03 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа №440/7450/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Шевякова І.С. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років у відповідності до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області оформити та направити необхідні документи до ГУ ПФУ в Полтавській області для призначення ОСОБА_1 , пенсії за вислугу років відповідно статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з огляду на наявність необхідного стажу у пільговому обчисленні.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі також - відповідач, ГУНП в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що вона проходила службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України. На момент свого звільнення зі служби станом на 06.07.2022 мала вислугу років, яка у календарному обчисленні складала 22 роки 9 місяців 00 днів. На думку ОСОБА_1 на момент свого звільнення зі служби вона мала право на пенсійне забезпечення з урахуванням пільгової вислуги років. 25.07.2022 до ГУНП в Полтавській області нею була скерована заява, в якій позивач просила підготувати та подати до Головного управління ПФУ в Полтавській області всі документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років з огляду на наявність загальної вислуги років (з урахуванням пільгової вислуги) - 26 років 10 місяців 13 днів. Однак відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що позивач на день звільнення не мала права для нарахування пенсії, оскільки вислуга років складала менше 25 календарних років, а тому правові підстави для проведення розрахунку вислуги років у пільговому обчисленні відсутні. На думку позивача, ця відмова є протиправною і порушує її право на пенсійне заебзпечення.
Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що відповідно до наказу ГУНП в Полтавській області від 06.07.2022 на день звільнення стаж служби позивача в календарному обчисленні складає 22 роки 09 місяців 00 днів, що є не достатнім для призначення пенсії. У зв'язку з цим вважав, що відповідачем правомірно відмовлено у призначенні пенсії. Крім того зазначив, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі; до цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбаченою.
Крім того, відповідач звертав увагу суду, що Верховний Суд у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі №295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі №750/10827/16-а та від 20 січня 2021 року у справі №620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.
Оскільки у позивача відсутній на день звільнення зі служби стаж 25 календарних років, то дії відповідача є правомірними, у зв'язку із чим він просив відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с. 25-28/.
Справа розглядалася згідно зі статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
Наказом ГУНП в Полтавській області "По особовому складу" від 06.07.2022 №283 о/с майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи управління карного розшуку, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) /а.с. 36/.
У наказі від 06.07.2022 №283 о/с, крім іншого, зазначено, що вислуга років станом на 06.07.2022 складає 22 роки 09 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 10 місяців 13 днів.
25.07.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУПН в Полтавській області зі заявою про призначення пенсії за вислугу років, у якій просила оформити та направити необхідний пакет документів до ГУ ПФУ в Полтавській області для призначення пенсії за вислугу років, з огляду на наявність відповідного стажу у пільговому обчисленні 26 років 10 місяців 13 днів /а.с. 30-31/.
Листом від 28.08.2022 №Ч-29 відповідачем надано відповідь, у якій зазначено, що на день звільнення позивача календарна вислуга років становила 22 роки 09 місяців 00 днів, що менше 25 календарних років, і відповідно є недостатнім згідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому законних підстав для оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії немає, оскільки недостатньо календарної вислуги /а.с. 37/.
Не погодившись з позицією уповноваженого органу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 12 Закону № 2262-ХІІ встановлені умови призначення пенсії за вислугу років, однією з умов є наявність певної вислуги років.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, визначено статтею 17 Закону №2262-ХІІ.
У свою чергу, статтею 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" від 17.07.1992 №393 (далі - Порядок № 393) передбачено, що ця постанова прийнята відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію цього Закону".
Цією постановою установлені періоди проходження відповідної служби, що зараховуються до вислуги років, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а пунктом третім установлено, які періоди проходження служби зараховуються до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на пільгових умовах.
Висновки щодо правозастосування
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спірні правовідносини виникли з приводу відмови суб'єкта владних повноважень в оформленні та подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ця відмова була обґрунтована недостатністю календарної вислуги років для призначення пенсії колишньому працівнику поліції. А недостатність, у свою чергу, виникла у зв"язку з неврахуванням до календарної вислуги стажу роботи в пільговому обчисленні.
Отже фактично спір між сторонами зводиться до наявності чи відсутності підстав для зарахування стажу роботи колишнього працівника органів внутрішніх справ та поліцейського у пільговому обчисленні до календарної вислуги, що дає право на відповідну пенсію.
Оцінюючи доводи відповідача щодо того, що для отримання права на призначення пенсії обов'язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, суд звертає увагу на такі обставини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, у неї наявна вислуга років на пільгових умовах, що підтверджується наказом ГУНП в Полтавській області №283 о/с від 06.07.2022 /а.с. 36/.
Факт наявності стажу роботи, що підлягав зарахуванню на пільгових умовах відповідачем не заперечувався.
Актуальна правова позиція щодо зазначеного питання міститься у постанові Верховного Суду від 03.03.2021 (справа №805/3923/18).
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Верховний Суд зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Вказана позиція про те, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 06.07.2022 №283 о/с майора поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу агентурно-оперативної роботи управління карного розшуку, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Вислуга років позивача станом на день звільнення складає в календарному обчисленні - 22 роки 09 місяців 00 днів, у пільговому обчисленні - 26 років 10 місяців 13 днів.
Отже, загальна вислуга років позивача для призначення пенсії з урахуванням пільгової вислуги років на день звільнення перевищує 25 календарних років і більше та становить 26 років 10 місяців 13 днів.
Таким чином, вислуга років ОСОБА_1 з урахуванням часу служби, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 25 календарних років, а тому позивач має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулюється Порядком подання документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку №3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх з справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку №3-1 визначено, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Виходячи із положень вищевказаного Порядку №3-1, на уповноважені структурні підрозділи покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.
У свою чергу, рішення щодо призначення або відмови в призначенні певного виду пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ приймають органи Пенсійного фонду України (статті 49 Закону №2262-ХІІ).
Також згідно з частиною другою статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що виключно органи Пенсійного фонду України уповноважені приймати рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії тим категоріям осіб, на яких розповсюджується дія Закону №2262-ХІІ.
Разом з тим, на відповідача у випадку вирішення питання про призначення позивачу пенсії відповідно до вказаного Закону покладено лише функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсію, необхідних для призначення пенсії документів.
ГУНП в Полтавській області не уповноважене приймати рішення про призначення позивачу певного виду пенсії, а зобов'язане лише підготувати та подати відповідний пакет документів до органів Пенсійного фонду України, оскільки саме органи Пенсійного фонду України приймають рішення щодо призначення певного виду пенсії для відповідної категорії осіб.
У порушення вимог пункту 12 Порядку №3-1 відповідачем не здійснено оформлення всіх необхідних документів про призначення пенсії позивачу та подання їх у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії, окрім того, позивача з ними не ознайомлено, і не надіслано їх до відповідних органів для прийняття відповідного рішення, а фактично відмовлено позивачу у призначенні пенсії з посиланням на відсутність у останнього календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років.
Оскільки оцінка наявності (відсутності) права у позивача на зазначений вид пенсії могла бути надана лише органом, який призначає пенсії, на підставі документів, в направленні яких відповідачем фактично відмовлено, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень та по суті вирішив за орган, який призначає пенсії, відсутність у позивача права на призначення пенсії, а відтак, і відсутність необхідності в направленні документів.
З огляду на встановлені обставини у справі суд зазначає, що відмова відповідача у підготовці та направленні до відповідного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років є протиправною, а тому позовні вимоги про зобов'язання ГУНП в Полтавській області оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно з пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн. З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області документів для призначення пенсії за вислугу років згідно статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області оформити та подати необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков