вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" листопада 2022 р. Справа№ 923/863/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Чорногуза М.Г.
Мальченко А.О.
Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - Новак А.А.,
від відповідача-1 - Глущенко А.П.,
від відповідача-2 - не з'явився,
третя особа - не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу
Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 (повний текст рішення складено 06.12.2021)
у справі № 923/863/20 (суддя Зеленіна Н.І)
За позовом Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі філії Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" "Херсонська регіональна дирекція "Скіфія"
до:
1. Херсонської обласної ради
2. Державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Крамчаніна Олександра В'ячеславовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного комітету телебачення і радіомовлення України
про скасування рішення Херсонської обласної ради №458 від 05.04.2012 та скасування рішення державного реєстратора від 03.04.2018, -
У 2020 році Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" в особі філії Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" "Херсонська регіональна дирекція "Скіфія" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Херсонської обласної ради та Державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Крамчаніна Олександра В'ячеславовича про скасування рішення Херсонської обласної ради №458 від 05.04.2012 року та скасування рішення державного реєстратора від 03.04.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об'єкт незавершеного будівництва по пр.Ушакова, 38 у м.Херсоні, є власністю позивача, якою позивач володіє, користується та розпоряджається відповідно до мети своєї діяльності. На думку позивача, спірне рішення Херсонської обласної ради від 05.04.2012 року № 458 порушує вимоги статей 1, 15 та п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення України", пунктів 1, 96 статуту ПАТ "НСТУ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року за №1039 та ч.2 ст.4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки оскаржуване рішення прийняте щодо незавершеного будівництва про проспекту Ушакова, 38 у місті Херсоні, яке включено до статутного капіталу ПАТ "НСТУ", що свідчить про наявність в останнього права власності на це майно. Також позивач зазначає, що оскільки з 27.12.2001 року об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться в м. Херсон пр-т. Ушакова, 38 позбувся комунальної власності, та перейшов до державної власності, Кабінет Міністрів України не ухвалював відповідне рішення щодо передачі вказаного об'єкта з державної у комунальну власність, тобто Херсонською обласною радою було перевищено повноваження щодо включення об'єкта незавершеного будівництва до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року даний об'єкт не входив до переліку майна, що передається до комунальної власності та сфери управління обласної, міської чи районної ради. Крім того позивач зазначає, що в порушення п.3 ч. 3 ст.10 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор не пересвідчився, що у Херсонської обласної ради відсутнє право комунальної власності на спірний по даній справі об'єкт незавершеного будівництва та ухвалив рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, без наявності підстав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком держаної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що свідчить про неправомірність його дій.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2021 року у справі №923/863/20 рішення Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 року у справі №923/863/20 скасовано, справу №923/863/20 направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
03.06.2021 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
У заяві про зміну предмета позову позивач просив здійснювати розгляд справи з урахуванням змінених позовним вимог, а саме:
1) скасувати рішення Херсонської обласної ради від 05.04.2012 №458 "Про включення об'єкта незавершеного будівництва по проспекту Ушакова, 38 у м. Херсоні до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області";
2) скасування рішення державного реєстратора Херсонської обласної філії КП "Центр державної реєстрації" Крамчаніна О.В. від 03.04.2018 під індексним номером: 40462489 про державну реєстрацію за Херсонською обласною радою права власності територіальних громад на об'єкт нерухомого майна, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, А, службова будівля, Б, огорожа, №1, 2, вимощення, №І, ІІ, реєстраційний номер об'єкта:1523054565101, номер запису про право власності: 25566528 за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 38.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірний об'єкт незавершеного будівництва належить до комунальної власності територіальної громади Херсонської області, та не передавався у державну власність. Також місцевий господарський суд погодився із доводами позивача, щодо того, що державний реєстратор не є належним відповідачем, в той же час, з огляду на те, що належним відповідачем у даній справі є Херсонська обласна рада, а положеннями ГПК України не передбачено заміну неналежного відповідача шляхом зміни процесуального статусу на третю особу, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог до державного реєстратора, як до неналежного відповідача.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що висновки суду першої інстанції не можна вважать такими, що відповідають приписам статей 74, 76, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об'єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Зокрема скаржник вважає, що оскільки з 27.12.2001 року об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться в м. Херсон, пр. Ушакова, 38 позбувся на підставі рішення Конституційного суду комунальної власності та перейшов до державної власності, Кабінет Міністрів України не ухвалював відповідне рішення щодо передачі вказаного об'єкта з державної у комунальну власність, тобто Херсонською обласною радою було перевищено повноваження щодо включення об'єкта незавершеного будівництва до об'єктів спільної власності територіальної громади Херсонської області, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 року даний об'єкт не входив до переліку майна, що передається до комунальної власності та сфери управління обласної, міської чи районної ради, а тому висновки суду першої інстанції про те, що об'єкт незавершеного будівництва по пр. Ушакова, 38 у м. Херсон належав до комунальної власності і не передавався до державної є безпідставними та необґрунтованими. Крім того скаржник звертає увагу, що в порушення вимог чинного законодавства, в своєму рішенні місцевий господарський суд взагалі не надав належної оцінки наданим позивачем доказам та поясненням.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Тарасенко К.В., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року.
04.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної ради, відповідача-1 у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу.
10.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної ради, відповідача-1 у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022 року, у зв'язку з відпусткою судді Тарасенко К.В., сформовано для розгляду справи №923/863/20 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року у справі №923/863/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" задоволено, розгляд справи призначено на 02.02.2022 ррку.
31.01.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №923/863/20
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 року відкладено розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року у справі №923/863/20 на 02.03.2022 року.
08.02.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Херсонської обласної ради, відповідача-2 у справі, надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через мережу EASYCON.
Судове засідання, призначене на 02.03.2022 року не відбулось у зв'язку з запровадження на території України воєнного стану.
01.04.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів, від Херсонської обласної ради, відповідача-2 у справі, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що росією розпочато війну проти України..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 року розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року призначено на 01.06.2022 року.
24.05.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", позивача у справі, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 року клопотання Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 року відкладено розгляд справи на 29.06.2022 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2022 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 року розгляд справи відкладено на 02.11.2022 року.
В судовому засіданні 02.11.2022 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представники відповідача 2 та третьої особи в судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи.
Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів та встановлено судом першої інстанції рішенням виконкому Херсонської міської Ради народних депутатів від 18.01.1983 року №80/2 (т.1, а.с.41) фінгоспвідділу Херсонського обкому Компартії України була надана земельна ділянка для будівництва будинку політосвіти у м. Херсоні по проспекту Ушакова на місці знесення одноповерхових житлових будинків.
Розпорядженням виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів від 05.08.1991 року №143-р (т.1, а.с.143) на підставі постанови секретаріату ЦК Компартії України від 21.6.1991 року №12 було вирішено передати від Управління справами Херсонського обкому Компартії України до Управління капітального будівництва облвиконкому проектно- кошторисну документацію на незакінчене будівництво та наявної продукції, що підлягала поставці у 1991-1992 для подальшого будівництва споруди.
Відповідно до рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 26.01.1993 №245 (т.1, а.с.20) "Про недобудовану споруду по пр.Ушакова у м.Херсоні" було вирішено підпорядкувати Раді народних депутатів недобудовану споруду по пр.Ушакова у м.Херсоні.
Окрім того, означеним рішенням було вирішено передати Херсонському обласному об'єднанню телебачення і радіомовлення недобудовану споруду для будівництва радіотелевізійного комплексу на умовах дольової участі обласної Ради народних депутатів, визначеної відновленою вартістю недобудови і вартістю завершеного будівництва з урахуванням індексу подорожання в умовах ринку. Умови спільного використання побудованого радіотелевізійного комплексу визначити окремим договором.
В подальшому рішенням Херсонської обласної ради ХIV сесії шостого скликання від 05.04.2012 року № 458 "Про включення об'єкта незавершеного будівництва про проспекту Ушакова, 38 у місті Херсоні до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області" (т.1, а.с. 21) було вирішено включити до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області об'єкт незавершеного будівництва по пр.Ушакова, 38 у м. Херсоні.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 03.04.2018 року державним реєстратором Херсонської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації " Крамчаніним О.В. було прийнято рішення індексний номер 40462489 про державну реєстрацію права власності територіальної громади Херсонської області в особі Херсонської обласної ради на об'єкт незавершеного будівництва у м. Херсоні, пр.Ушакова, будинок 38.
У Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відсудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вказано, що рішення державним реєстратором прийнято, серед іншого, на підставі рішення Херсонської обласної ради від 05.04.2012 року № 458.
Як зазначає позивач, рішення Херсонської обласної ради від 05.04.2012 року № 458, а відтак наступні дії і рішення державного реєстратора Державного реєстратора Херсонської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації " Крамчаніна О.В., не відповідають приписам законодавства та порушують його права як власника нерухомого майна, а саме, незавершеного будівництва, яке знаходиться у м. Херсоні, проспект Ушакова, будинок 38.
Наявність права власності на відповідне нерухоме майно та порушення відповідачами цього права власності позивач обґрунтовує наступним.
Статтею 1 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" передбачено, що суспільне телебачення і радіомовлення України утворюється у формі акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі.
НСТУ утворюється на базі Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України, Державної телерадіокомпанії "Культура", обласних державних телерадіокомпаній, Державної телерадіомовної компанії "Крим", державних організацій "Київська державна регіональна телерадіокомпанія", "Севастопольська регіональна державна телерадіокомпанія", "Новгород-Сіверська регіональна державна телерадіокомпанія "Сіверська", "Криворізька регіональна державна телерадіокомпанія "Криворіжжя", що реорганізуються шляхом приєднання до Національної телекомпанії України.
НСТУ є об'єктом загальнодержавного значення. Відчуження, передача (крім короткострокової оренди), приватизація нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва, земельних ділянок, на яких вони розташовані, а також акцій, що належать державі у статутному капіталі НСТУ, забороняється.
Пунктом п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" встановлено, що статутний капітал НСТУ формується за рахунок майна юридичних осіб, визначених у статті 1 цього Закону, крім майна, яке відповідно до законодавства не може бути включено до статутного капіталу і закріплюється за НСТУ на праві господарського відання. Внесення нерухомого майна до статутного капіталу НСТУ може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.
Оприлюднення Кабінетом Міністрів України рішення про утворення НСТУ є офіційним повідомленням для кредиторів про припинення юридичних осіб, визначених у статті 1 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 693 прийнято рішення про утворення НСТУ та встановлено, що статутний капітал товариства формується за рахунок майна Національної телекомпанії, що припиняється, а повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі товариства здійснює Державний комітет телебачення і радіомовлення.
Пунктом 1 статуту ПАТ "НСТУ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1039, передбачено, що НСТУ є правонаступником майна, прав та обов'язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність.
Пунктом 96 статуту передбачено, що майно НСТУ складається з основних фондів, оборотних засобів, коштів, майнових прав, зокрема з права господарського відання майном, переданим НСТУ на праві господарського відання, та права постійного користування земельними ділянками, інших матеріальних та нематеріальних активів, цінних паперів, а також інших активів, відображених у бухгалтерському обліку НСТУ.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 25.08.2015 року №181 "Про реорганізацію Херсонської обласної державної телерадіокомпанії "Скіфія" (т.1, а.с.27) було припинено діяльність Херсонської обласної державної телерадіокомпанії "Скіфія" шляхом приєднання до Національної телекомпанії Україна.
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 28.08.2015 року № 205 Херсонську обласну державну телерадіокомпанію "Скіфія" було приєднано до Національної телекомпанії України (НТКУ) та встановлено, що НТКУ є правонаступником її майна (т.1, а.с. 23).
Наказом Держкомтелерадіо від 30.09.2016 року № 177 "Про реорганізацію Національної телекомпанії України" діяльність НТКУ було припинено та створено комісію з перетворення НТКУ (т1, а.с. 25-26).
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17.01.2017 року № 3 було затверджено передавальний акт необоротних активів, оборотних активів та зобов'язань Національної телекомпанії України (об'єднаної) до Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" та додатки до нього (т.1, а.с.28).
В матеріалах справи наявна копія додатку №4 перелік незавершених капітальних інвестицій до акта приймання-передачі Балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов'язань від Національної телекомпанії Україна до філії Національної телекомпанії України "Херсонська регіональна дирекція "Скіфія" (т.1, а.с. 30) та додатка №42 до названого акта приймання передачі (а.с. 41, т.1), у яких, передавалися незавершені капітальні інвестиції та зведений кошторисний розрахунок та перелік документів по незавершеному будівництву, пр. Ушакова,38.
Відповідно до статей 115 та 329 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України "Про господарські товариства", юридична особа публічного права є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
В свою чергу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце. У цьому висновку Суд спирається на подібні висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 910/23369/17).
За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси, які порушені або оспорюються.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.
Колегія суддів зазначає, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15.11.1996р. у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява № 38722/02)).
Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права.
Вирішуючи спір, суд має з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Як вже було вище зазначено, спір у даній справі виник на думку позивача у зв'язку з тим, що об'єкт незавершеного будівництва по пр. Ушакова, 38 у м. Херсоні, є власністю позивача, якою позивач володіє, користується та розпоряджається відповідно до мети своєї діяльності, оскільки дане майно було внесено до статутного капіталу позивача на підставі Наказу Державного комітету телебачення і радіомовлення України №3 від 17.01.2017 року.
В той же час, відповідно до п.2 названого рішення, перелічені укази втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто, з 27.12.2001 року.
Розпорядження голови Верховної Ради України від 13 вересня 1991 року №1541-12 щодо прийняття місцевими Радами на баланс майна відповідних партійних комітетів та Закон України від 20.12.1991 N 2004-XII, за яким прийняте на баланс майно переходило у комунальну власність, є чинними на момент вирішення даного спору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 26.01.1993 року №245 (т.1, а.с.151) "Про недобудовану споруду по пр.Ушакова у м.Херсоні" було вирішено підпорядкувати Раді народних депутатів недобудовану споруду по пр.Ушакова у м. Херсоні. Окрім того, означеним рішенням було вирішено передати Херсонському обласному об'єднанню телебачення і радіомовлення недобудовану споруду для будівництва радіотелевізійного комплексу на умовах дольової участі обласної Ради народних депутатів, визначеної відновленою вартістю недобудови і вартістю завершеного будівництва з урахуванням індексу подорожання в умовах ринку. Умови спільного використання побудованого радіотелевізійного комплексу визначити окремим договором.
Із вказаної сукупності фактичних обставин вбачається, що недобудована споруда по пр.Ушакова у м. Херсоні була підпорядкована Херсонській обласній раді народних депутатів, яка 26.01.1993 року передала її безкоштовно тодішньому Херсонському обласному об'єднанню телебачення і радіомовлення для будівництва радіотелевізійного комплексу на умовах дольової участі обласної Ради народних депутатів.
В той же час, зазначеним рішенням також було передбачено, що умови спільного використання побудованого радіотелевізійного комплексу визначити окремим договором.
Тобто, метою рішення від 26.01.1993 року була передача недобудованої споруди по пр.Ушакова у м. Херсоні Херсонському обласному об'єднанню телебачення і радіомовлення саме для дольової участі у будівництві, а не у власність та при цьому було передбачено застереження, що умови дольової участі будуть визначені окремим договором.
Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, здійснення будь-яких дій щодо подальшого визначення умов дольової участі не було.
Знаходження майна на балансі позивача не є безумовною підставою підтвердження права власності на таке майно.
Як вбачається із акта приймання-передачі балансових рахунків, матеріальних цінностей, активів та зобов'язань, на який позивач посилається, як на підтвердження права власності на спірне майно, то позивачеві по додатку №4 передавались на рахунок 141 незавершені капітальні інвестиції. (т.1, а.с. 30).
Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, - встановлює Інструкція № 291.- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
Відповідно до Інструкції 291 субрахунок 141 - «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) в асоційовані й дочірні підприємства та спільну діяльність, облік яких ведеться методом участі в капіталі.
Відповідно до додатку №42 передавались зокрема зведений кошторисний розрахунок та перелік документів по незавершеному будівництву, пр. Ушакова, 38. (т.1, а.с. 31).
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, передача до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" була здійснена у 2017 році, тобто вже після оформлення права власності на спірне майно відповідачем 1 у 2012 році відповідно до рішенням Херсонської обласної ради ХIV сесії шостого скликання від 05.04.2012 року № 458 "Про включення об'єкта незавершеного будівництва по проспекту Ушакова, 38 у місті Херсоні до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області" (т.1, а.с. 21).
Частиною 1 ст. 19 Закону СРСР «Про власність» від 06.03.1990 та ст. 31 Закону Української РСР «Про власність» від 07.02.1991 визначений такий різновид державної власності як власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
На виконання постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування"» та від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність"», Кабінетом Міністрів України 05.11.1991 прийнято постанову №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», якою також затверджено перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).
У п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 установлено, що:
розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів;
розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів;
передача державного майна від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд», з наступним повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.
Порядок і умови передачі державного майна від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої, механізм прийняття рішень щодо такої передачі визначався постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 № 285 (втратила чинність 26.06.1996), відповідно до пп. «а», «є» п. 2 якої передача, зокрема, науково-виробничих об'єднань (комбінатів) одними державними органами УРСР іншим державним органам УРСР з республіканського підпорядкування у місцеве підпорядкування провадиться Радою Міністрів УРСР за пропозиціями виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів, погодженими з відповідним міністерством, державним комітетом і відомством УРСР, а також Держпланом УРСР і Міністерством фінансів УРСР; передача науково-виробничих об'єднань (комбінатів) з підпорядкування одного державного органу в підпорядкування іншого державного органу, що знаходиться у віданні того ж самого виконавчого комітету обласної або Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів здійснюється за рішенням виконавчого комітету обласної або Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.
Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з набранням чинності цим Законом (12.06.1997) майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
Таким чином, недобудована споруда за адресою по проспекту Ушакова, 38 у місті Херсоні була підпорядкована Херсонській міській Раді народних депутатів відповідно до рішень від 18.01.1983 року №80/2, від 05.08.1991 року №143-р та від 26.01.1993 року №245. Рішень про передачу об'єкта недобудови з комунальної до державної власності матеріали справи не містять.
Також колегія суддів вважає, що доводи позивача щодо набуття ним права власності на об'єкт незавершеного будівництва по пр.Ушакова, 38 у м. Херсоні, є включення названого об'єкта незавершеного будівництва до статутного капіталу ПАТ "НСТУ не створюють останньому юридичних наслідків набуття права власності.
Крім того, колегія суддів повторно звертає увагу, що рішення Херсонської обласної ради №458, яке оскаржує позивач і яким об'єкт незавершеного будівництва по пр.Ушакова, 38 у м. Херсоні було включено до об'єктів спільної власності територіальних громад Херсонської області, прийнято Херсонською обласною радою 05.04.2012 року, а лише у 2017 році об'єкт незавершеного будівництва включено до статутного капіталу ПАТ "НСТУ".
В той же час, колегія суддів звертає увагу, що науково-правовий експертний висновок з питань визначення правового режиму майна є доказом, який оцінюється судом в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
В свою чергу, колегіє суддів вище встановлено, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами набуття ним права власності на спірний об'єкт, а тому науково-правовий експертний висновок з питань визначення правового режиму майна не може свідчити про набуття позивачем будь-якого права власності.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідач у справі це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Отже, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є спір, який пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно у даному випадку відповідачем- 1.
Тому, місцевий господарський суд вірно погодився із доводами позивача, щодо того, що державний реєстратор не є належним відповідачем у даній справі.
За ст.48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Втім, позивач не звертався до суду із відповідними клопотаннями щодо заміни відповідача 2, а положеннями ГПК України не передбачено заміну неналежного відповідача шляхом зміни процесуального статусу на третю особу.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року у справі №923/863/20 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року у справі № 923/863/20 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №923/863/20.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.11.2022 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді М.Г. Чорногуз
А.О. Мальченко