вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.11.2022м. ДніпроСправа № 904/2023/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича, м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 523 867,11 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Бочарова М.О.
Представники сторін
від позивача: Наїдко Любомир Володимирович, ордер серія АС № 1032981 від 13.07.2022 адвокат
від відповідача: Піщенков Костянтин Костянтинович паспорт серія НОМЕР_1
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича на свою користь 436 458,92 грн. заборгованості, 24 706,09 грн. пені, 56 793,76 грн. інфляційних збитків, 5 908,34 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати медичних послуг, наданих позивачем відповідно до умов договору №2303-2021/1 від 23.03.2021 на підставі актів наданих послуг № 2868 від 30.11.2021 на суму 182 585,36 грн., № 3050 від 31.12.2021 на суму 27 006,00 грн., № 3137 від 31.12.2021 на суму 62 345,28 грн., № 152 від 31.01.2022 на суму 61 204,80 грн., № 214 від 31.01.2022 на суму 28 661,28 грн., № 276 від 22.02.2022 на суму 32 909,40 грн., № 277 від 22.02.2022 на суму 41 746,80 грн., всього на загальну вартість 436 458,92 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24 706,09 грн. пені, 56 793,76 грн. інфляційних збитків, 5 908,34 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 16.08.2022.
28.07.2022 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" адвоката Наїдко Любомира Володимировича, надійшла заява про участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2022 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" адвоката Наїдко Любомира Володимировича задоволено, розгляд справи зо його участю призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку "EasyCon".
05.08.2022 від Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича надійшло клопотання, в якому відповідач зазначає, що має намір врегулювати спір мирним шляхом, у зв'язку з чим звернувся до позивача з пропозицією щодо укладання мирової угоди, а отже, до надання відповіді позивача відповідач не має змоги надати відзив по суті позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2022 відкладено підготовче судове засідання у справі на 06.09.2022.
26.08.2022 від Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що починаючи з грудня 2021 року у відповідача виникли складності з оплати за надані позивачем послуги з підстав зниження обсягу продаж, які, відповідно до сезонності даного виду господарської діяльності, скінчуються з приходом весни. Проте, в 2022 році, починаючи з 24.02.2022, позивач зупинив свою діяльність у зв'язку з початком військової агресії відносно України, що визнано форс-мажором відповідним листом Торгівельно-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, відповідач лишився можливості усунути касовий розрив, який виник внаслідок сезонності даного виду бізнесу, з огляду на настання форс-мажорних обставин, засвідчених Торгово-промисловою палатою України, а конкретно, відповідач лишився можливості провадити господарську діяльність, оскільки вона залежала виключно від можливості позивача виконувати свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором. Позивач відновив свою роботу тільки 18.04.2022, тобто майже через 2 місяці з моменту зупинки. Протягом зазначеного строку відповідач не мав змоги надавати фізичним особам послуги по відбору біоматеріалу для виконання лабораторних досліджень, у зв'язку з тим, що позивач не мав змоги надати відповідні послуги по виконанню лабораторних досліджень за укладеним між сторонами договором.
Відповідач зауважує й на тому, що форс-мажорні обставини які передбачені й пунктом 7.1. договору є підставою для звільнення від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з моменту настання таких обставин (початок військової агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року).
Відповідач також зазначає, що позивачем неправильно розраховано розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат на підставі чого просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Також відповідач просить відстрочити виконання рішення на строк 12 (дванадцять) календарних місяців, починаючи з моменту вступу в законну силу рішення суду в даній справі.
05.09.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" надійшла відповідь на відзив в якому зазначає, що у межах укладеного договору, позивач надавав медичні послуги відповідачу ще до початку відповідних форс-мажорних обставин, що вбачається з дат складання відповідних актів наданих послуг, а саме: № 2868 від 30.11.2021, № 3050 від 31.12.2021. № 3137 від 31.12.2021, № 152 від 31.01.2022, № 214 від 31.01.2022, № 276 від 22.02.2022, № 277 від 22.02.2022, тобто, грошове зобов'язання у відповідача виникло та продовжувало виникати у період з листопада 2021 року до лютого 2022 року.
Щодо посилання відповідача на лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгівельно-промислової палати України щодо засвідчення збройної агресії форс-мажорними обставинами зокрема, як на підставу для звільнення від сплати пені, 3 % річних та інфляційних втрат позивач вважає що, дане твердження не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, оскільки відповідач не наводить доказів безпосереднього впливу та наслідків таких обставин саме на його діяльність.
Щодо відстрочення виконання рішення, позивачем зауважено, по-перше, відповідне питання врегульоване Розділом V Господарського процесуального кодексу України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що зокрема з назви розділу свідчить про можливість подання відповідної заяви до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто виключно після розгляду справи (після винесення рішення), по-друге, відповідач просить відстрочити виконання рішення на строк 12 місяців, починаючи "з моменту вступу в законну силу рішення суду", у той час частиною 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (а не з моменту вступу рішення в законну силу).
На підставі вище викладеного Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" просить задовольнити у повному обсязі позовні вимоги та відмовити у наданні відстрочки виконання рішення суду.
У судовому засідання 06.09.2022 оголошено перерву до 21.09.2022.
20.09.2022 до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з його хворобою.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2022 продовжено строк підготовчого судового засідання на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання у справі на 06.10.2022.
У судове засідання 06.10.2022 представники сторін з'явились.
У підготовчому засіданні 06.10.2022 господарським судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду в засіданні на 01.11.2022.
У судовому засіданні, яке відбулося 01.11.2022, оголошено перерву до 02.11.2022.
У судових засіданнях, які відбулися 01.11.2022 та 02.11.2022, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, відповідач підтримав свої заперечення та клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 02.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
23.03.2021 між Фізичною особою-підприємцем Піщенковим Костянтином Костянтиновичем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" (виконавець) укладено договір про надання медичних послуг № 2303-2021/1, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на умовах цього договору, самостійно або із залученням третіх осіб надавати медичні послуги з проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу, переданого замовником, надалі - послуги, а замовник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору прийняти і сплатити ці послуги виконавця.
Згідно з пунктом 3.1 договору, загальна сума договору складає сумарну вартість наданих медичних послуг впродовж дії даного договору, і визначається шляхом складання сум визначених в актах виконаних робіт (наданих послуг).
За приписами пунктів 3.2, 3.3 договору, ціни на послуги, що надаються виконавцем, зазначаються в додатку 1 (прайс-лист) до договору.
Про зміну ціни на послуги виконавець повідомляє замовника шляхом надсилання нової редакції додатку 1. Нові ціни набирають чинності з моменту підписання нової редакції додатку 1. замовник зобов'язаний підписати нову редакцію додатку 1 або надіслати аргументовану відмову від його підписання протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту його отримання.
Як встановлено у пункті 4.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), надалі акт.
Виконавець виконує дослідження згідно з умовами договору і по закінченню десяти днів наступного (у якому надавалися послуги) за звітним місяцем складає і передає замовнику акт (пункт 4.2 договору).
Відповідно до пункту 5.2 договору замовник бере на себе зобов'язання: прийняти від виконавця результати лабораторних досліджень і підписати акт протягом 7 (семи) робочих днів з моменту його отримання. За наявності заперечень і зауважень до акту, викласти їх у письмовій формі і надати виконавцю протягом 7 (семи) робочих днів для усунення недоліків виконавцем. У разі не підписання замовником акту у вказаний строк або ненадання заперечень на акт, послуги вважаються наданими та прийнятими замовником, й підлягають оплаті у строк, передбачений даним договором. Своєчасно, в порядку і на умовах, визначених цим договором, виконувати оплату послуг виконавця.
Відповідно до пункту 7.1 договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за затримку або невиконання зобов'язань за договором, у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, а саме: війна, громадянські заворушення, епідемії, ембарго, землетруси, повені, пожежі, зсуви, видання органами законодавчої і виконавчої влади нормативних актів, а також прийняття місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, територіальними громадами рішень, правил, порядків і інших документів, що обмежують або іншим чином впливають на правовідносини за цим договором.
Про настання форс-мажорних обставин і припинення їх дій сторона, для якої вони наступили, повідомляє іншу сторону терміново (пункт 7.1 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2021. Договір вважається пролонгованим на таких самих умовах на кожен наступний календарний рік за умови відсутності письмових заперечень однієї із сторін щодо пролонгації за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору (пункти 9.1, 9.2 договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" посилається на те, що на виконання умов договору надало Фізичній особі-підприємцю Піщенкову Костянтину Костянтиновичу послуги на загальну суму 436 458,92 грн., на підтвердження чого надано акти наданих послуг № 2868 від 30.11.2021 на суму 182 585,36 грн., № 3050 від 31.12.2021 на суму 27 006,00 грн., № 3137 від 31.12.2021 на суму 62 345,28 грн., № 152 від 31.01.2022 на суму 61 204,80 грн., № 214 від 31.01.2022 на суму 28 661,28 грн., № 276 від 22.02.2022 на суму 32 909,40 грн., № 277 від 22.02.2022 на суму 41 746,80 грн.
При цьому, акти наданих послуг № 2868 від 30.11.2021, № 3050 від 31.12.2021, № 3137 від 31.12.2021, № 152 від 31.01.2022, № 214 від 31.01.2022 підписані обома сторонами, акти надання послуг № 276 від 22.02.2022 та № 277 від 22.02.2022 підписані зі сторони виконавця та направлені на адресу Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича 28.04.2022 та отримано останнім 05.05.2022, що підтверджується описом вкладення, поштовою квитанцією та інформацією з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 26, 27, 28).
27.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" направило на адресу Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича письмову претензію з вимогою погашення заборгованості за договором, яка була отримана відповідачем 07.06.2022.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" зазначає, що Фізичною особою-підприємцем Піщенковим Костянтином Костянтиновичем зобов'язання з оплати за надані послуги не виконані, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 436 458,92 грн., що і стало причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 436 458,92 грн. заборгованості, 24 706,09 грн. пені, 56 793,76 грн. інфляційних збитків, 5 908,34 грн. 3% річних.
Предметом доказування у дані справі є: встановлення обставин укладення сторонами договору про надання медичних послуг, строк дії договору, строк та порядок підписання актів наданих послуг, порядок та умови оплати наданих, наявність / відсутність прострочення оплати наданих послуг, наявність /відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 436 458,92 грн. за договором про надання медичних послуг № 2303-2021/1 від 23.03.2021 за надані послуги згідно актів наданих послуг № 2868 від 30.11.2021 на суму 182 585,36 грн., № 3050 від 31.12.2021 на суму 27 006,00 грн., № 3137 від 31.12.2021 на суму 62 345,28 грн., № 152 від 31.01.2022 на суму 61 204,80 грн., № 214 від 31.01.2022 на суму 28 661,28 грн., № 276 від 22.02.2022 на суму 32 909,40 грн., № 277 від 22.02.2022 на суму 41 746,80 грн.
Відповідно до пункту 4.1 договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).
З урахуванням приписів пункту 4.1 договору, строк наданих послуг за договором про надання медичних послуг № 2303-2021/1 від 23.03.2021 за актом наданих послуг № 2868 від 30.11.2021 на суму 182 585,36 грн. (підписаний обома сторонами 230.11.2021) - 10.12.2021, за актом наданих послуг № 3050 від 31.12.2021 на суму 27 006,00 грн.(підписаний сторонами 31.12.2021) - 10.01.2022, за актом наданих послуг № 3137 від 31.12.2021 на суму 62 345,28 грн. строк оплати настає (підписаний обома сторонами 31.12.2021) - 10.01.2022, за актом наданих послуг № 152 від 31.01.2022 на суму 61 204,80 грн. (підписаний обома сторонами 31.01.2022) - 10.02.2022, за актом наданих послуг № 214 від 31.01.2022 на суму 28 661,28 грн. (підписаний сторонами 31.01.2022) - 10.02.2022.
Доводи відповідача про те, що вказані акти Фактично ним отримані пізніше від дат, вказаних в актах та підписані протягом 7 робочих днів у порядку. Встановленому пунктом 5.2 договору не підтверджені належним чином та спростовуються наявністю підпису відповідача у графі замовник, в якій міститься така ж дата підписання акту, що і в графі виконавець та у самому акті.
Акти наданих № 276 від 22.02.2022 та № 277 від 22.02.2022 підписані зі сторони виконавця та направлені на адресу Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича 28.04.2022 та отримано останнім 05.05.2022, що підтверджується описом вкладення, поштовою квитанцією та інформацією з офіційного сайту Укрпошти (а.с. 26, 27, 28).
Таким чином, з урахуванням приписів 4.1 та 5.2 договору строк оплати за вказаним актами настав 26.05.2022 (05.05.2022 9адат отримання) + 7 робочих днів для підписання актів або подання заперечень (пункт 5.2 договору) + 10 днів для здійснення оплати (пункт 4.1 договору).
Відповідач доказів оплати вартості послуг у розмірі 436 458,92 грн. до суду не надав, проти наявності заборгованості не заперечував.
За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 436 458,92 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 1 та частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з пунктом 6.2 договору в разі порушень умов розділу 4.1 цього договору замовник зобов'язується виплатити виконавцю пеню на суму заборгованості із розрахунку облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу згідно чинного законодавства України, якщо не існує інших домовленостей між сторонами.
Відповідно до пункту 7.1 договору жодна із сторін не несе відповідальності перед іншою стороною за затримку або невиконання зобов'язань за договором, у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, а саме: війна, громадянські заворушення, епідемії, ембарго, землетруси, повені, пожежі, зсуви, видання органами законодавчої і виконавчої влади нормативних актів, а також прийняття місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, територіальними громадами рішень, правил, порядків і інших документів, що обмежують або іншим чином впливають на правовідносини за цим договором.
Про настання форс-мажорних обставин і припинення їх дій сторона, для якої вони наступили, повідомляє іншу сторону терміново.
Позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня у розмірі 24 706.09 грн. за загальний період з 15.12.2021 по 01.07.2022.
Відповідач у відзиві на позов посилається на форс-мажорні обставини. які передбачені й пунктом 7.1 договору є підставою для звільнення від сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з моменту настання таких обставин (початок військової агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року), що підтверджено листом Торгівельно-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 Цивільного кодексу України, 218 Господарського кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною першою цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних (пункт 76).
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).
Таких саме висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Отже, для звільнення себе від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставинами непереборної сили) відповідач зобов'язаний був надати не лише сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а й довести, що такі обставини об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема сплати заборгованості.
Таких висновків дотримуються колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 04.10.2022 у справі №927/25/21.
Таким чином, саме лише посилання відповідача на лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгівельно-промислової палати України щодо засвідчення збройної агресії форс-мажорними обставинами, як на підставу для звільнення від сплати пені не є беззаперечним доказом про їх існування, оскільки відповідач не наводить доказів безпосереднього впливу та наслідків таких обставин саме на його діяльність (відповідачем не надано сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)).
Відповідач також зазначає, що позивачем неправильно розраховано розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат на підставі чого просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Господарський суд частково погоджується із доводами відповідача про неправильність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати наданих послуг за актами № 276 від 22.02.2022 та № 277 від 22.02.2022 (з урахуванням приписів 4.1 та 5.2 договору строк оплати за вказаним актами настав 26.05.2022), однак вважає, що неправильно здійснений розрахунок не є підставою для відмови у позові.
Господарський суд здійснив перерахунок пені та дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення пені у розмірі 22 912,35 грн. (зокрема, за актами № 276 від 22.02.2022 та № 277 від 22.02.2022. прострочення з 27.05.2022 по 01.07.2022).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 5 423,60 грн. за загальний період з 15.12.2021 по 01.07.2022 та інфляційні втрати у розмірі 56 793,76 грн. (згідно з розрахунком фактично нараховані за період з грудня 2021 по травень 2022 року (а.с. 11-12).
Здійснивши перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань, господарський суд встановив, що 3% річних та інфляційні втрати за актами № 276 від 22.02.2022 та № 277 від 22.02.2022 нараховані неправильно та з урахуванням встановленого судом періоду прострочення (з урахуванням приписів 4.1 та 5.2 договору строк оплати за вказаним актами настав 26.05.2022), дійшов до висновку про правомірність заявлених вимог у розмірі 48 843,00 грн. інфляційні втрати та 5 423,60 грн. 3% річних.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги у розмірі 513 637,87 грн. (436 458,92 грн. - заборгованість + 5 423,60 грн. - 3% річних + 48 843,00 грн. - інфляційні втрати + 22 912,35 грн. - пеня).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців, починаючи з моменту вступу в силу рішення суду у цій справі, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне. У статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Отже, процесуальним законом передбачена можливість надання відстрочки або розстрочки виконання рішення в момент його прийняття, при цьому, підстави для такої відстрочки або розстрочки містяться у статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду такої заяви на стадії виконання рішення, а саме: підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 4 та 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Під час судового засідання відповідач підтримав подане клопотання та зазначив, що одномоментне виконанні рішення суду заблокує діяльність та унеможливить здійснення підприємницької діяльності, посилався на відкриття ще одного пункту забору матеріалу, налагодження здійснення підприємницької діяльності, відсутність коштів на рахунку для здійснення оплати заборгованості.
Між тим, у відзиві на позов, в якому, зокрема заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на відсутність коштів, на підтвердження чого надано виписку по рахунку.
Господарський суд зазначає, що наведені відповідачем обставини у відзиві на позов не є підставою для надання відстрочки виконання рішення суду. Однак, відповідач не позбавлений права звернутись до суду із заявлю про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" до Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича про стягнення 523 867,11 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Піщенкова Костянтина Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніколаб" (04071, місто Київ, вулиця Ярославська, будинок 5/2; ідентифікаційний код 39434956) 436 458,92 грн. заборгованості, 22 912,35 грн. пені, 48 843,00 грн. інфляційних збитків, 5 423,60 грн. 3% річних. 7 740,57 грн. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03.11.2022
Суддя Ю.А. Бажанова