Рішення від 03.11.2022 по справі 420/11382/22

Справа № 420/11382/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 серпня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України № 103 вiд 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.04.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮO87385 від 16.08.2021 року, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з основним розміром 70%;

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮO87385 від 16.08.2021 року, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 89% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що йому була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Здійснюючи перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 вiд 21.02.2018 основний розмір пенсії позивача був визначений у розмірі 70% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018. В подальшому на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/3042/22 вiд 15.04.2022 позивачу була перерахована пенсія на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з основним розміром пенсії 70%.

Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 22 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху та надано строк на усунення недоліків шляхом надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами.

05 вересня 2022 року ухвалою судді заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено та поновлено пропущений строк на звернення до суду; прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача копії матеріалів пенсійної справи позивача.

21 вересня 2022 року до суду надійшов (вх.№ЕП/27377/22) відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому відповідач зазначає, що позивачем було пропущено строки позовної давності, вказує, що оскільки пенсія є щомісячним платежем, відтак її розмір позивачу відомий. Позивач звернувся до суду у 2022 році, при цьому, позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії починаючи з 2019. Позивачу призначено пенсію за вислугу років з розрахунку 39 років вислуги, виходячи з основного розміру 90% грошового забезпечення. На виконання постанови №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням в 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу у розмірі, окладу у розмірі, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. При проведенні перерахунку Головне управління визначає і максимальний розмір пенсії відповідно статті 13 Закону № 2262. Вiдповiдна норма не може бути проігнорованою, оскільки вона застосовується до всіх осіб, які отримують пенсію згідно з Законом № 2262. До того ж, на теперішній час вона не була визнана такою, ще не вiдповiдає Конституції України, а тому підлягає застосуванню в повному обсязі. 01.05.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» вiд 27.03.2014 1166-VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262 та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений вiдповiдно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, -100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів». У 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на пiдставi видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018. В даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у ст. 13 Закону і в первісній редакції.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

21 вересня 2022 року до суду (вх..№ ЕП/27270/22) від відповідача надійшла витребувана ухвалою судді від 05.09.2022 копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.10.2022 року було вирішено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії за вислугою років та зобов'язання вчинити певні дії, проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до ст.262 КАС України. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів пенсійної справи (№ ЮО 087385) ОСОБА_1 .

02 листопада 2022 року на виконання вимог ухвали суду від 05.10.2022, до суду надійшли (вх..№ЕП/32155/22) витребувані копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІ, яка була призначена йому у розмірі 89% грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи останнього № ЮО 087385 Міноборони. Отже, доводи відповідача в наданому відзиві про те, що розмір пенсії ОСОБА_1 становить 90% грошового забезпечення є помилковими та спростовуються матеріалами пенсійної справи останнього.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 09 квітня 2018 року, на виконання п.3 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, на підставі виданої Одеським обласним військовим комісаріатом довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії останнього виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 по справі № 420/3042/22 було задоволено позов ОСОБА_1 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки №ЮО87385 від 16.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням здійснених виплат.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, 20 травня 2022 року відповідач на підставі вказаного рішення суду № 420/3042/22 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 червня 2022 року з урахуванням довідки від 16.08.2021 № ЮО87385, але одночасно застосував відсотковий розмір грошового забезпечення 70%, що не заперечується відповідачем в наданому до суду відзиві.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 89% до 70% при перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 103 та з 01.04.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 16.08.2021 № ЮО87385, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем строку звернення до суду суд зазначає, що відповідно до ч.1 та 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За ч. 1 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Суд зазначає, що позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення відсоткового розміру пенсії при її перерахунку в 2018 році та в 2022 році.

При цьому, ухвалою від 05.09.2022 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено та поновлено позивачу строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ, пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:

а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, -95 процентів.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення ст.58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VIІ зміни до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03.03.2018 у справі №175/1665/17 (2-а/175/41/17) провадження № К/9901/9550/18 та від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження № К/9901/849/17.

Зважаючи на те, що позивач набув право на пенсію у розмірі 89% від суми грошового забезпечення, відповідно до статей 22, 58 Конституції України не допускається звуження права позивача на перерахунок розміру пенсії у меншому відсотковому відношенні.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% до 70% при перерахунку пенсії з 01.04.2019, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО 87385 від 16.08.2021, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки станом на 05.03.2019.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що похідні вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії виходячи з 89% від відповідних сум грошового забезпечення на пiдставi довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ЮО 87385 від 16.08.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням раніше проведених виплат, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача зі зменшення відсоткового розміру пенсії при її перерахунку 09.04.2018 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії виходячи з відсоткового значення розміру 89% сум грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Вище судом зазначалось, що внесені зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 у справі №642/3284/17, від 31.01.2018 у справі №523/4930/15-а, від 03.04.2018 у справі №175/1665/17, від 24.04.2018 у справі №686/12623/17.

Крім того, суд зазначає, що статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено зменшення розміру пенсії, обчисленого у відсотках грошового забезпечення в залежності від вислуги років військовослужбовця, під час проведення чергового перерахунку пенсії внаслідок законодавчого зменшення максимального розміру пенсій за вислугу років, яке відбулося після звільнення військовослужбовця зі служби та призначення й виплати йому пенсії. Аналогічно, не містять відповідних норм щодо зменшення розміру раніше призначеної пенсії під час проведення її перерахунку й інші нормативно-правові акти, якими регламентований порядок перерахунку пенсії, зокрема Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1.

Таким чином, призначена та виплачувана до прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про проведення перерахунку пенсій (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) позивачу довічна пенсія за вислугу років у розмірі 89% грошового забезпечення не підлягає зменшенню під час проведення перерахунку його пенсії у випадку зміни видів чи розмірів грошових виплат відповідної категорії військовослужбовців, які відбулися після призначення пенсії, адже це не передбачено законом.

Тотожних висновків дійшов Верховний Суд у зразковій справі №240/5401/18.

Рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 у зразковій адміністративній справі № 240/5401/18 позов було задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій адміністративній справі № 240/5401/18 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишено без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишено без змін.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Верховний Суд у вказаному рішенні дійшов наступних висновків: при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії, тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи положення ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає, що дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років позивачу з 89% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2018 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 є протиправними.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити похідну позовну вимогу ОСОБА_1 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення її розміру 89% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією № ПН71801С1 від 26.07.2022 року.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 89% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету міністрів України № 103 вiд 21.02.2018 та проведення перерахунку з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № ЮO87385 від 16.08.2021, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки з основним розміром 70%.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення та з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮO87385 від 16.08.2021 року, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 89% грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

Попередній документ
107102405
Наступний документ
107102407
Інформація про рішення:
№ рішення: 107102406
№ справи: 420/11382/22
Дата рішення: 03.11.2022
Дата публікації: 29.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (30.01.2023)
Дата надходження: 16.08.2022
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії