Провадження № 11-кп/821/549/22 Справа № 710/1229/22 Категорія: ч. 3 ст. 307 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
01 листопада 2022 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року
Ухвалою, що оскаржується, ОСОБА_8 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ст. 263 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
При прийнятті такого рішення, суд врахував ступень тяжкості кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_8 , які, відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких. Окрім того, суд зазначив про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також суд послався на відомості про особу обвинуваченого, який був судимий. Окрім того, раніше обраний запобіжний захід у виді застави порушив, не виконавши покладені на нього обов'язки.
В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду та застосування до його підзахисного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Вважає, що прокурор не довів жодних обґрунтованих підстав, за яких не можливо застосувати до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів. Вказує, що сама по собі тяжкість покарання, яка передбачена санкцією інкримінованої статті, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а повинна розглядатися з іншими обставинами в сукупності. Оспорює наявність ризиків, на які вказав суд першої інстанції. Зазначає, що суд залишив поза увагою наявність стійких соціальних зв'язків обвинуваченого, постійного житла, малолітньої дитини. Окрім того обвинувачений одружений, працевлаштований, має незадовільний стан здоров'я та потребує постійного догляду лікаря спеціаліста.
Після докладу суддею-доповідачем змісту ухвали, доводів апеляційної скарги, були заслухані:
-захисник, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені;
- прокурор, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пославшись на законність ухвали суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, прокурора, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 199 КПК при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Дані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при прийняті рішення про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував, що ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу: переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зникли та не зменшились.
Колегія суддів вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, може реально спонукати його до вчинення дій, спрямованих на переховування від суду. Так само в апеляційній скарзі не спростовані доводи суду першої інстанції про наявність ризиків того, що ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У цій справі встановлено, що ОСОБА_8 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді застави порушив, що стало підставою для звернення в дохід держави застави та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам захисника щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого, як на підставу для застосування менш суворого запобіжного заходу. З цього приводу суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_8 призначене лікування, відомостей, які б свідчили про неналежне лікування чи неможливість такого в межах ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» не надано.
Також суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що дані про працевлаштування, позитивна характеристика з місця проживання та наявність сімейних зав'язків, встановлені ризики не спростовують.
Отже більш м'який запобіжний захід, а ні ж тримання під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам.
З огляду на ці обставини суд першої інстанції привів належні доводи щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всупереч доводам апеляційної скарги, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. За таких обставин не вбачається підстав для скасування чи зміни ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , залишити без задоволення, ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4