Справа №: 307/4087/22
Провадження № 3/307/1602/22
02 листопада 2022 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Панфілова П.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного першим заступником начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ОСОБА_2 , ОСОБА_1 15 жовтня 2022 року о 17 год. 45 хв., спільно з громадянином України ОСОБА_3 , на напрямку № 262 прикордонного знаку (територія Тячівської об'єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області) порушив вимоги ст. 9 і ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року, а саме, на відстані 80 метрів від лінії державного кордону України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що 13 жовтня 2022 року він зі своїм товаришем ОСОБА_3 прибули в смт. Солотвино на відпочинок. Після обіду 15 жовтня 2022 року вони разом поверталися з смт. Солотвино у напрямку міста Ужгород, де при виїзді з м. Тячів на посту «Контроль» їх зупинили працівники прикордонної служби, після чого вони були затримані з метою допиту. Наміру незаконно перетнути кордон він не мав та жодних дій щодо перетину не вчиняв.
Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення керуючись таким.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 15 жовтня 2022 року о 17 год. 45 хв., спільно з громадянином України ОСОБА_3 , на напрямку № 262 прикордонного знаку (територія Тячівської об'єднаної територіальної громади Тячівського району Закарпатської області) порушив вимоги ст. 9 і ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 року, а саме, на відстані 80 метрів від лінії державного кордону України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб (а. с. 1).
Із протоколу затримання від 15 жовтня 2022 року відомо, що ОСОБА_1 був затриманий о 17 год. 45 хв. 15 жовтня 2022 року на строк до трьох діб з метою з'ясування обставин правопорушення ( а. с. 2).
Із пояснень солдата в розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 видно, що під час виконання наказу на охорону державного кордону України у прикордонному наряді «Контрольний Пост» в районі 262 прикордонного знаку близько 17 год. 45 хв. 15жовтня 2022 року виявлено громадянина України ОСОБА_1 , мешканця м. Харків, спільно з громадянином України ОСОБА_3 , мешканцем Тячівського району, які прибули до околиці м. Тячів, і при перевірці документів не змогли вказати мети знаходження поза містом в прикордонній смузі, в ході фільтраційних заходів одна особа повідомила що вона має бажання перетнути кордон з України до Румунії, далі до Словаччини у зв'язку з навчанням можливо буде вимушена це зробити поза пунктами пропуску через державний кордон в зручному для нього місці ( а. с. 5).
Частиною 2 ст.204-1 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчинену групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено у чому саме полягала спроба ОСОБА_1 незаконного перетину державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України групою осіб, які саме дії ним були вчинені у здійснені такої спроби, та у свою чергу до вказаного протоколу не долучені жодні докази, зважаючи на те, що ОСОБА_1 був затриманий на відстані 80 метрів від державного кордону, у зв'язку із чим суд також критично оцінює пояснення ОСОБА_4 від 15 жовтня 2022 року, які долучено до матеріалів адміністративної справи, оскільки такі містять припущення.
Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення та його кваліфікацію. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому, у справі "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки, склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням та відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому, та оскільки, об'єктом правопорушення за ст. 204-1 КУпАП є особливі суспільні відносини у сфері охорони державного кордону, а об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад), то з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність об'єкта та об'єктивної сторони даного правопорушення, а отже і складу правопорушення в цілому.
Ураховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад такого адміністративного правопорушення як спроба незаконного перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, вчиненого групою осіб.
Згідно п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановила:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р.Сас