31.10.2022 р. Справа№ 914/2702/22
Суддя Господарського суду Львівської області Синчук М. М., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд - Тур», м. Львів
про стягнення заборгованості
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акорд - Тур» про стягнення заборгованості.
Разом з позовної заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки сплата судового збору на даний час є неможлива, у зв'язку з арештом коштів на рахунках АТ «Львівгаз». Дане клопотання позивач мотивує тим, що 15.09.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. відкрито виконавче провадження ВП №69868544 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області №914/1974/17, який видано 14.09.2022 року щодо стягнення з АТ «Львівгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» заборгованості та в межах даного виконавчого провадження 15.09.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 зазначеного Закону.
Згідно зі ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу ст. 8 Закону України “Про судовий збір” слідує, що законодавець визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України “Про судовий збір” перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті слідує, що положення п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 та постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2021 року по справі №912/1061/20).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
З огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, який належало сплатити у розмірі 2 481, 00 грн.
Частинами 1 та 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу приписів п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” (із змінами і доповненнями), із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2 481, 00 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями).
За змістом п. 19 вказаних Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до п. 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12.05.2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу у справі є оригінал поштової квитанції з описом вкладення, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу, перевірений та підписаний працівником зв'язку з відбитком календарного штемпеля.
До позовної заяви долучено поштову квитанцію в якій вказано, що відповідачу надсилається позовна заява про стягнення заборгованості в розмірі 5 279, 76 грн. з додатками на 45 арк., однак не перелічено які саме додатки до позовної заяви надсилались відповідачу.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 50, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про відстрочення сплати судового збору за подання позову до ухвалення рішення у справі відмовити.
2.Позовну заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до відповідача Комунального підприємства «Бориславтеплоенерго» стягнення заборгованості - залишити без руху.
3.Встановити позивачу строк у 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків.
4.У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Синчук М.М.