про відмову в задоволенні заяви
01 листопада 2022 року Справа № 915/211/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 б/н від 17.02.2022 (вх.№2650/22 від 21.02.2022) про забезпечення позову у справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , представник: адвокат Ялова Ю.О., адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),
до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про: визнання недійсним Договору дарування частини частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсним акту приймання-передачі частини частки в Статутному капіталі товариства, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, -
21.02.2022 від ОСОБА_1 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява б/н від 17.02.2022 (вх.№2649/22) до ОСОБА_2 , в якій просить суд:
1) визнати недійсним Договір дарування частини частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588) від 30.04.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, Миколаївської області Ященко Катериною Леонідівною та зареєстровано в реєстрі за №442;
2) визнати недійсним акт приймання-передачі частини частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588) від 30.04.2021, укладений між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , справжність підписів, яких на акті засвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, Миколаївської області Ященко Катериною Леонідівною та зареєстровано в реєстрі за номерами 443, 444, 4445 в частині передачі: Стороною-2 ( ОСОБА_1 ) на користь Сторони-3 ( ОСОБА_2 ) частини частки в Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588) у розмірі 16,00% (шістнадцять відсотків) статутного капіталу Товариства, вартістю 80 (вісімдесят) гривень 00 копійок;
3) скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу здійснену приватним нотаріусом Душейко Олесею Михайлівною на підставі реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1005221070014039196 від 06.05.2021 та №1005221070015039196 від 07.05.2021.
В позовній заяві позивач зазначає в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу Ященко Катерину Леонідівну та приватного нотаріуса Душейко Олесю Михайлівну.
21.02.2022 разом з позовною заявою до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову б/н від 17.02.2022 (вх.№2650/22), в якій заявник просить суд:
1) заборонити Загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588) приймати рішення:
- про звільнення з займаної посади директора Товариства та призначення нового директора Товариства;
- про покладення обов'язків директора Товариства на одного з учасників Товариства;
- про визначення та перерозподіл часток учасників товариства у статутному капіталі товариства;
- про внесення змін до Статуту товариства та затвердження нової редакції;
- про реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
2) заборонити відповідачу - ОСОБА_2 відчужувати частку або частину частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588) на користь третіх осіб будь-яким способом, зокрема шляхом укладення договору дарування;
3) заборонити державним реєстраторам будь-яких органів влади, а також, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, здійснювати реєстраційні дії та вносити будь-які відомості та/або зміни до відомостей у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО ТРАСТ" (ідентифікаційний код 42484588), а саме відомості що стосуються: зміни складу учасників або зміни відомостей про учасників юридичної особи; зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміни до статуту Товариства та зміни щодо розміру статутного (складеного) капіталу юридичної особи; зміни до відомостей про органи управління юридичної особи; зміни щодо осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори (відомості про керівника); зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору є Договір дарування частини частки у статутному капіталі Товариства, який було вчинено позивачем проти його справжньої волі внаслідок застосування до останнього психічного тиску з боку відповідача та третіх осіб. Внаслідок укладення вищезазначеного договору суттєво змінилася пропорційність часток учасників у статутному капіталі Товариства, чим було порушено право позивача на управління Товариством. На сьогодні є всі підстави вважати, що відповідач готується до рейдерського захвату Товариства шляхом заволодіння у повному обсязі частиною позивача у статутному капіталі Товариства, в зв'язку з чим невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та, навіть, унеможливити виконання рішення суду.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову заявник повідомляє про наступне. Протягом 2021 року та по теперішній час відповідачем статично здійснюються дії по захвату влади на Товаристві шляхом зміщення з посади директора та намагання внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін щодо відомостей про органи управління юридичної особи та директора. Наприкінці 2021 року, в черговий раз, не витримавши психологічного тиску, директор, під страхом фізичної розправи з ним, був змушений написати заяву про звільнення з посади за згодою сторін (заява була написана Директором на вулиці на капоті автомобіля в оточенні відповідача, його батька - ОСОБА_3 (колишнього учасника товариства) та його охорони, оригінал заяви ОСОБА_3 відразу було вилучено у директора. На сьогодні відповідачем на адресу директора ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ" надіслано вимогу про скликання загальних зборів учасників, в якій одним з питань порядку денного запропоновано зміну директора Товариства або покладення повноважень останнього на одного з учасників Товариства. Враховуючи напруженість відносин між учасниками Товариства, порушення питання щодо зміни керівного складу Товариства на сьогодні не на часі. А питання передання повноважень директора до одного з учасників взагалі не повинно виноситися на порядок денний, так як порушить принцип справедливості та неупередженості при прийнятті рішень виконавчим органом Товариства. Також, заявник зазначає, що протягом 2021 року, навіть, були випадки коли в розпалі сварки між учасниками викликалася поліція. На сьогодні, як і раніше, відповідач чинить самоуправство, яке завдає шкоди правам та інтересам як учасників, так і посадових осіб Товариства, а саме, продовжується психічний тиск на посадових осіб: висловлюються зневажливі та образливі судження щодо їх особистостей (в тому числі, що вони перебувають у організованому злочинному угрупуванні), проявляється відкрита зневага перед колегами та агресивний осуд, систематично застосовуються погрози щодо застосування до позивача та директора фізичного насильства та заподіяння матеріальної шкоди (погрози знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять їх особистість). Відповідачем блокується господарська діяльність ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ" шляхом подачі до правоохоронних органів скарг на позивача та посадових осіб Товариства. Позивач вказує, що відповідач вчиняє дії на зменшення своєї частки в статутному капіталі ТОВ, зокрема, шляхом дарування частини своєї частки стороннім особам, в тому числі, і тієї частки, що отримана ним, як вважає позивач, незаконно у зв'язку з укладенням оскаржуваного правочину. Підтвердженням вказаного є інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якої позивачу стало відомо про учасника ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ", який з'явився з 07.02.2022 року у складі учасників у зв'язку з передачею йому частини частки саме відповідачем.
За правилами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
24.02.2022 розпочалася військова агресія Російської Федерації проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, строк дії якого щоразу подовжувався відповідними Указами Президента України та в останнє подовжено Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Рішенням Ради Суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
02.03.2022 на офіційному веб-сайті Ради Суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано, зокрема: по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
З початку військової агресії Російської Федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва.
Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022 були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.
04.03.2022 Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв'язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.
29.03.2022 відбувся ракетний обстріл будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, внаслідок якого відбулося руйнування центральної секції будівлі з 9 по 1 поверхи. На 8, 9 поверхах вказаної будівлі знаходився Господарський суд Миколаївської області.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області. Господарському суду Одеської області вказано забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 25 липня 2022 року включно надійшли на розгляд цього суду відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22.
Господарським судом Миколаївської області вживаються заходи з налагодження роботи суду в новому приміщенні та упорядкування господарських справ, які знаходились у провадженні суду до припинення здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану та ракетного обстрілу будівлі Миколаївської обласної державної адміністрації, в якій знаходився Господарський суд Миколаївської області.
Господарський суд Миколаївської області працює з обмеженнями у здійсненні правосуддя та не має об'єктивної можливості для повноцінного, одночасного розгляду усіх справ, які перебувають у провадженні суду, в межах строку передбаченого ГПК України, оскільки на даний час на території Миколаївської області та міста Миколаєва ведуться активні бойові дії.
До того ж, суддя Адаховська В.С. перебувала у відпустці.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд зазначає, що Позивач не обґрунтував яким чином невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки копія вимоги відповідача про скликання загальних зборів учасників Товариства та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо нового учасника ТОВ "УКРАГРО ТРАСТ" не є належними доказами, які би підтверджували його намір про відчуження своєї частки або частини своєї частки у статутному капіталі Товариства; про визначення та перерозподіл часток учасників товариства у статутному капіталі товариства; про внесення змін до Статуту товариства та затвердження нової редакції.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України, загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, заборона Загальним зборам Товариства приймати рішення про звільнення з займаної посади директора Товариства та призначення нового директора Товариства; про покладення обов'язків директора Товариства на одного з учасників Товариства, про реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань буде фактично втручанням в господарські відносини Товариства, що є недопустимим з огляду на вимоги ст. 6 Господарського кодексу України.
Таким чином в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не обґрунтовано достатньо у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог. Позивачем до заяви про забезпечення позову не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
Саме лише припущення у заяві на потенційну можливість зменшення відповідачем своєї частки в статутному капіталі ТОВ без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви б/н від 17.02.2022 (вх.№2650/22 від 21.02.2022) ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 140, 233-235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 17.02.2022 (вх.№2650/22 від 21.02.2022) про забезпечення позову у справі №915/211/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська