Справа № 420/11710/22
03 листопада 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 42 228,80 грн. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11010500, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/11010500;
- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - 3 504,90 грн. на бюджетний рахунок U 938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11011001, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ м. Одеса /11011001.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 04.02.2022 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 45 733,70 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0108487-1304-1554 від 29.10.2021 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ФОПП ОСОБА_1 .
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковий орган звернувся до суду з даним позовом.
29.08.2022 року судом було направлено запит щодо доступу до персональних даних на адресу Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області для підтвердження місця реєстрації відповідача.
02.09.2022 року до суду надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 29.10.2007 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що збігається з даними реєстрації відповідача, зазначеними у позові.
Ухвалою судді від 07.09.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копія ухвали про відкриття провадження від 07.09.2022 року направлялась відповідачу на його поштову адресу та була отримана нею 26.09.2022 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 07.09.2022 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте станом на момент розгляду справи відзив на адміністративний позов до суду не надходив.
Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , є платником податків.
Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника, податкова заборгованість ФОПП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та по військовому збору становить 45 733,70 грн.
Як встановлено судом, заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами рiчного декларування виникла в результаті нарахування:
- по податковому повідомленню-рішенню №0006521304 від 13.03.2019 року на загальну суму 42 058,80 грн., з яких: 33 647,04 грн. (основний платіж) + 8 411,76 грн. (штрафна санкція);
- по податковому повідомленню-рішенню №0006531304 від 13.03.2019 року на загальну суму 170 грн. (штрафна санкція).
Заборгованість по військовому збору виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №0006541304 від 13.03.2019 року - 3 504,90 грн., з яких: 2 803,92 грн. (основний платіж) + 700,98 грн. (штрафна санкція).
У добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду.
Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 16 ПК України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно положень статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, у зв'язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0108487-1304-1554 від 29.10.2021 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ФОПП Ленова О.В.
Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобов'язанням, станом на момент розгляду справи складає 45 733,70 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 та пп. 95.3 ст. 95 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з викладеним відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 42 228 (сорок дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 80 коп. на бюджетний рахунок UA838999980333109341000015744, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11010500, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/11010500;
- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 504 (три тисячі п'ятсот чотири) грн. 90 коп. на бюджетний рахунок UA938999980313050137000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 11011001, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ м. Одеса /11011001.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук