01 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/5986/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Ніценко А.О.,
представника позивача - Бурби К.В.,
представника відповідача - Сиромятнікова В.В.,
розглянувши відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої премії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування наказу начальника ГУНП в Полтавській області №658 від 08.06.2022 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1 , а саме: попередження про неповну службову відповідальність та зменшення розміру премії за червень 2022 року на 100%;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області невиплачену премію за червень 2022 року у розмірі 100%.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що у висновку службового розслідування та доданих до нього матеріалах відсутні будь - які документи та матеріали, що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку Позивачем. Члени дисциплінарної комісії самоусунулися від обов'язку встановлення вини Позивача, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування проведено з порушеннями вимог законодавства України. Висновок та матеріали службового розслідування не містять фактичних даних, що могли б вказувати на вчинення Позивачем дисциплінарного проступку. Висновок службового розслідування не відповідає вимогам визначеним порядком проведення службових розслідувань. Вступна та описова частина висновку службового розслідування взагалі не містять інформації та суджень про порушення Позивачем норм законодавства та оцінку його дій чи бездіяльності тощо. На момент проведення службового розслідування та реалізації наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не ознайомлено з посадовою інструкцією.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, стверджуючи про правомірність оскаржуваного наказу, виданого на підставі висновку службового розслідування, яким обґрунтовано встановлено порушення позивачем службової дисципліни.
Також Відповідач зазначив про неналежну організацію роботи підпорядкованого особового складу з боку поліцейських, які займають керівні посади, зокрема заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1 та про халатну бездіяльність члена слідчо - оперативної групи ОСОБА_2 , що могла призвести до тяжких наслідків, що свідчить про відсутність постійного контролю за підлеглими з боку Позивача як заступника начальника відділу кримінальної поліції та не проведення ним системної роботи з підпорядкованим особовим складом щодо зміцнення службової дисципліни, відсутності організаційних заходів по удосконаленню боротьби зі злочинами, скоєними на території обслуговування. Відповідно до абзацу 3 статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, заступник начальника відділу кримінальної поліції Лубенського РВП майор поліції ОСОБА_1 вважається таким, що відмовився від надання пояснень. Дана обставина підтверджується актом про відмову надати пояснення від 07.06.2022 року № 1310/115/14/01-2022.
У відповідь на відзив на позовну заяву позивач виклав свої заперечення щодо доводів відповідача про правомірність оскаржуваного наказу, наполягаючи на задоволенні позову. Зазначає, що в діях Позивача відсутній склад дисциплінарного проступку. Службове розслідування проведено з порушеннями вимог законодавства України. Висновок та матеріали службового розслідування не містять фактичних даних, що могли б вказувати на вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Висновок службового розслідування не відповідає вимогам визначеного порядком проведення службових розслідувань. Вступна та описова частина висновку службового розслідування взагалі не містять інформації та суджень про порушення позивачем норм законодавства та оцінку його дій чи бездіяльності тощо.
Звертає увагу, що позивач ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією лише 13.06.2022, тобто після проведення службового розслідування та після прийняття оскаржуваного наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії. Поряд з цим, відповідач жодним чином не спростовує даний факт, та не заперечує належними та допустимими доказами проти доводів позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2022 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої премії. Призначено справу до судового розгляду по суті на 01.11.2022.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в Національній поліції України.
27.05.2022 старший інспектор з особливих доручень - черговий чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області підполковник поліції Віктор Приймак рапортом доповів начальникові ГУНП в Полтавській області про встановлення факту порушення 24-х годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР, що призвело до неналежного інформування чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області про зникнення безвісти, а по факту - навмисного вбивства особи.
З метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки відомостей щодо порушення вимог службової дисципліни поліцейськими Лубенського районного відділу поліції, пов'язаних з неналежною організацією оперативного реагування на повідомлення громадянки К. про її безвісти зниклого чоловіка, яке мало місце 21.05.2022 наказом ГУНП в Полтавській області від 30.05.2022 №370 призначено проведення службового розслідування у формі письмового провадження та визначено склад дисциплінарної комісії.
З висновку службового розслідування від 08 червня 2022 року щодо порушення вимог службової дисципліни поліцейськими Лубенського районного відділу поліції, пов'язаних з неналежною організацією оперативного реагування на повідомлення громадянки К. про безвісти зниклого її чоловіка - громадянина П, яке мало місце 21.05.2022 відомо, що 21.05.2022 о 20:30 год. до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по телефону « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що її співмешканець ОСОБА_4 , який на разі проживає у АДРЕСА_1 два дні не відповідає на її дзвінки.
Для перевірки отриманої інформації направлено за вказаною адресою слідчо оперативну групу у складі слідчого Шкури А.А. та начальника СРЗіЗГ Артюх А.І. та відповідального від керівництва - заступника начальника Лубенського РВП Мережка С.В.
По приїзду за вказаною адресою опитано власника господарства ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомлений, що з початку війни до нього з м. Києва переїхав жити син його покійної співмешканки ОСОБА_4 , зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 . ОСОБА_4 переховується від представників військомату, через небажання служити в армії та приймати участь у бойових діях. 17.05.2022 близько обіду ОСОБА_7 поїхала працювати до м. Києва, а ОСОБА_4 залишився проживати в с. Оріхівка, вживав з односельцями алкогольні напої та міг не ночувати вдома. ОСОБА_5 просив подальшу перевірку не проводити, вказував що ОСОБА_4 обов'язково повернеться.
Окрім того, ОСОБА_5 запросив працівників поліції до кімнати, де проживав ОСОБА_4 , щоб вони впевнилися в непорушності обстановки в кімнаті, цілісності та наявності документів і речей останнього. Незважаючи на повідомлення про зникнення безвісти особи, слідчий СВ Лубенського РВП капітан поліції ОСОБА_8 , не оцінив реальну обстановку та тяжкість вчиненого злочину, та не вжив необхідних заходів спрямованих на забезпечення кваліфікованого огляду місця події та виявлення слідів скоєного кримінального правопорушення, встановлення можливих свідків і очевидців події.
Натомість слідчим Шкурою А.А. складено рапорт проведення ним подворовий обхід та спілкування з сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12
21.05.2022 заступником начальника Лубенського РВП підполковником поліції Мережком Сергієм Вікторовичем перевірку за зверненням ОСОБА_3 зареєстрованими до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Лубенського РВП РУП ГУНП в Полтавській області за №3907 доручено здійснити заступнику начальника Лубенського РВП - начальнику відділу кримінальної поліції підполковнику поліції ОСОБА_13 .
Однак заступником начальника Лубенського РВП - начальник СВ підполковник поліції Кропивка О.М. у порушення вимог п.п. 1,2,8 п. 4 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, самоусунувся від керуванням діяльністю слідчого відділу, не організував та не забезпечив постійного моніторинг стану оперативної обстановки на території обслуговування, не забезпечив належний розгляд повідомлення ОСОБА_3 про злочин, та у порушення вимог ст. 214 КПК України не забезпечив внесення до ЄРДР відомостей за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 .
В діях слідчого СВ Лубенського РВП капітана поліції ОСОБА_8 виявлено порушення вимог п.2, 4, 8 п.4 розділу ІІ Наказу МВС України від 07.07.2017 №575 , що виявилося у неналежній організації роботи на місці події, непрофесійних діях під час документування факту зникнення безвісти особи, невиявленні в будинку слідів речовини бурого кольору, невжитті необхідних заходів, спрямованих на забезпечення кваліфікованого лгляду місця події.
Начальником СРЗіЗГ ВКП Лубенського РВП капітаном поліції ОСОБА_2 , яка 21.05.2022 перебуваючи у складі СОГ, не вжито заходів щодо встановлення місця знаходження зниклої безвісти особи ОСОБА_14 ,, не опитано осіб з якими спілкувався зниклий безвісти.
Лише 23.05.2022, начальником СРЗіЗГ ВКП Лубенського РВП капітаном поліції ОСОБА_2 установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на зв'язок не вийшов, за місцем проживання не з'явився. У зв'язку з чим, складено рапорт про те, що у зверненні ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та відомості необхідно внести до ЄРДР.
24.05.2022 рапорт начальника СРЗіЗГ ВКП Лубенського РВП капітана поліції Артюх А.І. зареєстрований до єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події Лубенського РВП РУП ГУНП в Полтавській області за №3907.
24.05.2022 о 23:39 год. відомості за фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 внесено до ЄРДР №12022170570000293, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України з додатковою відміткою «Зникнення безвісти».
27.05.2022 о 16:27 додаткову відмітку про кваліфікацію кримінального правопорушення змінено на «очевидне умисне вбивство».
За наслідками службового розслідування наказом начальника ГУНП в Полтавській області № 658 від 08.06.2022 «Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії» НАКАЗАНО: за неналежне виконання службових обов'язків, що виявилось, порушенні вимог п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1,2 п.3 ст.1, п.п. 7 п.1 ст. 3 р I Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 2.1, 2.2 Посадової інструкції заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області від 12.03.2021 №89 дск, що виразилося у неналежній організації роботи підлеглих поліцейських, відсутності контролю за їх діями під час документування факту зникнення безвісти гр. П. з підозрою на насильницьку смерть, що призвело до нездійснення першочергових слідчих (розшукових) дій, спрямованих на забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність, на підставі п.5 ст. 23 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при встановленні розміру премії за червень 2022 року зменшити його на 100% (сто відсотків).
Оцінюючи правомірність цього наказу суд виходить із наступного:
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи; зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав
Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено основні обов'язки поліцейського. Зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень
Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі Дисциплінарний статут), визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
При цьому, статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові (частина 4 статті 2 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Зі змісту наведених положень слідує, що порушенням поліцейським службової дисципліни вважається невиконання чи неналежне виконання ним обов'язків, визначених статтею 18 Закону №580-VIII та статтею 1 Дисциплінарного статуту. При цьому, керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни.
Положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Відповідно до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
При цьому, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою (стаття 18 Дисциплінарного статуту).
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі також - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі (пункт 14 розділу V Порядку № 893).
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження) (пункт 3 розділу VI Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу IV Порядку №893).
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
В силу приписів пункту 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити, окрім іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.
Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено (у разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування); вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування (пункт 5 розділу VI Порядку №893).
Отже, приписами Порядку №893 передбачено, що службове розслідування має проводитися стосовно конкретного поліцейського з метою встановлення наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні поліцейського, з приводу якого було призначено вказане розслідування.
Разом із цим, обставини, як і причини, що зумовили проведення розслідування, а також ступінь вини поліцейського з'ясовуються під час службового розслідування, за результатами якого складається висновок, у якому, крім іншого, зазначається підстава для проведення службового розслідування та обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим та зазначається щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації.
В ході судового розгляду встановлено, що підставою для проведення службового розслідування, призначеного наказом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №370 від 30.05.2022, слугували факти, викладені у рапорті від 27.05.2022 старшого інспектора з особливих доручень - чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області Віктора Приймака про виявлення факту порушення 24-х годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР, що призвело до неналежного інформування чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області про зникнення безвісти, а по факту навмисного вбивства особи.
Отже, приводом (підставою) для призначення службового розслідування слугували обставини, про які йдеться у рапорті від 27.05.2022..
Водночас, у рапорті від 27.05.2022 старшого інспектора з особливих доручень - чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області Віктора Приймака про виявлення факту порушення 24-х годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР, що призвело до неналежного інформування чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області про зникнення безвісти, а по факту навмисного вбивства особи Зазначено, що 24.05.2022 о 19.10 в черговій частині Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області було зареєстровано матеріали звернення громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про зникнення безвісти її співмешканця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄО Лубенського РВП №3987). 25.05.2022 о 08.37 СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області по даному факту внесено відомості до ЄРДР №12022170570000293 за ч.1 ст. 115 КК України, а 26.05.2022 було встановлено факт вбивства громадянина ОСОБА_4 . Також виявлено, що згідно даних ІТС ІПНП, громадянка ОСОБА_3 з аналогічним повідомленням зверталась до Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області 21.05.2022 о 20.31 (ЄО Лубенського РВП №3907), але на протязі 24-х годин по даному факту відомості в ЄРДР внесено не було.
Натомість у вищезазначеному рапорті від 27.05.2022 про майора поліції ОСОБА_1 взагалі не згадується.
А тому з урахуванням приписів Дисциплінарного статуту та Порядку №893 службове розслідування могло бути проведене лише з метою з'ясування всіх обставин вчинення дисциплінарних проступків тими особами, що зазначені у поданому рапорті від 27.05.2022 старшого інспектора з особливих доручень - чергового чергової частини УОАЗОР ГУНП в Полтавській області Віктора Приймака про виявлення факту порушення 24-х годинного терміну внесення відомостей до ЄРДР.
Отже, службове розслідування не проводилося щодо поліцейського ОСОБА_1 і саме за фактом порушення ним службової дисципліни.
Метою вказаного службового розслідування не було з'ясування дотримання/недотримання ОСОБА_1 вимог нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відібрання пояснень під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану:
1. Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
2. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв'язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.
3. Виклик, який надіслано поштовим зв'язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.
Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.
Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.
4. Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні службового розслідування було порушено процедуру проведення такого розслідування, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про проведення службового розслідування та не був ознайомлений з наказом від 30.05.2022 № 370 "Про призначення та проведення службового розслідування", належним чином оформлених пропозицій від членів дисциплінарної комісії до позивача щодо надання пояснень по суті встановлених комісією порушень, не надходило, пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися .
Відповідачем не надано доказів обізнаності ОСОБА_1 про факт проведення стосовно нього службового розслідування.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять підтверджень про належне повідомлення Позивача щодо пропозиції надати пояснення в межах службового розслідування та й про факт проведення службового розслідування Позивача також не було повідомлено.
Отже, із вищезазначеного вбачається порушення процедури проведення службового розслідування.
Судом встановлено, що у висновку службового розслідування не міститься інформації про: обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; характеристику особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); наявність такої складової вини, як причинний зв'язок між неправомірними діяннями ОСОБА_1 та їх наслідками; умови, що сприяли скоєнню порушення; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність.
Таким чином, суд вважає, що посадовими особами, які проводили службове розслідування не було встановлено обов'язкових обставин задля об'єктивного вирішення питання про подальше притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності та визначення його виду, а отже зазначені висновки службового розслідування не можуть вважатися повними, обґрунтованими та об'єктивними.
Також суд вважає за необхідне відмітити, що у спірному наказі ГУНП в Полтавській області № 658 від 08.06.2022 «Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії» зазначено про порушення позивачем п.п. 2.1, 2.2 Посадової інструкції заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, затвердженої наказом Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області від 12.03.2021 №89 дск.
Судом встановлено, що з посадовою інструкцією, за порушення якої позивача притягнуто до відповідальності, ОСОБА_1 ознайомлено лише 13.06.2022, тобто після винесення оскарженого наказу.
Представником відповідача даний факт у судовому засіданні не спростовано та не заперечувався.
Враховуючи те, що спірний наказ винесений на підставі висновку службового розслідування, проведеного та оформленого з порушеннями вимог порядку проведення такого розслідування, суд дійшов висновку, що наказ департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.03.2017 № 462 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За таких обставин наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 658 від 08.06.2022 «Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії» не може вважатися правомірним, адже ґрунтується на висновках службового розслідування, що, як встановлено судом, проведене з порушенням прав позивача як особи, стосовно якої таке розслідування не проводилося.
На переконання суду, вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку не може вважатися такою, що встановлена у визначеному порядку, а його притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснене на підставі висновку службового розслідування, оформленого з порушенням вимог закону.
Відтак, за наведених підстав позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області № 658 від 08.06.2022 «Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1 , а саме: попередження про неповну службову відповідність та зменшення розміру премії за червень 2022 року на 100% (сто відсотків) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до підпункту 2 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу, а встановлені обставини справи свідчать про його протиправність, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому даний адміністративний позов необхідно задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів /частина перша статті 138 КАС України/.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн та витрати пов'язані з витребуванням доказів у сумі 312,60 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин другої, четвертої - шостої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з частинами третьою та дев'ятою статті 139 згаданого Кодексу при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.
З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до договору про надання правої допомоги від 20.06.2022 , акту прийому - передачі виконаних робіт №1/1 від 31.10.2022, квитанції до прибуткового касового ордеру №136 від 31.10.2022 судом встановлено, що Позивачем укладено договір про надання правової допомоги з АО «ЮРИДИЧНИЙ АЛЬЯНС» та понесено витрати, необхідні для захисту своїх прав, у сумі 10 000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні відповідач зазначив, що вартість судових витрат на професійну правничу допомогу суттєво завищена та неспівмірна із складністю справи, часом та обсягом наданих послуг, а тому наявні підстави для зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Беручи до уваги доводи відповідача та зміст виконаних робіт (наданих послуг) згідно з актом від 31.10.2022 року, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка справи до судового розгляду не передбачала зібрання значного обсягу доказів (до позову надано лише копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача, заяви та листа) та збирання доказів не вимагало подання адвокатських запитів чи інших зусиль адвоката. Матеріали справи не містять доказів консультування позивача, доказів опрацювання та застосування судової практики. Фактично вся надана позивачу правова допомога полягала у написанні одного процесуального документу - позову. Також спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю та з питання вирішення подібних правовідносин судами України напрацьовано сталу судову практику.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із наданими адвокатом послугами та складністю цієї справи, а відтак підлягає зменшенню до 7000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення невиплаченої премії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області №658 від 08.06.2022 "Про неналежне виконання службових обов'язків, притягнення до дисциплінарної відповідальності та зменшення розміру премії" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу кримінальної поліції Лубенського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_1 , а саме: попередження про неповну службову відповідність та зменшення розміру премії за червень 2022 року на 100% (сто відсотків).
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 невиплачену премію за червень 2022 у розмірі 100%.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок), витрати пов'язані з витребуванням доказів у розмірі 312,60 грн (триста дванадцять гривень шістдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 03 листопада 2022 року
Головуючий суддя Г.В. Костенко