03 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/5066/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виключення з трудового стажу для обчислення пенсії позивача стажу роботи з 08.08.1989 по 23.08.1994 на посадах в Унечанському заводі «Тембр» та на заводі «Еленс» (записи в трудовій книжці ОСОБА_1 № 3-8);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати позивачу до трудового стажу для обчислення пенсії трудовий стаж роботи з 08.08.1989 по 23.08.1994 на посадах в Унечанському заводі «Тембр» та на заводі «Еленс» (записи в трудовій книжці ОСОБА_1 № 3-8), здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням зазначеного стажу, починаючи з 01.06.2022, здійснити виплату недоплачених сум пенсії з врахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушено права позивача щодо нарахування та виплати пенсії з червня місяця 2022 року у розмірі меншому, ніж той, у якому їй було призначено пенсію, а також щодо зобов'язання позивача повернути переплату пенсії за період з 13.10.2021 по 31.05.2022. Зауважує, що наказ від 16.01.1992 № 35 це наказ про створення на базі Новгород-Сіверської філії Унечанського заводу «Тембр» заводу «Еленс» шляхом реорганізації. Зауважує, що працівник відділу кадрів підприємства помилково зазначив цей наказ як підставу звільнення позивача з заводу «Тембр» з переведенням на завод «Еленс» та прийняття її на роботу на завод «Еленс» в трудовій книжці позивача. Проте, вважає, що ця помилка не є підставою виключення трудового стажу на заводах «Тембр» та «Еленс» з трудового стажу, що дає право на пенсію.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому він просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що з 13.10.2021 їй було призначено пенсію за віком. За результатами додаткової перевірки електронної пенсійної справи, виявлено, що період роботи з 08.08.1989 по 23.08.1994 на Унечанському заводі «Тембр» та заводі «Еленс» не може бути враховано до страхового стажу позивача, оскільки дата звільнення з роботи за переведенням значиться 01.04.1992 (№ 6 трудової книжки), а дата наказу про звільнення з роботи вказана 16.01.1992 (№ 7 трудової книжки), що свідчить про неузгодженість. Таким чином, вважає, що законні підстави без подання уточнюючих документів для зарахування спірного періоду до страхового стажу позивача відсутні.
Також, відповідачем, з-поміж іншого, у відзиві викладено прохання поновити строк для подачі відзиву до суду. Враховуючи викладені пенсійним органом обставини, суд вважає за необхідне поновити йому вказаний строк. При цьому, суд зазначає, що воєнний стан не впливає на перебіг процесуальних строків, проте може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як зазначають сторони позивач з жовтня місяця 2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком.
Із змісту копії Трудової книжки від 08.04.1982 № НОМЕР_1 (а.с. 8-9) вбачається, що позивач:
02.06.1984 звільнена із займаної посади з Сосницької районної ветеринарної лабораторії (запис № 2);
08.08.1989 прийнята ученицею збиральниці радіодеталей цеха 31 на Унечанський завод «Тембр» (запис № 3);
11.10.1989 переведена збиральницею радіодеталей по першому розряду цеха 15 (запис № 4);
03.07.1992 переведена збиральницею радіодеталей по другому розряду цеха 15 (запис № 5);
01.04.1992 звільнена по переведенню до Новгород-Сіверського заводу «Еленс», підстава - наказ від 16.01.1992 № 35 (запис № 6);
01.04.1992 прийнята по переводу збиральницею радіодеталей по другому розряду до Новгород-Сіверського заводу «Еленс», підстава - наказ від 16.01.1992 № 35 (запис № 7);
23.08.1994 звільнена за власним бажанням з Новгород-Сіверського заводу «Еленс» (запис № 8);
06.09.1994 прийнята на роботу до Регіональної служби держветконтролю на кордоні і транспорті при Південно-Західній залізниці (запис № 9).
16.01.1992 Державний комітет України по оборонній промисловості і машинобудуванню Держоборонпроммаш України прийняв наказ № 35 (а.с. 10), згідно із яким враховуючи прохання трудового колективу Новгород-Сіверського філіалу Унечанського заводу «Тембр», зокрема, наказано: 1. Створити на базі вказаного філіалу Новгород-Сіверський завод «Еленс» з правом юридичної особи і прийняти майно вказаного заводу до відання Держоборонпроммашу; 3. Виконуючому обов'язки директора заводу гр. ОСОБА_2 у період до 20.01.1992 розробити і погодити з трудовим колективом заводу і подати на затвердження Статут заводу «Еленс»; 4. У період до 28.02.1992 розробити організаційну структуру заводу і штатний розклад.
З довідок про перерахунок пенсії з пенсійної справи позивача (а.с. 11, 12) вбачається, що станом на 22.02.2022 страховий стаж позивача становить 37 років 10 місяців 13 днів; розмір пенсії - 6614,11 грн. Станом на 03.05.2022 страховий стаж позивача становить 33 роки 7 місяців 25 днів; розмір пенсії - 5727,95 грн. Порівнюючи надані довідки вбачається, що у перерахунку пенсії станом на 03.05.2022, на відміну від перерахунку станом на 22.02.2022, до страхового стажу позивачу не зараховано період її роботи з 08.08.1989 - 11.10.1989; з 12.10.1989 - 03.07.1991; 04.07.1991 - 01.04.1992; з 02.04.1992 - 23.08.1994.
Листом, завіреним 25.05.2022, ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що в результаті перерахунку пенсії у позивача виникла переплата в сумі 6741,09 грн за період з 13.10.2021 по 31.05.2022 (а.с. 13).
Із такими діями відповідача позивач не погоджується, тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до положень частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004. До вказаної дати питання зарахування стажу для призначення пенсії, зокрема, регулювалося нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку № 637).
Отже, законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Подібна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 04.02.2021 у справі № 439/905/17, від 09.06.2021 у справі № 488/3973/13-а, від 09.12.2021 у справі № 439/571/17.
Таким чином, суд зауважує, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжна. Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.
Станом на 01.04.1992 порядок ведення трудових книжок був передбачений положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162, у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.1985 № 252 із змінами, внесеними постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 19.10.1990).
Відповідно до пункту 2.2 вказаної Інструкції у трудову книжку, зокрема, вносяться відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції № 162 всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції № 162 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовка пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 вказується дата прийому на роботу.
У графі 3 пишеться: «Прийнято або призначено в такий цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади та присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнято працівника, виробляються: для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених у Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт та професій робітників; для службовців - відповідно до найменувань посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або відповідно до штатного розкладу.
Відповідно до пункт 2.26 Інструкції № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 вказується, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.
З даних, які містяться в трудовій книжці, наявна можливість встановити факт роботи позивача у період з 08.08.1989 по 01.04.1992 на Унечанському заводі «Тембр» та з 02.04.1992 по 23.08.1994 на Новгород-Сіверському заводі «Еленс». При цьому, суд зауважує, що записи у розділах «№ запису», «Дата (число, місяць, рік)», «Відомості про прийом на роботу, про переведення на іншу роботу, про звільнення» не містять дефектів. Крім того, записи № 2 - № 9 щодо дат прийняття та звільнення позивача з роботи узгоджуються між собою та не містять суперечностей, в тому числі про звільнення та про прийняття його на роботу відповідно до інших установ - Сосницької районної ветеринарної лабораторії та Регіональної служби держветконтролю на кордоні і транспорті при Південно-Західній залізниці.
Разом з тим, щодо дефектів, які містяться в графі «На підставі чого внесено запис (документ, його дата та номер)» та на які вказує пенсійний орган, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог пункту 8.1 Інструкції № 162 контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснюється в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 р. № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців». Так, у пункті 18 вказаного документу передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Аналогічні положення передбачені пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301, яка є чинною на момент виникнення спірних правовідносин нормами, а саме відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, на яких покладено обов'язок ведення та обліку трудових книжок працівників та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказана правова позиція також викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа № 677/277/17), від 17.07.2018 (справа № 220/989/17), від 19.12.2019 (справа № 307/541/17), від 30.09.2021 (справа № 300/860/17).
Враховуючи вказане вище та з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 08.08.1989 по 23.08.1994 на посадах на Унечанському заводі «Тембр» та на заводі «Еленс» підлягає зарахуванню до його страхового стажу. А тому, відповідач, діяв всупереч законодавству в сфері пенсійного забезпечення не зарахувавши спірний період роботи позивача до страхового стажу, який дає право на призначення/отримання пенсії на підставі частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У позовних вимогах позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з врахуванням спірного страхового стажу починаючи з 01.06.2022.
Суд зауважує, що при призначенні позивачу пенсії з жовтня місяця 2021 року пенсійним органом до її страхового стажу був зарахований спірний період роботи. Листом, завіреним 25.05.2022, ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що в результаті перерахунку пенсії у позивача виникла переплата в сумі 6741,09 грн за період з 13.10.2021 по 31.05.2022.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування позивачу з 01.06.2022 до страхового стажу, який дає право на отримання пенсії за віком, період її роботи: з 08.08.1989 по 01.04.1992 на Унечанському заводі «Тембр»; з 02.04.1992 по 23.08.1994 на Новгород-Сіверському заводі «Еленс»; зобов'язання відповідача з 01.06.2022 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії із зарахуванням до її страхового стажу, який дає право на отримання пенсії за віком, період роботи: з 08.08.1989 по 01.04.1992 на Унечанському заводі «Тембр»; з 02.04.1992 по 23.08.1994 на Новгород-Сіверському заводі «Еленс», та враховуючи фактично виплачені суми.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Квитанцією від 22.07.2022 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 992,40 грн (а.с. 4).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 з 01.06.2022 до страхового стажу, який дає право на отримання пенсії за віком, період її роботи: з 08.08.1989 по 01.04.1992 на Унечанському заводі «Тембр»; з 02.04.1992 по 23.08.1994 на Новгород-Сіверському заводі «Еленс».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 01.06.2022 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із зарахуванням до її страхового стажу, який дає право на отримання пенсії за віком, період роботи: з 08.08.1989 по 01.04.1992 на Унечанському заводі «Тембр»; з 02.04.1992 по 23.08.1994 на Новгород-Сіверському заводі «Еленс», та враховуючи фактично виплачені суми.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України, вул. П'ятницька 83-А, м.Чернігів, 14017, ЄДРПОУ: 21390940.
Повний текст судового рішення складено 03 листопада 2022 року.
Суддя Л.О. Поліщук