вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2022 р. м. Київ Справа № 911/4/22
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" (07313, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 257320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних,
секретар судового засідання: Сех І.С.
Представники сторін:
від позивача: Богдан В.І. (доручення № 155 від 08.07.2022 р.),
Сивко Ю.С. (доручення № 156 від 08.07.2022 р.);
від відповідача: Шевченко А.Г. (ордер № АЕ 1130556 від 23.03.2022 р.) - в режимі відеоконференції.
Обставини справи:
Державний навчальний заклад "Катюжанське вище професійне училище" (далі - ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище", позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач) про стягнення 257320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався перерахувати кошти, а відповідач - поставити деревину. Згідно зазначеного договору позивачем було перераховано відповідачеві 574750,00 грн., однак відповідач поставив деревини лише на суму 400878,50 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних, і судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.01.2022 р. було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 911/4/22 постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
29.03.2022 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника ФОП ОСОБА_1 надійшов відзив від 23.03.2022 р. (вх. № 208/22 від 29.03.2022 р.), за змістом якого відповідач просить суд відмовити Державному навчальному закладу "Катюжанське вище професійне училище" у задоволенні позову в повному обсязі, зокрема, з огляду на таке. Відповідачем за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р. було здійснено 6 поставок товару, складено сторонами 6 видаткових накладних на підтвердження передачі-прийняття товару, позивачем здійснено 6 платежів за 6 платіжними дорученнями. При цьому, позивачем до позовної заяви додано 6 платіжних доручень та 5 видаткових накладних. Тобто, позивачем до позовної заяви надано не всі документи, зокрема, до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., призначення платежу: "за паливну деревину для промислового використання. Дог. № 30/11 від 30.11.20, вид. накл. № 30/6 від 14.12.20 р.; Без ПДВ", але не додано копію видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6 на поставку товару в кількості 316,13 кубічних метрів на суму 173871,50 грн., підписаної сторонами та скріпленої їх печатками. Як наголошує відповідач, наявність підписаної сторонами видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., в сукупності з накладними, наданими позивачем, підтверджує повне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Зазначені докази підтверджують дійсні обставини справи, а саме: укладення і повне виконання договору № 30/11 обома сторонами - і позивачем, і відповідачем.
26.04.2022 р. електронною поштою до Господарського суду Київської області від ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" надійшло клопотання № 09 від 26.04.2022 р. (вх. № 4611/22 від 26.04.2022 р.), відповідно до якого позивач зазначив, що має сумнів у достовірності документу, а саме - видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6, наданої адвокатом відповідача Шевченко А.Г., за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у зв'язку з чим, керуючись ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить суд витребувати у відповідача Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 оригінал видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6.
10.05.2022 р. через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від представника ФОП ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі (доповнення до відзиву) б/н від 02.05.2022 р. (вх. № 297/22 від 03.05.2022 р.), згідно яких відповідач зазначав, що 19.08.2021 р. Державним навчальним закладом "Катюжанське вище професійне училище" до Господарського суду Дніпропетровської області було подано позовну заяву до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2021 р. зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/7545/21. Предметом розгляду зазначеного позову було стягнення коштів за договором № 30/11 від 30.11.2020 р., заборгованість за яким наразі є предметом розгляду у даній справі № 911/4/22. При цьому, до позовної заяви ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" було долучено копію тієї самої видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6 на суму 173871,50 грн. При розгляді вказаної справи № 904/7545/21 позивач звернувся із заявою про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2021 р. позовну заяву Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 147196,50 грн. заборгованості за недопоставлену деревину, 8831,79 грн. пені та 29439,30 грн. штрафу залишено без розгляду. Також відповідач зазначав, що намагання позивача витребувати у відповідача оригінал видаткової накладної № 30/6 від 30.11.2020 р. через виникнення необґрунтованих сумнівів є, на думку відповідача, намаганням затягнути розгляд справи. Позивач також не аргументує той факт, що ним при поданні позовної заяви до Господарського суду Київської області надано не всі документи, що, в свою чергу, вводить суд в оману щодо обставин справи. Також позивач не спростовує факт наявності такої накладної, підписаної сторонами, в той час як наявність підписаної сторонами видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., в сукупності з накладними, наданими позивачем, підтверджує повне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Зазначені докази підтверджують укладення і повне виконання договору № 30/11 обома сторонами, за яким постачальник (відповідач) поставив і замовник (позивач) отримав та оплатив товар - паливну деревину в кількості 1045 м.куб на загальну суму 574750,00 грн.
Крім того, відповідач відзначав, що у відповідності до п. 8 договору поставки № 30/11 від 30.11.2020 р. строк дії цього договору становить з моменту підписання до 31.12.2020 р., а в частині оплати за поставлений товар - до повного його виконання. Отже, самим договором передбачено, що поставка всієї кількості товару може бути здійснена виключно до 31.12.2020 р. Окрім того, згідно із законодавством, яке діяло на час виконання договору № 30/11 від 30.11.2020 р., сторонам було заборонено здійснення попередньої оплати у сфері публічних закупівель. Тому сам по собі факт здійснення позивачем розрахунків в повному розмірі, на переконання відповідача, додатково підтверджує ту обставину, що і поставка була здійснена у повному обсязі.
З урахуванням вищезазначеного, відповідач просив суд відмовити ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" у задоволенні позову у повному обсязі.
19.05.2022 р. до Господарського суду Київської області від ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" надійшло клопотання № 93 від 17.05.2022 р. (вх. № 5449/22 від 19.05.2022 р.), відповідно до якого позивач просив суд поновити строк для подання до суду клопотання від 26.04.2022 р. та задовольнити його. Так, згідно клопотання від 26.04.2022 р. № 09 позивач зазначав, що має сумнів у достовірності документу, а саме - видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6, наданої адвокатом відповідача, за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у зв'язку з чим, керуючись ст. 81 ГПК України, позивач просив суд витребувати у відповідача Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 оригінал видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2022 р. суд постановив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі було призначено на 11.07.2022 р., витребувано у відповідача оригінал видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020р.
01.06.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання представника відповідача б/н від 31.05.2022 р. (вх. № 443/22 від 01.06.2022 р.) про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у позивача оригінал видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р.
09.06.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання представника відповідача б/н від 09.06.2022 р. (вх. № 518/22 від 09.06.2022 р.) про долучення доказів, в якому останній просить суд поновити строк для долучення доказів до матеріалів справи № 911/4/22 та долучити до матеріалів даної справи Звіт про результати проведення процедури закупівлі за процедурою закупівлі № UA-2020-10-23-013020-а.
23.06.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання представника відповідача б/н від 23.06.2022 р. (вх. № 590/22 від 23.06.2022 р.) про долучення доказів, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчену заяву свідка - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
27.06.2022 р. до Господарського суду Київської області від представника ФОП ОСОБА_1 поштою надійшло вказане клопотання б/н від 23.06.2022 р. (вх. № 7499/22 від 27.06.2022 р.) про долучення нотаріально посвідченої заяви свідка, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи оригінал нотаріально засвідченої заяви свідка - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
18.07.2022 р. до Господарського суду Київської області від ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" надійшло клопотання № 166 від 14.07.2022 р. (вх. № 8772/22 від 18.07.2022 р.), за змістом якого позивач, для всебічного та повного вирішення даної справи, просить суд зробити запит до ПрАТ "ВФ Україна" та ПрАТ "Київстар" про витребування інформації про наявність дзвінків між такими номерами телефонів: юрисконсульта НОМЕР_1 за період травень - серпень 2021 року до ФОП ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , а також телефона НОМЕР_4 - завідувача господарством, НОМЕР_6 - головного бухгалтера, НОМЕР_5 - приймальної за період січень - квітень 2021 року до відповідача ФОП ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , оскільки вказані номери телефонів відповідача у справі підтверджуються у відзиві на позовну заяву від 23.03.2022 р. до Господарського суду Київської області.
29.07.2022 р. до Господарського суду Київської області від ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" надійшло заперечення на відзив № 179 від 27.07.2022 р. (вх. № 9485/22 від 29.07.2022 р.), згідно з яким позивач, серед іншого, зазначає, що копія видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6, поданої відповідачем, не підтверджує факт виконання умов договору постачальником, оскільки докази повинні подаватися до суду з пред'явленням оригіналів документів. Під час судового засідання 11.07.2022 р. представником відповідача - адвокатом Шевченко А.Г. було заявлено, що у відповідача ФОП ОСОБА_1 відсутній оригінал видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6. Відсутність оригіналу видаткової накладної підтверджує і позивач своєю довідкою № 178 від 27.07.2022 р. На переконання позивача, даний факт свідчить про те, що поставка дров'яної деревини промислового використання не проводилась, так як оригінал видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р. відсутній в обох сторін договору. За період січень-серпень 2021 року працівниками ДНЗ "Катюжанське ВПУ": завідуючим господарством, юрисконсультом, головним бухгалтером, неодноразово здійснювалися телефонні дзвінки до відповідача ФОП ОСОБА_1 з питанням щодо виконання умов договору в повному обсязі шляхом поставки дров'яної деревини промислового використання (сосни). У телефонних розмовах ФОП ОСОБА_1 обіцяв виконати умови договору та допоставити ДНЗ "Катюжанське ВПУ" дров'яну деревину промислового використання. Поряд з цим, позивач зазначав, що заперечує проти поданого клопотання відповідача про допит ОСОБА_1 в судовому засіданні в якості свідка, так як свідок і відповідач ФОП ОСОБА_1 являється однією особою та зацікавлений у вирішенні справи в Господарському суді Київської області на свою користь.
08.08.2022 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника ФОП ОСОБА_1 надійшли заперечення на заперечення (відповідь) на відзив б/н від 08.08.2022 р. (вх. № 889/22 від 08.08.2022 р.), відповідно до яких відповідач зазначав, що у ФОП ОСОБА_1, як платника єдиного податку другої групи, який не є платником ПДВ, є обов'язок вести облік доходів, однак відсутній обов'язок зберігати первинні документи. Водночас, позивач є юридичною особою і на нього покладений обов'язок зберігати первинні документи, відповідно до вимог чинного податкового законодавства. Відповідач звертав увагу, що в додатках до позовної заяви у даній справі № 911/4/22 позивачем надано платіжне доручення № 438 від 24.12.2020 р. з відповідною позначкою Системи дистанційного обслуговування казначейської служби: "Державна казначейська служба України Система дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства - Казначейство" оплачено "28" грудня 2020 року 10:25:44", де у призначенні зазначеного платежу вказано: "0611110;2275; за дров.деревину для промисл. використання; дог. № 30/11 від 30.11.2020 р. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ". Відповідач відзначав, що на стадії реєстрації бюджетних фінансових зобов'язань та проведення платежів разом із відповідними реєстрами зобов'язань, розпорядник бюджетних коштів обов'язково подає до органів казначейства оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття таких зобов'язань. Для проведення будь-якого платежу, в тому числі - за платіжним дорученням № 438 від 24.12.2020 р., в якому, як підстава платежу, зазначена накладна № 30/6 від 14.12.2020 р., позивач мав надати органу казначейства підтверджуючі документи (оригінали або належним чином завірені копії), які б свідчили про факт взяття бюджетного зобов'язання. Після перевірки таких документів казначейство, відповідно до вимог чинного законодавства, повертає такі документи розпоряднику. Таким чином, проводити оплату за договором позивач міг лише за наявності підписаних обома сторонами первинних документів, у тому числі - спірної видаткової накладної.
10.08.2022 р. до Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" від представника ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н від 10.08.2022 р. (вх. № 920/22 від 10.08.2022 р.) про відкладення (перенесення) розгляду справи, за змістом якого представник відповідача зазначала, що враховуючи те, що у позивача відсутній оригінал видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., яка була витребувана судом та на підставі якої органом казначейства було проведено платіж за платіжним дорученням № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн. (в якому як підстава платежу зазначена накладна № 30/6 від 14.12.2020 р. та яке додавалося позивачем до позовної заяви), поданої до Господарського суду Київської області, виникла необхідність в отриманні додаткової інформації від відповідного органу казначейства, у зв'язку з чим представником відповідача до Управління державної казначейської служби у Вишгородському районі Київської області, в якому обслуговується позивач за своїм місцем реєстрації, було направлено адвокатський запит щодо отримання інформації, на підставі яких документів було проведено платіж від позивача, враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства такий платіж міг бути проведений лише за умови надання органу казначейства підтверджуючих документів.
З огляду на викладене, представник відповідача просила суд відкласти підготовче засідання у даній справі, призначене на 15.08.2022 р.
Розглянувши у судовому засіданні 15.08.2022 р. клопотання представника позивача № 166 від 14.07.2022 р. (вх. № 8772/22 від 18.07.2022 р.) щодо направлення судом запитів до ПрАТ "ВФ Україна" та ПрАТ "Київстар" про витребування на підставі ст. 81 ГПК України інформації про наявність дзвінків між телефонними номерами, суд, без виходу до нарадчої кімнати, протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні, про що зазначено в ухвалі суду від 15.08.2022 р.
02.09.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло сформоване в системі "Електронний суд" клопотання представника відповідача б/н від 02.09.2022 р. (вх. № 1079/22 від 02.09.2022 р.) про долучення доказів, в якому остання зазначила, що у відповіді на адвокатський запит орган казначейства підтвердив, що платіж по платіжному дорученню № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., в якому в призначенні платежі зазначено: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ" міг бути проведений лише за умови надання органу казначейства оригіналів підтверджуючих документів або належним чином завірених копій. Таким чином, на переконання відповідача, твердження позивача, про те, що такої накладної, підписаної сторонами, не було - не відповідає дійсності. У зв'язку з наведеним відповідач просив суд долучити до матеріалів справи копію адвокатського запиту та копію відповіді на адвокатський запит.
22.09.2022 р. до Господарського суду Київської області надійшло клопотання № 253 від 15.09.2022 р. (вх. № 12679/22 від 22.09.2022 р.) представника позивача про долучення доказів, в якому останній просив суд приєднати до матеріалів справи докази, які були надані в додаток Вайбер за номером телефону 0963477135 головному бухгалтеру Сивко Ю.С. від відповідача (скріншот листування та фото деревини).
У судовому засіданні 29.09.2022 р. представники учасників процесу заявили суду про подання всіх наявних у сторін доказів, що мають значення для вирішення спору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2022 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022 р.
У судовому засіданні 20.10.2022 р. представники позивача позовні вимоги підтримували та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.
У судовому засіданні 20.10.2022 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Згідно Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-10-23-013020-а, дата формування звіту: 30 листопада 2020 року, було проведено процедуру закупівлі, де замовником є ДП Державний навчальний заклад «Катюжанське вище професійне училище», вид предмета закупівлі - товари (паливна деревина (дров'яна деревина для промислового використання, сосна); кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 1045 куб.м; місце поставки товару: 07313, Україна, Київська область, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - до 31.12.2020 р.; умови оплати: 100% післяоплата на протязі 5 робочих днів; найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1; сума, визначена в договорі про закупівлю, 574750,00 грн.
30.11.2020 р. між Державним навчальним закладом "Катюжанське вище професійне училище" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) було укладено договір № 30/11 про закупівлю товарів, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2020 році поставити у власність замовника 03413000-8 Паливна деревина (дров'яна деревина для промислового використання, сосна) (код згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015-03410000-7 - Деревина) (далі - товар), в асортименті, кількості та за цінами, які визначені у цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Згідно з п. 1.2 договору найменування, кількість та ціна товару - дров'яна деревина для промислового використання, сосна 1045 м.куб., 550,00 грн. ціна за 1 м.куб., 574750,00 грн. загальна вартість.
Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).
Умовами п. 4.1 договору визначено місце поставки - ДНЗ «Катюжанське ВПУ» с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1, Вишгородський р-н, Київська обл.
У відповідності з п. 4.2 договору термін поставки: на протязі 7 календарних днів, з дати отримання постачальником рознарядки.
Відповідно до п. 4.4 договору поставка товару здійснюється відповідно до отриманої постачальником рознарядки, в якій зазначається кількість, найменування товару, термін (строк) та пункт доставки. Постачання товару здійснюється на умовах і в місці, узгоджених сторонами в договорі. Днем отримання товару від постачальника є день оформлення та підписання сторонами відповідних накладних та актів приймання-передачі.
Згідно з п. 4.5 договору розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 5 робочих днів, з моменту отримання коштів на особовий рахунок замовника для фінансування даної закупівлі.
За порушення строків поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,05% від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожний день прострочення. За невиконання чи неналежне виконання постачальником договору, що призвело до дострокового розірвання договору постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару (п.п. 6.2, 6.5 договору).
На виконання умов договору ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" було перераховано ФОП ОСОБА_1 574750,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 421 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 423 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 422 від 18.12.2020 р. на суму 22159,50 грн., № 436 від 24.12.2020 р. на суму 165000,00 грн., № 437 від 24.12.2020 р. на суму 169400,00 грн., № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.
Як слідує з позову, ФОП ОСОБА_1 поставив ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" деревину в об'ємі 728,87 куб.м на суму 400878,50 грн.
За твердженням позивача, ФОП ОСОБА_1 виконав зобов'язання з поставки деревини частково, у зв'язку з чим ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 претензію № 317 від 05.07.2021 р., за змістом якої позивач зазначав, що станом на 01.07.2021 р. зі сторони відповідача умови договору були порушені, оскільки недопоставлено товар в обсязі 267,63 куб.м. на загальну суму 147196,50 грн., у зв'язку з чим ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" вимагало в термін до 14.07.2021 р. поставити товар у кількості 267,63 куб.м. на склад навчального закладу та надіслати акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.07.2021 р. до ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище".
Відповідь на претензію отримано не було, деревину (товар) не поставлено, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача 173871,50 грн. вартості недопоставленого товару, а також нараховані у зв'язку з недопоставкою товару пеню, штраф, 3% річних та інфляційні втрати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 ЦК України).
За приписами ч. 1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначав про те, що за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р. відповідачем було здійснено 6 поставок товару. При цьому, позивачем до позовної заяви додано 6 платіжних доручень та лише 5 видаткових накладних, зокрема, платіжне доручення № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн. з відповідною позначкою Системи дистанційного обслуговування казначейської служби: "Державна казначейська служба України Система дистанційного обслуговування "Клієнт Казначейства - Казначейство" оплачено "28" грудня 2020 року 10:25:44", де у призначенні зазначеного платежу вказано: "0611110;2275; за дров.деревину для промисл. використання; дог. № 30/11 від 30.11.2020 р. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ", однак не додано копію видаткової накладної від 14.12.2020 р. № 30/6 на поставку товару в кількості 316,13 кубічних метрів на суму 173871,50 грн. Згідно із законодавством, яке діяло на час виконання договору № 30/11 від 30.11.2020 р., сторонам було заборонено здійснення попередньої оплати у сфері публічних закупівель, отже, факт здійснення позивачем розрахунків в повному розмірі, на переконання відповідача, підтверджує обставину, що поставка була здійснена у повному обсязі. Поряд з цим, у відповіді на адвокатський запит орган казначейства підтвердив, що платіж по платіжному дорученню № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., в якому в призначенні платежі зазначено: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ" міг бути проведений лише за умови надання органу казначейства оригіналів підтверджуючих документів або належним чином завірених копій. Таким чином, на переконання відповідача, твердження позивача про те, що такої накладної, підписаної сторонами, не було - не відповідає дійсності, і, відповідно, поставка за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р. була здійснена відповідачем у повному обсязі, у зв'язку з чим і підстави для задоволення позовних вимог у даній справі є відсутніми.
Водночас, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, визначає суму заборгованості відповідача в розмірі 173871,50 грн. вартості недопоставленого товару, оплаченого позивачем згідно платіжного доручення № 438 від 24.12.2020 р.
Як встановлено судом, умовами укладеного між сторонами договору № 30/11 від 30.11.2020 р. передбачено, що термін поставки становить 7 календарних днів, з дати отримання постачальником рознарядки, а розрахунки за поставлений товар здійснюються на протязі 5 робочих днів, з моменту отримання коштів на особовий рахунок замовника для фінансування даної закупівлі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжним дорученням, яке було долучено до матеріалів справи самим позивачем, № 438 від 24.12.2020 р. на суму 173871,50 грн. з призначенням платежу: "0611110;2275; За дров. деревину для промисл. Використання; Дог. № 30/11 від 30.11.2020 р.; наклд. № 30/6 від 14.12.2020 р.; без ПДВ", зазначені кошти було перераховано на користь відповідача.
При цьому, доказів направлення рознарядки на адресу відповідача позивач не надав, а відповідач, у свою чергу, стверджує, що поставка на зазначену суму була здійснена ФОП ОСОБА_1 на підставі накладної № 30/6 від 14.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., копія якої міститься в матеріалах справи та містить підписи і печатки як ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище", так і ФОП ОСОБА_1
Крім того, в матеріалах справи міститься лист Управління Державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області № 02-12-06/315 від 22.08.2022 р. про надання інформації, зі змісту якого слідує наступне.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», розпорядники бюджетних коштів подають до відповідного органу Казначейства реєстри бюджетних та фінансових зобов'язань, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому законом порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання; документи, що підтверджують факт бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання, повертаються розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік»; у даному випадку ДНЗ «Катюжанське ВПУ» обслуговується шляхом програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства - Казначейство», електронні документи підписуються з використанням кваліфікованого електронного підпису і розглядаються як такі, що мають юридичну силу на рівні з паперовими документами, які підписані відповідними посадовими особами та завірені печатками.
28.12.2020 р. згідно платіжного доручення № 438 від 24.12.2020 р. та відповідно до реєстрів бюджетних та фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (договір про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р. та видаткова накладна № 30/6 від 14.12.2020 р.) здійснені касові видатки на суму 173871,50 грн. шляхом системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства - Казначейство».
Наведеним спростовується твердження позивача про неіснування видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., підписаної сторонами.
Отже, факт поставки відповідачем товару на суму 173871,50 грн. на підставі видаткової накладної № 30/6 від 14.12.2020 р., який заперечується позивачем, матеріалами даної справи не спростовано.
Окрім того, позивачем, в порядку статті 88 Господарського процесуального кодексу України, до матеріалів даної справи долучено оригінал нотаріально засвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Двірник І.В. заяви свідка - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за змістом якої ОСОБА_1 надав суду наступні свідчення (показання як свідок) щодо обставин поставок за договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р.
За результатами проведення тендерної процедури між Державним навчальним закладом «Катюжанське вище професійне училище» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р. про постачання дров'яної деревини для промислового використання в загальній кількості 1 045 куб. метрів на загальну суму 574750,00 грн. Відповідно до умов договору, з дотриманням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі та законодавства про здійснення розрахунків розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів, ФОП ОСОБА_1 поставив, а ДНЗ «Катюжанське вище професійне училище» прийняло і оплатило паливну деревину - дров'яну деревину для промислового використання, сосна. На виконання умов договору № 30/11 від 30.11.2020 р. було здійснено поставки. На підтвердження передачі-прийняття товару складено 6 (шість) видаткових накладних, а позивачем отримано та оплачено товару - паливної деревини у кількості 1045 м.куб. на загальну суму 574750,00 грн., без ПДВ., тобто на суму договору. Всі документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, підписані сторонами та скріплені печатками. ФОП ОСОБА_1 підтверджує, що зазначені видаткові накладні містять його особистий підпис та завірені печаткою останнього. Також відповідач підтверджував, що 19.08.2021 р. ДНЗ «Катюжанське вище професійне училище» до Господарського суду Дніпропетровської області подавалася позовна заява до ФОП ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, предметом розгляду якої було стягнення грошових сум за договором № 30/11 від 30.11.2020 р. (тобто за договором, за яким стягнення нібито наявної заборгованості є предметом розгляду даної справи № 911/4/22 в Господарському суді Київської області). До зазначеної заяви позивачем надавалися копії документів, в тому числі - копії 6 (шести) видаткових накладних, підставою для складення яких вказано «договір № 30/11 від 30.11.2020 р.». Всі шість накладних підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками. Копії документів, які стосувалися всіх поставок в повному обсязі за договором 30/11 від 30.11.2020 р., в тому числі - видаткових накладних, скріплені печаткою позивача з відміткою «згідно» та завірені директором позивача Недашківським Р.М. ФОП ОСОБА_1 підтверджує, що всі видаткові накладні, в тому числі - видаткова накладна № 30/6 від 14.12.2020 р. на суму 173871,50 грн., копію якої позивач до позовної заяви, яка розглядається Господарським судом Київської області, не додає, підписані ФОП ОСОБА_1 та скріплені печаткою. Також відповідач підтверджує, що відповідно до договору поставки № 30/11 від 30.11.2020 р. строк дії договору становить з моменту підписання до 31.12.2020 р., а в частині оплати за поставлений товар, до повного його виконання. Отже, самим договором передбачено, що поставка всієї кількості товару може бути здійснена виключно до 31.12.2020 р. Аналогічним чином (тобто до 31.12.2020 р.) строк поставки був визначений у тендерній документації за процедурою закупівлі, що підтверджується Звітом про результати проведення процедури закупівлі. Так, в Звіті зазначено строк поставки товарів - до 31.12.2020 р. Також в Звіті зазначено умови оплати - післяоплата, в розмірі 100% протягом 5 (п'яти) робочих днів після поставки товару. Додатково відповідач зазначав, що згідно із законодавством, яке діяло на час виконання договору сторонами, існувала заборона на період дії карантину здійснення розпорядниками бюджетних коштів попередньої оплати у сфері публічних закупівель. Отже, за будь-яких умов позивач не міг би здійснити оплату за договором, якщо б не була здійснена поставка. Таким чином, факт здійснення розрахунків у повному розмірі додатково підтверджує ту обставину, що і поставка здійснена у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
Правила щодо оцінки доказів закріплено у ст. 86 ГПК України, згідно з частиною 1 якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ч. 2 ст. 86 ГПК України). Зазначене є запорукою ухвалення судом справедливого рішення, яке відповідатиме принципу верховенства права.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і окремо кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі (ч. 3 ст. 86 ГПК України). Зазначене положення кореспондується з приписами ч. 5 ст. 236 ГПК України, у якій визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено ч. 3 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
За правилами ст. 89 ГПК України лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи.
Оскільки наявна у матеріалах даної справи заява свідка сумнівів щодо її змісту, достовірності чи повноти не викликає, а викладені в цій заяві обставини не суперечать іншим матеріалам справи, свідок для допиту судом не викликався.
При цьому, слід відзначити, що жодних доказів на спростування обставин, викладених у заяві свідка, ДНЗ «Катюжанське вище професійне училище» до матеріалів справи не надано.
Щодо долучених до матеріалів справи позивачем фотоматеріалів, які, за твердженням останнього, були надані в додатку Вайбер за номером телефону 0963477135 головному бухгалтеру Сивко Ю.С. від ОСОБА_1 (згідно яких, на переконання позивача, відповідач визнав факт непоставки товару і зобов'язувався його поставити) суд відзначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі - в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 ГПК України).
Висновки щодо застосування норм, визначених частиною 1 статті 5, частинами 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.12.2019 р. у справі № 922/788/19, за якою роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, надані позивачем роздруківки з листування у додатку Вайбер (скріншот та фото деревини), що не містять накладення електронного цифрового підпису, не можуть бути використані як докази у даній справі, оскільки не відповідають наведеним вимогам Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а зміст таких документів не захищений від внесення правок та викривлення.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що у даній справі позивачем не доведено факту порушення відповідачем договірних зобов'язань за укладеним між сторонами договором про закупівлю товарів № 30/11 від 30.11.2020 р., у зв'язку з чим підстави для стягнення з відповідача як 173871,50 грн. вартості непоставленого товару, так і нарахованих у зв'язку з цим сум пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат, є відсутніми.
Отже, позовні вимоги Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" у даній справі є недоведеними, необґрунтованими і такими, що не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Поряд з цим, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»).
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що решта долучених до матеріалів справи документів та доводів учасників процесу була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не спростовує.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог Державного навчального закладу "Катюжанське вище професійне училище" (07313, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Катюжанка, вул. Шевченка, 1) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 257320,56 грн. заборгованості за договором № 30/11 про закупівлю товарів від 30.11.2020 р., у тому числі - 173871,50 грн. основного боргу, 29123,48 грн. пені, 34774,30 грн. штрафу, 14763,86 грн. інфляційних втрат, 4787,42 грн. 3% річних, відмовити повністю.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03.11.2022 р.
Суддя В.М. Бабкіна