Справа № 420/12933/22
03 листопада 2022 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 297 комендатури охорони та обслуговування Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за даним позовом.
Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до ст. 262 КАС України.
Представником відповідача до суду надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування клопотання представник відповідача вказує, що спір пов'язаний із необхідністю безпосереднього доведення в судовому засіданні необґрунтованості позовних вимог із посилання на нормативні-правові акти, судову практику із доведенням факту пропуску строку звернення до суду, а за необхідності надання і доведення розрахунків розміру середнього заробітку, що підлягає стягненню. Крім того, вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем має важливе значення для відповідача, оскільки заявлення позовів за тотожними підставами носить систематичний характер та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, відповідач бажає надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі.
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 5, 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі № 9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі “Axen v. Germany” (“Аксен проти Німеччини”), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі “Varela Assalino v. Portugal” (“Варела Ассаліно проти Португалії”), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05 квітня 2022 року по справі № 520/13981/21 (№11-33апп22) та від 03 грудня 2020 року по справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом справи № 420/12933/22 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року учасникам справи надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також надати докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені статтею 44 та іншими статтями КАС України.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 12, 243, 248, 257, 260, 262 КАС України суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Левчук