печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9419/22-ц
04 жовтня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Хайнацького Є.С.,
при секретарі - Ковалівській В.В,
за участю:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ) в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 17.01.1997 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 36.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 17.01.1997 року між ним та відповідачем Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 36 та видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 . Разом з тим, подальше спільне життя з відповідачем не можливе, останнім часом шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу відсутні. З відповідачем є спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року прийнято справу до провадження та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04 жовтня 2022 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив провести розгляд позовної заяви без участі позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій щодо задоволення позовних вимог не заперечувала.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 17.01.1997 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 36, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 17.01.1997 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, Серії НОМЕР_1 .
Сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, виданого 15.12.1998 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Старокиївського району м. Києва, актовий запис № 216, серії НОМЕР_2 ; та неповнолітню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження, виданого 24.02.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 292, серії НОМЕР_3 .
Позивач бажає розірвати шлюб, на розірванні шлюбу наполягає. Відповідач щодо розірвання шлюбу не заперечує.
Як визначено у ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи викладене, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, встановивши, що між сторонами втрачене взаєморозуміння, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, примирення подружжя та збереження шлюбно-сімейних відносин неможливе, суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати. Отже, позов підлягає задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України визначено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 992 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією про сплату № 2045642838715496 від 14.02.2022 року.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 992 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 56, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141-142, 206, 258, 259, 263-265, 267, 273, 354, 355, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17.01.1997 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 36, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Позивач - ОСОБА_1 : адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ОСОБА_2 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Хайнацький