печерський районний суд міста києва
Справа № 757/51408/21-к
10 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5, за участю секретаря ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Києві провадження за клопотаннями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018000000000048 від 26.01.2018, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотаннями, в яких просять скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року (справа № 757/33459/20-к) та від 29.09.2020 (справа № 757/36596/20-к) у кримінальному провадженні № №12018000000000048 від 26.01.2018. Вказані провадження за клопотаннями об'єднані в одне ухвалою слідчого судді від 21.10.2021.
В обґрунтування клопотання посилаються на те, що ухвалою від 07.08.2020 року (справа № 757/33459/20-к) було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, за адресою:
- АДРЕСА_1 ;
- АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування цим майном та які передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Заборонено всім суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб'єктам; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях) окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29.09.2020 (справа № 757/36596/20-к) накладено арешт на речові докази, які було тимчасово вилучено в ході обшуку 21.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 18.08.2020 по справі № 757/35200/20-к за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме: Долари США купюрами по 100, на загальну суму 40 000.
ОСОБА_4 зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_4 . Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстрований за ним у липні 2018 року на підставі договору дарування квартири і дарувальнику, його батьку ОСОБА_1 , вказана квартира належала з червня 2008 року. Також, він є власником квартири АДРЕСА_5 . Право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за ним на підставі договору купівлі-продажу від 13.09.2017, а розрахунок був ним здійснений на підставі попереднього договору купівлі-продажу квартири від лютого 2017 року. Зазначає, що виникнення у нього права власності на зазначені об'єкти нерухомого майна ніяк не могли бути здобуті внаслідок вчинення даного кримінального правопорушення. Вказує, що не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження, не має ніякого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, а тому не має підстав для арешту вказаних об'єктів нерухомого майна. Вважає, що накладений арешт не відповідає принципу співрозмірності втручання у право власності із завданням кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується накладання арешту на грошові кошти, ОСОБА_2 зазначив, що він не є підозрюваним або обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а має статус третьої особи. Вказує, що слідством не доведений та не підтверджений документально факт проживання ОСОБА_1 в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 та наявності у квартирі його майна. Зазначає, що його батько ніколи не проживав у вказаній квартирі, а відтак і будь-які його речі або ж належні йому грошові кошти там не знаходяться. Також в межах кримінального провадження ОСОБА_1 інкримінуються злочинні дії за період з вересня 2017 року по березень 2018 року, а отже належні йому на праві власності грошові кошти не мають ніякого відношення ані до ОСОБА_1 , ані до проміжку часу, в який, на думку слідства, було скоєно кримінальне правопорушення, а вилучені у нього грошові кошти на загальну суму 40 000 доларів США є його особистими грошовими коштами, які були набуті на підставі продажу квартири 30.07.2020 у АДРЕСА_6 , яка була зареєстрована за ним ще у 2010 році. Вказує, що продовження арешту майна призводить до необгрунтованого позбавлення ОСОБА_2 права на вільне використання вказаних грошових коштів. Вважає, що на даній стадії кримінального провадження, не має потреби продовження відповідного заходу, а відтак арешт майна не відповідає принципу співрозмірності втручання у право власності завданням кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , прокурор про місце, день та час розгляду клопотання повідомлялись належним чином, не з'явились, слідчий суддя визнав можливим провести розгляд клопотання за їх відсутності.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018000000000048 від 26.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою від 07.08.2020 року (справа № 757/33459/20-к) було накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, за адресою:
- АДРЕСА_1 ;
- АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження, розпорядження та користування цим майном та які передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Заборонено всім суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно: державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям, іншим акредитованим суб'єктам; виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольських міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях) окрім Міністерства юстиції України, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 .
Ухвалою від 29.09.2020 (справа № 757/36596/20-к) накладено арешт на речові докази, які було тимчасово вилучено в ході обшуку 21.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 18.08.2020 по справі № 757/35200/20-к за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_3 , а саме: Долари США купюрами по 100, на загальну суму 40 000.
За своїм змістом клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 та 29.09.2020, проте при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Порядок скасування арешту майна визначений статтею 174 Кримінального-процесуального кодексу України, якою визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю, або частково.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту. Хоча само по собі клопотання адвоката про скасування арешту майна є апеляційною скаргою на вказану ухвалу слідчого судді.
Згідно ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження: 1) речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 вказаної цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 вбачається, що при накладенні арешту на вказане майно, слідчий суддя виходив з того, що прокурором доведено, що вказане майно могло бути набуте внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню. Клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме майно, підлягає задоволенню, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, збереження речового доказу та задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна на користь інших осіб, з урахуванням того, що у разі незастосування даного заходу забезпечення, майно може бути втрачене.
З тексту ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2020 вбачається, що в зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Як зазначено слідчим суддею вище, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду клопотання, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 викликались в судове засідання, не з'явились, а відтак і не довели наявність в кримінальному провадженні обставин, які би слугували підставою для постановлення ухвали про скасування арешту майна .
Так, доводи клопотань не містять належного обґрунтування, яке б спростовували висновки, викладені в ухвалах слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2020 року та від 29.09.2020 та надало б слідчому судді підстави на даний час вважати, що необхідність у накладенні арешту на майно, яке перелічено в ухвалах слідчих суддів, на теперішній час відпала, оскільки обставини, на які посилаються заявники в обґрунтування клопотань, підлягають з'ясуванню в ході досудового розслідування шляхом оцінки в сукупності з іншими зібраними у справі доказами.
З огляду на викладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотаннь.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 174, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12018000000000048 від 26.01.2018, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8