ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.11.2022Справа № 910/7212/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Будсервіс ЛТД"
про стягнення 231 722,89 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Будсервіс ЛТД" про стягнення 231.722,89 грн, з яких: 199.800,00 грн заборгованості за надані позивачем послуги за Договором про надання послуг № 40/21 від 15.11.21., 19.980,00 грн штрафу, 24.797,10 грн пені, 11.642,40 грн інфляційних втрат та 2.245,81 грн 3 % річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.22. відкрито провадження у справі №910/7212/22, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.
Копія означеної ухвали відповідачем отримана 22.08.22., отже, він належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/7212/22, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
15.11.21. між позивачем, як Виконавцем, та відповідачем, як Замовником, було укладено №40/21 (далі - Договір), предметом якого згідно з п. 1.1. є надання Виконавцем послуг баштовим краном (далі - Послуги) на будівельному об'єкті: "Комплексна забудова в межах IV, V, 2 п.к. III, 2 п.к. VIII мікрорайонів у багатофункціональному житловому районі на просп. Правди (навпроти з проспектом Василя Порика) у Подільському районі м. Києва (IV мікрорайон). Житловий будинок№10" (далі - Будівельний об'єкт).
Відповідно до пункту 1.2. Договору Виконавець надає Послуги на Будівельному об'єкті баштовим краном модифікації JASO J110N (далі - БК) на хрестовій опорі, вантажопідйомністю 8 т, максимальний виліт стріли 40 м, заводський № J110N-0154, рік випуску 2006, а Замовник організовує надання Послуг БК проводить своєчасну оплату наданих Виконавцем Послуг БК на будівельному об'єкті та проводити своєчасну оплату наданих Виконавцем послуг.
Пунктом 2.13. Договору передбачено, що Замовник щомісячно підписує надані Первинні документи та проводить оплату наданих Виконавцем Послуг відповідно до умов Договору.
Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що Замовник щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа проводить оплату наданих Послуг за попередній місяць.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 2 цієї статті визначено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вказує позивач, у період з 15.11.21. по 24.02.22. ним було надано відповідачу послуги за Договором на суму 417.800,00 грн, які відповідачем прийнято без зауважень, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які позивачем долучено до позовної заяви.
У той же час, відповідачем дані послуги було оплачено частково, в розмірі 218.00,00 грн. Решта вартості послуг на суму 199.800,00 грн залишилася несплаченою відповідачем.
Оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин, суд дійшов висновку про те, що представлені до матеріалів справи докази підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо сплати позивачу 199.800,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 199.800,00 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за Договором, позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення 19.980,00 грн штрафу, 24.797,10 грн пені, 11.642,40 грн інфляційних втрат та 2.245,81 грн 3 % річних.
Згідно з п. 6.2. Договору в разі порушення Замовником строків оплати за Договором, Виконавець має право нарахувати Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що при стягненні із Замовника заборгованості в судовому порядку, Виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нараховувати штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка існувала у Замовника перед Виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України під штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Судом встановлено, що умовами п. 6.3. Договору сторони не встановили вид порушення, за яке передбачено нарахування штрафу. При цьому стягнення із Замовника заборгованості в судовому порядку не може саме по собі бути порушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді сплати штрафу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 19.980,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 24.797,10 грн пені, 11.642,40 грн інфляційних втрат та 2.245,81 грн 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 199.800,00 грн заборгованості, а також 24.797,10 грн пені, 11.642,40 грн інфляційних втрат та 2.245,81 грн 3 % річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином в установленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повному обсязі. У задоволенні позовних вимог про стягнення суми штрафу слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю,
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат Будсервіс ЛТД" (01033, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 42, квартира 23; ідентифікаційний код 33692010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (04209, місто Київ, вулиця Лебединська, будинок 2 літера А; ідентифікаційний код 39907319) 199.800 (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот) грн 00 заборгованості, 24.797 (двадцять чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн 10 коп. пені, 11.642 (одинадцять тисяч шістсот сорок дві) грн 40 коп. інфляційних втрат, 2.245 (дві тисячі двісті сорок п'ять) грн 81 коп. 3 % річних та 3.577 (три тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн 28 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко