ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 жовтня 2022 року м. Київ № 640/5328/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Смолій І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі - відповідач), у якому просив суд:
визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 з 09.09.2020 року пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці між виплаченою та перерахованою пенсією за минулий час починаючи з 09.09.2020 року без обмеження її максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити нарахування і виплачувати ОСОБА_1 з 09.09.2020 року пенсію без обмеження її максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що позивачу встановлена пенсія у сумі 17690,00 грн., яка є обмеженою максимальним розміром. Позивачем зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно обмежено його пенсію максимальним розміром та не враховано надбавку та інвалідність позивача, яка зазначена в розрахунку пенсії
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на положення нормативного документу щодо зменшення основного розміру пенсії, та що жодним чином не порушив прав позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За твердженням позивача, що не заперечувалось відповідачем позивачу з 26.11.2020 року встановлена пенсія у сумі 26618,90 грн, проте виплачується лише 17690,00 грн., у зв'язку із застосуванням обмеження максимальним розміром, дані обставини підтверджуються розрахунком пенсії від 23.02.2021 року.
Позивач звернувся з заявою від 21.01.2021 року до відповідача з вимогою провести перерахунок та виплату у належному повному обсязі без застосування обмеження максимальним розміром.
Листом від 18.02.2021 року №2600-0310-8/27016 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що пенсія призначена та виплачується у розмірі, визначеному чинним законодавством, крім цього відсутні підстави для обрахунку пенсії без обмеження максимальним розміром.
На підставі викладеного, вважаючи власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Приписами частини п'ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції станом на 01 січня 2016 року) визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (набув чинності 01 січня 2017 року) у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
За таких обставин, внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774 від 06 грудня 2016 року до частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Отже, станом на момент призначення позивачу пенсії положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись позивачу без обмеження максимальним розміром пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року №522/16882/17.
Відтак, суд дійшов до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення виплат пенсії позивачу з обмеженням її максимального розміру з 09.09.2020 року.
Як наслідок, суд також вказує про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити позивачу різницю між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 09.09.2020 року.
У той же час, позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати в майбутньому позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром задоволенню не підлягає, оскільки положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено захист прав та охоронюваних законом інтересів на майбутнє, тобто прав та інтересів порушення яких наразі не відбулось.
Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У силу частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо проведення виплат пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру з 09.09.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_2 різницю між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та фактично виплаченою пенсією з 09.09.2020 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій