Справа №638/3364/22 Головуючий 1 інстанції: Аркатова К.В.
Провадження №33/818/1241/22 Доповідач: Люшня А.І.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
27 жовтня 2022 року Харківський апеляційний суд у складі головуючого судді Люшні А.І., за участі особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисника Крамаренка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2022 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 , 1978 року народження визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 496,20 грн.
Постановою встановлено, що 17 червня 2022 року близько 02:40 години ОСОБА_1 по пр. Перемоги, 58 м. Харкова, керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат 1,51 ‰.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді першої інстанції та закрити провадження щодо нього, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на істотні порушення вимог процесуального закону, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначив, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про відкладення судового розгляду у зв'язку з неявкою його захисника, оскільки його захисник не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Наголосив, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження керування ним автомобіля. Не заперечує факту вживання алкоголю, однак зазначає, що він вжив його вже коли не рухався на транспортному засобі, оскільки зупинився перед блок постом через початок комендантської години. Наголосив, що йому не було роз'яснено положення ст.59 Конституції України та вимоги ст.268 КУпАП щодо можливості користуватися правовою допомогою. Указав, що судовий розгляд фактично не проводився, а він лише розмовляв у коридорі суду з особою, яка представилася суддею, хоча була без мантії та нагрудного знаку. Наголосив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він був зупинений працівниками поліції на законних підставах, а саме у зв'язку із порушенням вимог ПДД України. Указав, що судом не прийняті до уваги пом'якшуючі обставини, а саме те, що він не зник з місця пригоди, не вводив співробітників поліції та суд в оману, не ухилявся від явки до суду.
Дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ18 № 295217 від 17.06.2022 року, відповідно до якого 17 червня 2022 року о 02-55 год. було складено цей протокол щодо ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння;
- результат тестування правопорушника на алкоголь за допомогою газоаналізатора «Драгер», відповідно до якого результат проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння становить 1,51 %;
- відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат становив - 1,51%, з чим погодився ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, спростовуються даними рапорту співробітника патрульної поліції Сулейманова А.А. від 17 червня 2022 року, відповідно до якого під час патрулювання було виявлено автомобіль Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_1 , який рухався у комендантську годину.
З цих же даних слідує, що доводи ОСОБА_1 про безпідставність його зупинки є необґрунтованими, оскільки останній рухався на автомобілі у комендантську годину, що заборонено під час воєнного стану.
Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, тобто порушенням ним вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було роз'яснено вимоги ст.63 Конституції України та положення ст.268 КУпАП спростовуються відомостями, протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 були роз'яснені зазначені положення, що підтверджується його особистим підписом, а також відсутністю заперечень у поясненнях.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не повідомив про дату, час та місце судового розгляду його захисника, спростовуються даними письмового повідомлення про зміст якого ОСОБА_1 власноруч підтвердив своїм підписом (а.с.12).
Посилання на те. що судовий розгляд фактично не проводився, а він лише розмовляв у коридорі суду з особою, яка представилася суддею, не підтверджені ніякими об'єктивними даними.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності.
Доводи ОСОБА_1 про те, що суд не врахував наявність пом'якшуючих обставин, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони є недостатніми для призначення йому більш м'якого покарання ніж передбачено санкцією ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду А.І. Люшня