02 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/4705/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доДепартаменту соціальної політики Чернігівської міської ради
провизнання дій протиправними та стягнення коштів,
26.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України та просить встановити контроль за виконанням рішення суду в справі №620/4705/21.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви має бути відмовлено, враховуючи таке.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2021, позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради задоволено частково та, зокрема, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветерана війни та гарантії їх соціального захисту».
30.08.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №620/4705/21, поданий позивачем до виконавчої служби для примусового виконання.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Суми) від 17.09.2021 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, виданим 30.08.2021 Чернігівським окружним адміністративним судом № 620/4705/21.
Обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю, позивач зазначає, що на даний час відповідачем рішення не виконало, у зв'язку із чим ОСОБА_1 просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 09.07.2021, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
Надаючи правову оцінку поданій заяві, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно із частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, аналіз положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, відповідно до встановлених судом обставин, виданий судом виконавчий лист у цій справі був пред'явлений позивачем до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (с. Суми) та постановою державного виконавця від 17.09.2021 відкрито виконавче провадження №66870862.
Наведене свідчить про існування у позивача об'єктивної можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі, шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскільки позивачем не наведено аргументів щодо необхідності вжиття судом таких процесуальних заходів як встановлення судового контролю, не надано доказів на підтвердження наміру відповідача ухилятися від виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю у даній справі.
Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Ю.О. Скалозуб