Провадження № 11-сс/803/1620/22 Справа № 205/6341/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 жовтня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, який проживає
за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року, задоволено клопотання слідчого СВ Відділення №3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 листопада 2022 року, включно. Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 52 000 (п'ятдесят дві тисячи) гривень та у разі внесення застави, відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрюваного покладено процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді довготривало позбавлення волі. Враховано, що дані про особу підозрюваного, який раніше судимий, відсутність легального джерела доходу, міцних соціальних зв'язків та утриманців. На думку суду є доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, і цим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, крім альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі необхідному та достатньому для виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою.
В обґрунтування своєї скарги посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність заявлених ризиків.
Вважає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки даним про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, не взято до уваги, що злочином завдано незначну матеріальну шкоду, у зв'язку з чим на думку захисника запобігти заявленим ризикам можна шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового розгляду учасники процесу в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки не повідомили, клопотань про розгляд скарги за їх обов'язковою участю не подавала, у зв'язку з чим колегія суддів з метою дотримання розумних строків розгляду, вважає за можливе проводити судовий розгляд без участі сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали та співставивши їх із наявними у апеляційній скарзі обставинами, колегія суддів дійшла таких висновків.
Так, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;
3)недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно вимог ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою окрім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, має містити:
1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2)виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 цих вимог закону дотримався.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, оскільки даний факт підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах провадження та вірно зазначені судом першої інстанції.
Слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_6 в обсязі, достатньому для застосування відносно нього запобіжного заходу, з яким колегія суддів погоджується, до більш детального обговорення підозри з огляду на вимоги ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції не входить, оскільки переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги, в якій захисником дане питання не порушується.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх допустимості і достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги у цій частині колегія суддів оцінює як безпідставні.
Також є правильними висновки суду першої інстанції щодо наявності відносно ОСОБА_6 ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України у виді переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що відносно останнього існує обґрунтована підозра у скоєні кримінального правопорушення, яке за правилами ст. 12 КК України є тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі до 8 років, що може спонукати останнього до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій, крім того останній є особою, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності.
Враховуючи, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню розпочато 28 вересня 2022 року та органу слідства необхідно провести ряд слідчих дій та експертиз за участю підозрюваного, ризик незаконного впливу на свідків та перешкоджання досудовому розслідуванню є обґрунтованими.
Також судом апеляційної інстанції враховано дані про особу підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за попереднім вироком, та вчинив новий злочин, що свідчить про те, що останній схильний до антисоціальної поведінки, офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу та утриманців не має. Однак, колегія суддів зауважує на тому, що вказані дані про особу підозрюваного не можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу.
Доводи захисту щодо незастосування альтернативного запобіжного заходу, апеляційний суд
вважає безпідставними, оскільки судом першої інстанції визначено заставу достатню та необхідну з огляду на тяжкість скоєного злочину та особу обвинуваченого, для виконання ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою, колегія суддів, погоджуючись з думкою слідчого судді, вважає, що встановлені щодо цього підозрюваного ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими, а час застосування до підозрюваного запобіжного заходу замалий та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Будь-яких істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 183, 194, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4