Єдиний унікальний номер 741/192/22
Провадження № 2/741/299/22
м. Носівка 19 жовтня 2022 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря судового засідання Гордіної Н.О.,
позивача ОСОБА_1 та представника позивачів - адвоката Гунька О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що вони в рівних частинах є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 . З 1997 року відповідач проживала та була зареєстрована у вказаному будинку. У 1999 році відповідач залишила будинок та з того часу за місцем реєстрації не проживає та до будинку не з'являється. Відповідач добровільно залишила місце проживання, на проживання у будинку не претендує, вселятися не намагалася, особистих речей, а також речей повсякденного використання, які б їй належали, в будинку не має. Відповідач не цікавиться житлом, не виконує обов'язків наймача, пов'язаних з оплатою за користування житловим приміщенням та комунальних послуг. Вони (позивачі) самостійно несуть усі витрати по утриманню житла.
Позивачі просили суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Гунько О.Ю. підтримали позовні вимоги з підстав, які зазначені у позовній заяві, та просили їх задовольнити. ОСОБА_1 надав суду пояснення, суть яких зводиться до того, що на даний час він проживає у будинку АДРЕСА_1 . Відповідач не проживає в цьому будинку, не ночує, власний речей в будинку не має, останній раз приїздила у 2004 році на похорон діда та баби.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, не просив розгляд справи відкласти.
У судове засідання відповідач не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки до суду не повідомила, не просила розгляд справи відкласти.
Суд розглядає справу у загальному порядку у відсутності позивача ОСОБА_2 та відповідача за наявними у ній доказами, оскільки позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Гунько О.Ю. заперечували проти проведення заочного розгляду справи та в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 дала показання, суть яких зводиться до того, що позивачів вона знає з дитинства, оскільки з 2006 року проживає по сусідству. За увесь час вона (свідок) бачила відповідача лише 3 рази, коли остання приїздила із запізненням на похорон до батька. Відповідач не хотіла спілкуватися з батьком, до нього та матері, яка була лежачою, не приїжджала.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивачів - адвоката Гунька О.Ю., допитавши свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 25 травня 2021 року у справі № 741/857/19 (провадження № 2/741/35/21), яке набрало законної сили, позивачі в рівних частинах є власниками житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8-11).
З копій матеріалів справи (а.с. 13-14; 18) вбачається, що в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 .
У судовому засіданні встановлено, що більше ніж пів року відповідач не проживає у житловому будинку за місце реєстрації, особистих речей у ньому не має, не сплачує комунальні платежі, що підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_1 , показаннями свідка та матеріалами справи (а.с. 12).
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Суд приймає до уваги той факт, що на час розгляду справи в суді відповідач не ставить питання ні про вселення, ні про зобов'язання позивачів не чинити перешкод в користуванні жилим приміщенням.
Таким чином, оцінюючи у сукупності докази по справі, суд знаходить достовірно встановленим, що відповідач вибула на постійне проживання в інше житлове приміщення, не проживає у будинку АДРЕСА_1 більше шести місяців, а тому втратила право користуватися цим житловим приміщенням з дня вибуття.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі і підтверджені доказами, а тому підлягають задоволенню.
При зверненні до суду позивачі сплатили судовий збір в сумі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 5).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в рівних частинах на користь позивачів підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 391 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України ст.ст. 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не встановлено, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , такою, що втратила право користуватися житловим будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП не встановлено, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП не встановлено, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Киреєв