Справа № 420/13204/22
03 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Бороган Валентин Володимирович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - відповідач, ГУНП в Одеській області), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 діб;
зобов'язати ГУНП в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 доби.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 30.05.2022 №1004 о/с, капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №1 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст.77 за станом здоров'я (через хворобу) з 31 травня 2022 року. На день звільнення ОСОБА_1 не був проінформований про належні суми виплаті при звільненні. 05.08.2022 до ГУНП в Одеській області було направлено адвокатський запит №6/05/08/22-3 від 05.08.2022 щодо надання витягів з наказів по відношенню до ОСОБА_1 щодо перебування у чергових відпустках. 24.08.2022 року по пошті отримано від ГУНП в Одеській області лист-відповідь за реєстраційним номером 9/65 аз від 10.08.2022 на адвокатський запит від 05.08.2022 в інтересах ОСОБА_1 . До відповіді були додані витяги з наказів Головного управління Національної поліції в Одеській області про перебування у відпустках ОСОБА_1 в період служби за 2016-2022 роки. При вивченні отриманих наказів виявлено, що відповідно до наказу ГУНП в Одеській області № 1099 о/с від 13.08.2020 року ОСОБА_1 за 2020 рік не використав 22 доби основної та додаткової оплачуваної відпустки. З метою досудового врегулювання спору 31.08.2021 направлено адвокатський запит №4/31/08/22-3 від 31.08.2022 року з вимогою нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію заробітної плати (грошового забезпечення) за 22 доби невикористаної відпустки 2020 року. 06.09.2022 року отримано лист (відповідь) за № 14/133аз від 06.09.2022, відповідно до якого позивачу відмовлено у виплаті грошової компенсації за невикористану відпустку без обґрунтування та посилання на норми Закону.
Позивач вважає, що відмову відповідача є протиправною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.09.2022 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.10.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку № 260, які є спеціальним законодавством та підлягають застосуванню при вирішенні спорів з приводу порядку та умов грошового забезпечення поліцейських та надання їм відпустки, грошова компенсація за невикористану відпустку виплачується у випадку її невикористання у році звільнення. Грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки не передбачена, а встановлено правило надання чергової відпустки поліцейському до кінця календарного року. Таку ж правову позицію обрав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2020 року у справі №808/2122/18. Крім того, виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. Тобто, обов'язковою передумовою для виплати поліцейському компенсації за невикористану відпуску є визначення кількості днів невикористаної відпустки в наказі про звільнення.
Головним управлінням в наказі про звільнення від 26.05.2022 №1004 о/с визначено, що ОСОБА_1 має право на отримання компенсації за 16 діб невикористаної чергової відпустки за період роботи з 01 січня 2022 року по день звільнення. Позивач у встановленому порядку наказ про звільнення від 26.05.2022 № 1004 о/с, який є актом індивідуальної дії та на підставі якого фінансовим відділом проводиться виплата коштів, не оскаржив, доказів протилежного до суду не надав. Таким чином, без внесення відповідних змін до наказу про звільнення, вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошової компенсації за невикористану частину відпустки за 2020 рік є передчасною та такою, що суперечить законодавчо закріпленій процедурі проведення таких виплат, що узгоджується з приписами пункту 8 розділу III Порядку № 260.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 17.10.2022 поновлено Головному управлінню Національної поліції в Одеській області строк для подання відзиву на позовну заяву.
24.10.2022 позивачем подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що останній полягає на задоволенні позовних вимог.
Зокрема, в обґрунтування своєї позиції зазначає, що з огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VІІІ і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки то при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР. Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи. Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 26.05.2022 № 1004 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Подільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.2 ч. 1 ст.77 за станом здоров'я (через хворобу) з 31 травня 2022 року.
01.07.2022 представник позивача направив до Головного управління Національної поліції в Одеській області запит № 779-40-36 щодо отримання інформації про повний розрахунок при звільненні, виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за відпустки з 2015 по день звільнення та надання копії архівних відомостей заробітної плати за період служби в поліції за 2015-2021 та по день звільнення 14.02.2022.
На адвокатський запит листом від 22.07.2022 № 14-91аз відповідач повідомив, що наказом ГУНП в Одеській області від 26.05.2022 р. № 1004 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 31.05.2022 р. з виплатою грошової компенсації за 16 діб невикористаної щорічної відпустки за період роботи 01.02.2022-31.05.2022. Грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку нарахована та виплачена у червні 2022 року. Одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 виплачена у червні 2022 року.
05.08.2022 року до ГУНП в Одеській області було направлено адвокатський запит щодо надання витягів з наказів по відношенню до ОСОБА_1 щодо перебування у чергових відпустках.
Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 13.08.2020 № 1099о/с капітану поліції ОСОБА_1 , інспектору сектору реагування патрульної поліції № 1, надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік, тривалістю 15 діб, з 01 серпня 2020 року. Невикористаними за 2020 рік вважати 22 доби основної та додаткової оплачуваних відпусток.
31.08.2021 направлено адвокатський запит № 4/31/08/22-3 від 31.08.2022 року, у якому представник позивача просить нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію заробітної плати (грошового забезпечення) за 22 доби невикористаної відпустки 2020 року.
Головне управління Національної поліції в Одеській області листом від 06.09.2022 № 14/133аз повідомило, що відповідно до п. 8 розділу III наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, поліцейським, які відповідно до законодавства України при звільненні поліцейського зі служби в поліції виплачується грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку. Компенсацію за невикористану у 2020 відпустку нарахувати та виплатити не є можливим.
Не погоджуючись із тим, що йому не здійснено виплату компенсації за невикористану відпустку, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п.4, 5 ч.10 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський: своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України; у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію» тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів.
Відповідно до ч.ч.9-10 ст.93 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Частинами 1 та 2 статті 94 Закону № 580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку №260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
З вищевикладеного слідує, що правило про надання відпустки до кінця календарного року не є виключним, про що свідчать положення частин восьмої, одинадцятої статті 93 Закону №580-VIII, зокрема до яких, поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Відкликання поліцейського з чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, суд дійшов висновку, що при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №160/10875/19, від 31 березня 2021 року у справі №320/3843/20.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до витягу з наказу начальника ГУНП в Одеській області від 13.08.2020 року № 1099 о/с позивачу була надана відпустка за 2020 рік тривалістю 15 діб з 01 по 15 серпня 2020 року. Також зазначено, що невикористаними за 2020 рік вважати 22 доби основної та додаткової оплачуваних відпусток.
Таким чином, на момент звільнення позивач мав 22 доби невикористаної відпустки за 2020 рік.
З урахуванням зазначеного, відповідач 26.05.2022 року повинен був нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2022 рік тривалістю 22 календарних дні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч положенням статті 24 Закону №504/96-ВР та статті 83 КЗпП України, при звільненні позивача зі служби в поліції не нарахував та не сплатив йому компенсацію за дні невикористаної відпустки, як основної, так і додаткової відпуски за 2020 рік.
Крім цього, як вбачається з наказу № 1004 о/с від 26.05.2022 року про звільнення позивача, посилання на не використані ним відпустки за 2020 рік відсутні, вказане суперечить абзацу 8 пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260, яким встановлено, що кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
З огляду на наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, а позивач навів законні й обґрунтовані підстави для нарахування та виплати йому грошової компенсації основної та додаткової відпустки за 2020 рік.
При цьому суд зазначає, що згідно Порядку № 260 поліцейським, які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
З огляду на зазначене, враховуючи встановлену протиправну бездіяльність відповідача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану основну та додаткову відпустки за 2020 рік у кількості 22 доби.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації при звільненні за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 доби.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А, код ЄДРПОУ 40108740) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (65039, Одеська область, Балтський район, с. Бендзарі, РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2020 рік у кількості 22 доби.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний