м. Вінниця
03 листопада 2022 р. Справа № 120/1764/22-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово клопотання відповідача по справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агропродукт" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
19.04.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в прохальній частині якого останній клопоче: поновити строк для подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; встановити строк для подання відзиву на позовну заяву; здійснити розгляд справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін.
Клопотання обґрунтоване тим, що дана справа має важливе значення для відповідача, оскільки в разі задоволення позовних вимог, роботу підприємства буде частково зупинено. Таким чином, з метою забезпечення права відповідача на доступ до суду, відповідач просить здійснити розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, відповідач вказує про намір скористатись правом на подання відзиву на позовну заяву, оскільки запровадження воєнного стану на території України унеможливило своєчасне подання відзиву.
Визначаючись щодо питання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 1 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
За загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5-6 ст. 262 КАС України).
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відтак, при вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи, яка заявляє клопотання є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 КАС України засобами доказування. До них належать: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у передбачених ст. 159 КАС України заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) вказує на те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахnе v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Відтак, враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в цій частині.
Визначаючись щодо питання про встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву, суд виходить з наступного.
Згідно із статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право, зокрема, ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/202 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. При цьому Указом від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022 року.
Згідно із матеріалів справи копію ухвали про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 отримано відповідачем 23.02.2022, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Тому встановлений ухвалою від 14.02.2022 строк на подання відзиву припав саме на період запровадження воєнного стану, що унеможливило відповідача своєчасно скористатись правом на викладення позиції щодо заявлених позовних вимог.
За наведеного вище, суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 2 ст. 121 КАС України, продовжити процесуальні строки, установлені сторонам для подання заяв по суті, про що повідомити учасників процесу даною ухвалою.
Керуючись ст. 248, 256, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву - задовольнити.
Продовжити та установити відповідачу 15 - денний термін з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву, та 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив - для подання заперечень.
Установити позивачу 5 - денний термін з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна