чи податковим боргом, до неї не застосовується строк давності, передбачений п. 102.1 ст. 102 ПК України.
Також, відповідач посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18.09.2019 року у справі №520/1919/19 (провадження №К/9901/19783/19).
Разом з тим, судом встановлено підтвердження надіслання пояснень з клопотанням про залишення позову без розгляду на адресу юридичної особи позивача, долучено в якості доказу направлення позивачу опис поштового відправлення.
Також, судом встановлено, що позивачем у позові вказано адресу (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), з якої, відповідно, до суду надходить поштова кореспонденція від позивача.
Крім того, суд зауважує, що від позивача не надходило жодних заяв, клопотань або пояснень на клопотання про залишення позову без розгляду.
Однак, з метою дотримання засади змагальності сторін, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача направити (повторно) клопотання про залишення без розгляду на поштову адресу позивача, вказану у позовній заяві, з метою належного реагування останнього на таке клопотання.
Щодо процесуального правонаступництва позивача у справі.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267). Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов'язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади. На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.
З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві. Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.
Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.
Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов'язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).
Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.
Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).
Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити позивача на правонаступника, а саме, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Щодо питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами, зазначеними відповідачем у клопотанні про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.09.2019 року у справі №520/1919/19.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 року у справі №520/1919/19, Верховний Суд в чергове вказав, що частина чистого прибутку не є податковим платежем у розумінні норм ПК України, оскільки цей платіж не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків.
Зокрема зазначив, що: «згідно зі статтею 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як було встановлено судом та не спростовано жодними іншим законом строк на звернення податкового органу до суду з такими позовними вимогами не встановлено, а отже висновок про необхідність застосування загальних строків адміністративного судочинства є законним та обґрунтованим.
Щодо права податкового органу на звернення до суду протягом передбаченого ПК України строку давності у 1095 днів, суд вважає необґрунтованими, оскільки спірні суми стягнення не є податковим платежем та грошовим зобов'язанням, податковим боргом в розумінні ПК України, що унеможливлює застосування положень статті 102 ПК України до спірних правовідносин в частині визначення строків звернення до суду.»
Крім того, у постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 Верховним Судом: «…повторно наголошено на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.11.2020 року у справі № 500/2486/19, про те, що після ухвалення цієї постанови суди повинні уникати формального підходу при застосуванні її висновків, зокрема не допускати випадків скасування судових рішень з мотивів пропуску строку звернення до суду, ухвалених відповідно до усталеної на той час судової практики, лише на тій підставі, що станом на час ухвалення судового рішення змінилось тлумачення Верховним Судом відповідної норми права з цього питання.
Судова палата вважає за необхідне наголосити, що при обчисленні шестимісячного строку звернення до суду, суди повинні звертати особливу увагу на момент початку перебігу цього строку і в кожній конкретній справі вирішувати питання про наявність/відсутність підстав вважати його пропущеним, а так само наявність/відсутність підстав вважати такий строк пропущеним з поважних причин.
Усталеною є практика Верховного Суду про те, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
Аналогічний підхід було продемонстровано Верховним Судом при розгляді справи №580/3400/20 (постанова від 27 липня 2021 року).».
Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене та положення частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання принципу змагальності сторін, офіційного з'ясування обставин справи, та забезпечення права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку запропонувати останньому подати до суду відповідну заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску з метою вирішення питання поновлення такого строку або залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 166, 167, 242, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Замінити позивача на правонаступника, а саме, Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
2. Зобов'язати Державне підприємство «СЕРВІС» надіслати на поштову адресу Відокремленого підрозділу ДПС ГУ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) примірник клопотання про залишення позову без розгляду, докази чого надати суду у дводенний термін з дня отримання цієї ухвали суду.
3. Запропонувати Відокремленому підрозділу ДПС ГУ ДПС у м. Києві подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску у десятиденний строк з дня отримання примірника клопотання про залишення позову без розгляду, докази про дату отримання якого долучити до заяви.
4. Роз'яснити Відокремленому підрозділ ДПС ГУ ДПС у м. Києві наслідки неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, передбачені частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Вирішити клопотання відповідача про залишення позову без розгляду після надходження до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав його пропуску, або після спливу строку на її подання у разі не надходження останньої.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна