02 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8596/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження пенсії по інвалідності ОСОБА_1 після її індексації з 01 березня 2022 року максимальним розміром;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 після її індексації з 01 березня 2022 року та перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням фактично сплачених сум /а.с. 1-2/.
Позов обґрунтований тим, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 29 вересня 2022 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01 березня 2022 року та визначено основний розмір пенсії з урахуванням індексації в сумі 21901,61 грн, проте виплата пенсії позивачу з 01 березня 2022 року здійснюється в розмірі 19340,00 грн. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №11211-9780/Ш-02/8-1600/22 від 30 вересня 2022 року позивачу на його звернення повідомлено, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року по справі №440/15285/21 відсутні зобов'язання щодо перерахунку пенсії без обмеження розміру пенсії. Такі дії відповідача щодо обмеження його пенсії з 01 березня 2022 року максимальним розміром позивач вважає протиправними, адже рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 року визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 17-18/ зазначив, що індексація пенсії позивачу з 01 березня 2022 року проведена згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" №118 від 16 лютого 2022 року. Позивачу здійснено перерахунок пенсії з урахуванням обмеження максимальним розміром, оскільки відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та вказана норма є чинною та неконституційною не визнавалась.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 20/.
У вересні 2022 року Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, визначеного у довідці Полтавського обласного територіального центру комплектації та соціальної підтримки, та за результатами якого підсумок пенсії (з індексацією базового ОСНП (14525,2*0,140) у сумі 2033,53 грн) склав 21901,61 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 19340,00 грн /а.с. 22/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №11211-9780/Ш-02/8-1600/22 від 30 вересня 2022 року позивачу /а.с. 6-7/ ОСОБА_1 на його звернення повідомлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року по справі №440/15285/21 йому проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року. Зобов'язання щодо перерахунку пенсії без обмеження розміру пенсії в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року по справі №440/15285/21 відсутні. Оскільки зобов'язання, що покладені судовим рішенням, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, тому він здійснений з урахуванням вимог законодавства, чинних на 10 квітня 2019 року. Виплату пенсії, перерахованої на виконання рішення суду, розпочато з 01 квітня 2022 року в максимально можливому розмірі, що передбачено статтею 43 Закону 19340,00 грн. На виконання пункту 2 постанови №118 з 01 березня 2022 року здійснена індексація пенсії та розмір його пенсії встановлено в максимально-можливому розмірі, що передбачено статтею 43 Закону. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у виплаті пенсії з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16 лютого 2022 року, без обмеження її максимальним розміром, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з такого.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Копією протоколу про перерахунок пенсії позивачу з 01 березня 2022 року, наявного в матеріалах справи, підтверджується, що пенсійний орган провів з 01 березня 2022 року індексацію пенсійної виплати позивача, внаслідок чого розмір пенсійної виплати (з урахуванням підвищення та надбавок) склав 21901,61 грн (в т.ч. індексація - 2033,53 грн), та разом з тим нарахована позивачу пенсія обмежена до виплати максимальним розміром та склала - 19340,00 грн.
Таким чином, фактично спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача після її індексації з 01 березня 2022 року максимальним розміром.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI із змінами, внесеними згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 20 грудня 2016 року.
А відтак, можна стверджувати, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43.
Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесено зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінити словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, визнана неконституційною та втратила чинність з 20 грудня 2016 року, то зміни, які внесені Законом №1774-VIII до цієї норми, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2019 року у справі №826/17744/17 та від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.
Крім того, вказаний у новій нормі період (з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року) не стосується спірних правовідносин.
Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI /далі - Закон №3668/ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Вказані норми Закону № 3668-VI врахуванню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відтак Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є спеціальним законом, який врегульовує спірні правовідносини у справі, що розглядається. Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а тому не регулює спірні правовідносини.
Крім того, наведені положення Закону № 3668-V є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
За таких обставин зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, та пенсійний орган, відмовляючи позивачу у виплаті перерахованої з 01 березня 2022 року пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 06 березня 2017 року у справі №490/5309/16-а, від 14 березня 2018 року у справі №183/342/17, від 03 квітня 2018 року у справі №361/4922/17 також врахуванню не підлягають, адже постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 містить більш пізні висновки Верховного Суду про застосування норм права, які підлягають врахуванню та були враховані судом першої інстанції в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи та норми права, якими врегульовані спірні відносини у справі №607/7115/17 не є релевантними обставинам справи та нормам права, якими врегульовані відносини у справі, що розглядається, оскільки позивач у справі №607/7115/17 одержував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник льотного складу та предметом оскарження у справі №607/7115/17 були дії щодо обмеження граничним розміром пенсії особі при здійсненні перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року та з 01 березня 2017 року на підставі пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 № 418 (в редакції постанови КМУ від 09.08.2005 № 713), тоді як позивач отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та розмір пенсії позивача перевищив максимальний розмір після проведення перерахунку пенсії з 01 березня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу після її індексації з 01 березня 2022 року з обмеженням максимальним розміром, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію після її індексації з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс та доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії після її індексації з 01 березня 2022 року з обмеженням максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію після її індексації з 01 березня 2022 року без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк