61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
03.11.2022 Справа № 905/864/22
Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову у справі №905/864/22
за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк»
до 1) Приватного підприємства «Домрембуд-3»
2) ОСОБА_1
3) ОСОБА_2
про стягнення 881 526,93 грн
Без виклику учасників справи
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Домрембуд-3», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №Т20.11.2013 К 2743 від 22.06.2021
у розмірі 881526,93 грн, в тому числі заборгованість по тілу кредиту у розмірі 777777,76 грн, заборгованість по процентам 103749,17 грн.
Разом із позовом Акціонерним товариством «Таскомбанк» подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить поручителю (відповідачу-2) - ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме: автомобіль марки HYUNDAI, модель: HD65, колір: білий, тип: вантажний, тип кузову: фургон, рік випуску: 2003, дата реєстрації: 16.12.2020; земельну ділянку площею 0,0513 га, кадастровий номер 1423087600:01:000:0787, регіон: Донецька, Лиманський, Яцьківська/с.Яцьківка, цільове призначення: для будівництва і обслцговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності: приватна власність.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазаначає, що відповідачі навмисно протягом тривалого часу не здійснюють виконання зобов'язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування, діють недобросовісно, ухиляються від виконання обов'язків, покладених кредитним договором. Заявник ваажає, що з огляду на розмір заборгованості, яка утворилась, існує обґрунтована ймовірність неможливості виконання рішення суду про стягнення коштів із боржника за рахунок наявного у нього майна через недобросовісність позичальника та ризиком його відчудження.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Згідно з ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отже, з положень ч. 4 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказані правові позиції узгоджується із правовими позиціями, висловленими у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №918/702/18 та від 17.04.2019 у справі №914/1257/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Однак, звертаючись до суду із даною заявою, позивач не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, про застосування яких просить позивач. Зокрема, позивачем не надано жодних доказів вчинення відповідачем-2 конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, в тому числі і дій спрямованих на реалізацію належного йому майна. Вказані твердження ґрунтуються на припущеннях заявника та не містять належного доказового підтвердження.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову відмовити.
Повідомити сторін, що у зв'язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та у зв'язку із запровадженням дистанційної роботи, через воєнний стан в Україні та небезпеку у місті Харкові, Господарський суд Донецької області не має можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції.
З огляду на зазначене, суд звертає увагу учасників на те, що процесуальні документи, у тому числі дана ухвала, будуть надсилатися на електронні адреси, які відомі суду, або сторони будуть повідомлені телефонограмами, а також суд пропонує альтернативний спосіб отримання процесуальних документів та необхідної інформації у справах в системі «Електронний Суд» https//cabinet.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання ухвали: 03.11.2022
Суддя М.В. Хабарова