Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4489/22
03.11.2022 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Леньо В.В. секретар судового засідання - Казимірська Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Королівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Королівська селищна рада Берегівського району Закарпатської області.
Позовні вимоги мотиввовано тим, згідно договору дарування від 30.12.2011 року та витягу про державну реєстрацію прав № 32897526 від 18.01.2012 року позивачу на праві приватної власності належить чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивача, шлюб між якими було розірвано рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2019 року.
Після розірвання шлюбу відповідач переїхав проживати до своїх батьків. Добровільно знятися з реєстрації не бажає. Факт реєстрації відповідача, який тривалий час фактично не проживає в житловому бидинку позивача, створює йому перешкоди у реалізації його прав власника. У зв'язку з цим позивач звернулася до суду із даним позовом та просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду зяву в якій позовні вимоги визнав повністю не заперечив, щодо їх задоволення.
Представник Королівської селищної ради в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
У відповідності до ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст. 319 ЦК України), і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону (ч.1 ст. 319 ЦК України).
Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст. 321 ЦК України). Право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном передбачено ст.391 ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 30.12.2011 року та витягу про державну реєстрацію прав № 32897526 від 18.01.2012 року позивачу на праві приватної власності належить чотирьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 .
В даному житловому приміщенні значиться зареєстрованим відповідач ОСОБА_2 колишній чоловік позивача, шлюб між якими було розірвано рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 12.06.2019 року.
Відповідач більше року не проживає у належній позивачу квартирі.
Окремої домовленості між сторонами про встановлення строку та інших умов відсутності відповідача не існує. Поважних причин відсутності таких як: тривале відрядження, переведення на інше місце роботи, військова служба тощо - немає. Відповідач не є наймачем житлового приміщення, договору найму чи оренди житлового приміщення ним не укладено.
Відповідно до ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ч.1 ст.163 Житлового кодексу України у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Реєстрація відповідача у житловому будинку належному позивачу порушує право останнього передбачене ст. 317 ЦК України, а саме: перешкоджає вільному користуванню та розпорядженню майном, а також призводить до надмірного нарахування коштів за житлово-комунальні послуги, створює для позивача перешкоди в призначенні субсидії.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, суд може визнати особу такою, що втратила право користування житловим приміщенням, якщо доведено, що вона не користується цим приміщенням більше шести місяців без поважних причин. Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, провадиться в судовому порядку.
За встановлених судом обставин позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18,81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування чотирьохкімнатною квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ГоловуючийВ. В. Леньо